22.09.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/298/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
про визнання недійсним та скасування Рішення загальних (виборних) зборів
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 ,
ОСОБА_11 ,
від відповідача: ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_10 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_8 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 ,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 : ОСОБА_14 ,
від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_9 та ОСОБА_5 : ОСОБА_15
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України про визнання недійсним та скасування Рішення загальних (виборних) зборів Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 28.12.2018 № 29.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
09.04.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 06.05.2021 (ухвала від 09.04.2021), яке суд постановив відкласти на 26.05.2021.
05.05.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву вх.№6468/21, який суд прийняв до розгляду.
12.05.2021 позивач подав відповідь на відзив вх.№6802/21, яку суд прийняв до розгляду.
26.05.2021 суд постановив залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та відкласти підготовче засідання у справі на 15.07.2021.
15.07.2021 суд постановив підготовче провадження у справі закрити; розгляд справи по суті призначити на 02.08.2021, в якому оголосив перерву до 31.08.2021.
30.08.2021 третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 подав пояснення вх.№13338/21 з клопотанням про поновлення пропущеного строку на його подання, щодо якого суд постановив визнати поважними причини пропуску строку, поновити його та приєднати вказане пояснення до матеріалів справи.
31.08.2021 третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 подав пояснення вх.№13428/21, які суд приєднав до матеріалів справи.
31.08.2021 позивач подав клопотання про визнання подання третьою особою ОСОБА_6 пояснень, зловживанням процесуальними правами вх.№13440/21 та клопотання про визнання подання відповідачем заперечення, зловживанням процесуальними правами вх.№13442/21. Вказані клопотання обґрунтував тим, що відповідач та третя особа подали заперечення та пояснення поза межами процесуальних строків, встановлених ГПК України, без обґрунтування поважності причин пропуску цих строків.
Суд відмовив у задоволенні вказаних клопотань, оскільки виходячи з положень ч.2 ст.43 ГПК України, не встановив фактів, які б свідчили про зловживання процесуальними правами сторін та дій що суперечать завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене вирішення спорів при всебічному та повному з"ясуванні всіх обставин справи.
При цьому, заперечення відповідача вх.№12472/21 від 10.08.2021 суд залишив без розгляду, керуючись положеннями ст.118 ГПК України.
В судовому засіданні 31.08.2021 суд оголосив перерву до 21.09.2021.
17.09.2021 представник третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_9 подав пояснення вх.№14451/21, які суд керуючись ч.1 ст.119 та ч.8 ст.80 ГПК України прийняв до розгляду.
21.09.2021 суд вийшов до нарадчої кімнати.
22.09.2021 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позивач мотивував позовні вимоги тим, що 28.12.2018 на час прийняття відповідачем рішення Загальних (виборних) зборів, яке оформлене протоколом №29 він не був виключений зі складу Національної спілки художників України у порядку передбаченому Статутом Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України, а тому приймаючи вказане рішення відповідач порушив його право обирати і бути обраним до керівних, виконавчих і контрольно-ревізійних органів Організації. Позивач зазначив, що спірний Протокол містить недостовірні дані щодо результатів голосування на виборних зборах і не відповідає Статуту Івано-Франківської обласної організації, а особи, які фактично не були обрані до складу правління від імені правління порушили його право на користування творчою майстернею.
Вимоги обґрунтовані положеннями Статуту Національної спілки художників України та Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов вх.№6468/21 від 05.05.2021, відповідно до якого вказав, що Івано-Франківська обласна організація Національної спілки художників України здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Національної спілки художників України; 29.11.2018 Рада Національної спілки художників України прийняла рішення про виключення ОСОБА_1 із числа її членів, що підтверджується Протоколом №6; на момент прийняття спірного рішення позивач не був членом Організації; рішення Ради є обов"язковими для виконання відповідачем. Зазначив, що на обліку в Організації перебувало 68 членів, під час проведення зборів були присутні 55 членів, а тому збори є правомірними, усі прийняті рішення - легітимними. Кожен член спілки, який був присутнім на загальних зборах 28.12.2018 мав право, а не обов"язок голосувати за рішення, які винесені на розгляд.
Подав заяву про застосування судом позовної давності вх.№6469/21 від 05.05.2021.
Позиція третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 .
Представник третьої особи зазначив, що позов є безпідставним; обставини викладені у позовній заяві та відповіді на відзив не відповідають дійсності. Вказав, що позивач був обізнаний з Протоколом від 28.12.2018 №29, оскільки 14.01.2019 передавав справи, документи, довірене майно, необхідне для виконання посадових обов"язків голови правління, у зв"язку з із обранням нового голови, що підтверджується приєднаною до матеріалів справи копією акта прийому -передачі.
Позиція третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3
ОСОБА_3 зазначив, що відповідач діяв відповідно до Статуту; на час прийняття рішення ОСОБА_1 не був членом Національної спілки художників України, а тому його право не порушене.
Позиція третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_10
ОСОБА_10 в судовому засіданні проти позову заперечив, письмових пояснень не подав.
Позиція третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_8
ОСОБА_8 в судовому засіданні проти позову заперечив, письмових пояснень по суті спору не надав.
Позиція третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7
ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила, що відповідач діяв відповідно до Статуту; позивач знав про проведення зборів, оскільки в день зборів подавав заяву -звернення до членів Організації. Під час проведення зборів була обрана головою зборів; зазначення у протоколі різної кількості голосів виникло у зв"язку із тим, що підрахунок голосів проводився по питаннях порядку денного відповідно до бажання кожного із учасників прийняти участь у голосуванні з того чи іншого питання окремо. Словосполучення "по висуненню кандидатур до складу правління", зазначене у п.6 спірного рішення тотожне словосполученню "по затвердженню кандидатур до складу правління".
Позиція третіх осіб на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .
Представник третіх осіб проти позову заперечив, зазначив, що позивач знав про проведення зборів, оскільки особисто подавав письмове звернення до Організації, яке зареєстроване в журналі реєстрації вхідної документації 28.12.2018.
Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали позицію відповідача.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Предметом позову є визнання недійсним та скасування Рішення загальних (виборних) зборів Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 28.12.2018 № 29.
Позивач ОСОБА_1 , як член Національної спілки художників України ствердив, що з 16.12.2013 був головою правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України ( далі- ІФООНСХУ).
29.11.2018 Рада Національної спілки художників України (далі -НСХУ) прийняла рішення про виключення ОСОБА_1 з членів НСХУ, що підтверджується протоколом № 6, копія якого приєднана до матеріалів справи.
28.12.2018 ІФООНСХУ на Загальних (виборних) зборах прийняла рішення про обрання голови правління ІФООНСХУ, складу правління ІФООНСХУ та складу контрольно-ревізійних органів Організації, яке оформлене протоколом № 29.
Як стверджував відповідач та треті особи, в день проведення зборів позивач звертався до присутніх на зборах членів ІФООНСХУ з проханням провести збори максимально дотримуючись Статуту та вимог чинного законодавства України, що підтверджується приєднаним до матеріалів справи листом вх.№89 від 28.12.2018, а тому знав про їх проведення та питання порядку денного. Вказаний факт підтвердив і сам позивач в судовому засіданні. Однак зазначив , що був тільки на початку проведення зборів, а тому про їх рішення обізнаний не був.
14.01.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_12 підписали акт прийому -передачі справ, документів та майна, відповідно до якого позивач передав справи, документи, довірене майно, необхідне для виконання посадових обов"язків голови правління, у зв"язку із обранням нового голови ІФООНСХУ, копія якого приєднана до матеріалів справи. Вказаний факт позивач також не заперечив.
31.01.2019 Голова НСХУ ОСОБА_16 видав наказ №3, яким скасував рішення ради НСХУ, прийняте на засіданні 29.11.2018 (протокол №6) щодо виключення ОСОБА_1 із членів НСХУ.
02.07.2020 Голова НСХУ Чепелик В.А. видав довідку №01-95-12 , де вказав що ОСОБА_1 є дійсним членом НСХУ і його членство в ній, починаючи з дати вступу і до сьогодні (в тому числі в періоді з 29.11.2018 по 31.01.2019) не переривалося. Відтак позивач стверджував, що прийняте 28.12.2018 відповідачем рішення, яке оформлене протоколом № 29 без його участі є недійсним, оскільки порушує його право як члена організації обирати та бути обраним, у зв"язку з чим звернувся в суд за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ст.36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об'єднання громадян рівні перед законом.
Згідно з ст.1 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" (далі-Закон), творча спілка - добровільне об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.
Творча спілка діє на підставі статуту, що приймається загальними зборами (з'їздом, конференцією). Статут творчої спілки не повинен суперечити законодавству України (Стаття 5 Закону).
Відповідно до ст.7 згаданого вище Закону, творчі спілки України можуть мати всеукраїнський та регіональний (місцевий) статус. До всеукраїнських творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві творчі осередки у більшості її областей. До регіональних (місцевих) творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону.
Діяльністю творчої спілки керують загальні збори (з'їзд, конференція), правління, президія (рада тощо) та голова правління.
Загальні збори (з'їзд, конференція) є вищим керівним органом творчої спілки, що скликаються відповідно до статуту творчої спілки. Рішення про скликання загальних зборів (з'їзду, конференції) приймається правлінням творчої спілки або на вимогу не менш як однієї третини членів творчої спілки.
Загальні збори (з'їзд, конференція) творчої спілки: затверджують статут спілки, вносять до нього зміни; визначають основні напрями діяльності творчої спілки на черговий період, розглядають і затверджують цільові програми творчої діяльності; заслуховують звіт правління про діяльність творчої спілки та звіт ревізійної комісії; обирають правління, президію (раду тощо), голову правління та ревізійну комісію творчої спілки; приймають рішення про реорганізацію або ліквідацію творчої спілки; розглядають інші важливі питання діяльності творчої спілки (ст.14,15 Закону).
У період між загальними зборами (з'їздами, конференціями) діяльністю творчої спілки керує правління творчої спілки, яке обирається загальними зборами (з'їздом, конференцією) на строк, визначений статутом.
До компетенції правління належить: попередній розгляд і обговорення всіх питань, що розглядаються загальними зборами (з'їздом, конференцією); визначення чергових завдань, формування цільових програм розвитку та діяльності творчої спілки; здійснення контролю за реалізацією рішень загальних зборів (з'їзду, конференції) творчої спілки, проведення заходів, спрямованих на їх виконання; затвердження кошторису творчої спілки;
прийом до членів творчої спілки; вирішення інших питань діяльності згідно із статутом творчої спілки (ст.16 Закону).
Національна спілка художників України (надалі НСХУ) всеукраїнська творча Спілка, що є добровільним об'єднанням з фіксованим членством професійних творчих працівників та діє на всій території України.
Національна спілка художників України, відповідно до п. 1.1. свого Статуту, є всеукраїнською творчою Спілкою, що є добровільним об'єднанням з фіксованим членством професійних творчих працівників - художників і мистецтвознавців та діє на всій території України.
Спілка складається з обласних, міських та регіональних організацій (територіальних осередків), які діють на основі власних Статутів (Положень), що не суперечать цьому Статуту, та зареєстровані у встановленому законом порядку ( п.1.2. Статуту).
Івано-Франківська обласна організація Національної спілки художників України, згідно з п.1.1. свого Статуту - це добровільне об'єднання професійних творчих працівників у сфері культури, які проводять творчу діяльність на професійній основі, результатом якої є створення або інтерпретація творів у сфері культури та мистецтва.
Відповідно до п.1.4. Статуту, ІФООНСХУ за своєю організаційно-правовою формою є недержавним, неполітичним, неприбутковим творчим територіальним об'єднанням і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" Статуту Національної спілки художників України та цього Статуту, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність творчих спілок.
Прийом у члени Спілки (з наступним затвердженням Радою Національної спілки художників України проводиться правлінням Організації (таємним голосуванням) на підставі заяви претендента, рекомендацій трьох членів Спілки та виставки творів претендента, а для мистецтвознавців - на основі друкованих праць та затверджується правлінням ІФООНСХУ, відповідно з "Положенням про прийом до Спілки" (п.4.3. Статуту).
Відповідно до п.4.4. Статуту члени спілки мають право, зокрема обирати і бути обраним до керівних, виконавчих і контрольно-ревізійних органів Організації при наявності не менше чотирьох років перебування в організації, пропонувати зміни і доповнення до Статуту; брати участь в усіх заходах Організації, одержувати будь-яку інформацію про діяльність Спілки і вносити пропозиції щодо роботи її структур. Згідно з п.4.5 Статуту члени Спілки зобов"язані: дотримуватись вимог цього Статуту та Статуту НСХУ; виконувати рішення керівних органів Організації; проявляти творчу активність, сприяти розвитку образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва області як невід'ємної складової частини мистецтва України, приймати участь у громадському житті Організації; вчасно сплачувати членські внески та виконувати Положення про творчі майстерні; дотримуватися професійної і людської етики; виконувати рішення керівних органів Спілки та її організації.
У п.4.6. Статуту встановлена відповідальність за порушення Статутних вимог: за систематичне порушення статутних вимог, плагіат, 3-х річну творчу бездіяльність без поважних причин член Спілки може бути виключений зі Спілки органами, яким надано право прийому до спілки при несплаті членських внесків більше як за рік член Спілки вважається таким, що добровільно припинив своє членство в Спілці, виключені зі Спілки можуть знову подати заяву про вступ до неї на загальних засадах через два роки після виключення.
Органами управління Організації є загальні збори, правління та голова правління (п.5.1. Статуту).
Відповідно до п.5.1.2. Статуту Загальні збори є правомірними при наявності не менше 2/3 членів Організації. Рішення зборів вважається прийнятим, за яке проголосувало не менше 50 відсотків плюс один чоловік від числа присутніх на зборах.
Обирають голову правління таємним голосуванням строком на чотири роки та контрольно-ревізійну комісію. За поданням голови та загальними зборами таємним голосуванням затверджують склад правління, заслуховують та затверджують їх звіти, вирішують питання про дострокове відкликання членів правління, голови контрольно-ревізійної комісії. На посаду голови Організації може бути обраний член Спілки, який має досвід роботи в правлінні, або ревізійній комісії Організації не менше чотирьох років (п.5.1.5. Статуту).
Отже, системний аналіз положень Статуту НСХУ та ІФООНХСУ дає підстави дійти висновку про те, що в Статутах чітко прописаний порядок прийняття в члени; підстави та порядок виключення з членів Спілки; порядок обрання голови Правління та членів Правління, яких відповідач мав дотримуватись та в силу обставин, які склалися в Організації в період з 29.11.2018 - 31.01.2019 не дотримався.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Суд враховує, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов"язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Щодо строку позовної давності.
Доводи позивача про те, що про порушення права він довідався з 04.11.2019, а про право обирати та бути обраним до органів управління відповідача, щодо захисту якого звернувся в суд, тільки 02.07.2020 коли отримав довідку НСХУ №01-95-12 , на підставі якої звернувся до Державного реєстратора за наданням засвідченої копії Протоколу загальних (виборних) зборів ІФООНСХУ від 28.12.2018 та реєстру осіб, які брали участь у цих зборах, а також посилання на п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, доповнених Законом №540-IX від 30.03.2020, що набрав чинності 02.04.2020, під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), строки, визначені ст.257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (карантин діє з 12.03.2020 до цього часу), суд розцінює критично з огляду на таке.
Правилом ст.256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом вказаної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. При цьому, початок перебігу строку позовної давності для звернення до суду пов'язується як з об'єктивним моментом - наявністю порушення прав особи, так і з суб'єктивним, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Таким чином, виникнення права на позов пов'язане не з моментом порушення цивільного права суб'єкта, що його реалізує, а з моментом, коли він довідався або міг довідатись про таке порушення, зважаючи при цьому на суб'єктивні та об'єктивні чинники, такі як усвідомлення порушення його права, наявність достатнього обсягу інформації, яка б давала можливість усвідомити те, що право порушено, наявність права на захист інтересів (обсяг повноважень, у тому числі процесуальних, для захисту права).
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх корпоративних прав, а тому твердження позивача про те, що він не знав про порушення свого права станом на 31.01.2019 (з моменту поновлення його членства у Спілці) і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позовна давність є самостійним інститутом цивільного права, що може бути застосована до вимог зі спорів, що виникають у цивільних та господарських відносинах. Тобто, можливість її застосування підлягає дослідженню в кожному окремому випадку та при наявності певних підстав, позовна давність може бути застосована до всіх правовідносин, крім визначених законом.
Захисту потенційних відповідачів від несправедливого притягнення до відповідальності сприяють і встановлені в статті 3 Цивільного кодексу України такі загальні засади цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до цих принципів, якщо суд встановить, що позивачу було відомо, або за обставинами справи він мав можливість раніше довідатися про особу порушника своїх прав, але не зробив цього через власне недбальство чи з причини зловживання своїм правом на позов, то за таких обставин суд повинен стати на бік відповідача. До такого висновку суд дійшов, беручи до уваги положення частини третьої статті 16 та частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких суд може відмовити у захисті порушеного права особи у разі зловживання нею своїм правом, що є недобросовісною поведінкою такої особи. У системному взаємозв'язку це правило узгоджується з частинами четвертою та п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України, згідно з якими сплив позовної давності без поважних причин на її пропущення є підставою для відмови в позові.
Як вбачається з матеріалів справи, про проведення зборів позивач знав (заява вх.№28.12.2018), про обрання голови правління та членів правління на цих зборах був обізнаний ( акт прийому -передачі від 14.01.2019), права позивача як члена Спілки офіційно поновлені 31.01.2019 (наказ НСХУ від 31.01.2019 №3).
Отже, суд дійшов висновку, що позивач не міг не знати про порушення своїх корпоративних прав НСХУ, що стало наслідком порушення його права обирати і бути обраним на зборах ІФООНСХУ 28.12.2018 року, оскільки вчиняв дії щодо їх захисту.
Тобто, право вимоги щодо визнання недійсним рішення Загальних зборів від 28.12.2018, оформлене Протоколом №29 на думку суду слід рахувати від дня видачі НСХУ наказу №3, а саме - з 31.01.2019.
Позов до суду позивач подав 07.04.2021. При цьому, однорічний строк позовної давності на звернення з таким позовом закінчився 31.01.2020.
Посилання позивача на довідку НСХУ від 02.07.2020 суд розцінює критично, оскільки такий доказ не є правовстановлюючим документом.
За вказаних обставин позивач з моменту скасування рішення Ради НСХУ від 29.11.2018 (Протокол №6)- 31.01.2019 мав бути обізнаний про те, що він має всі права як члена Організації, відповідно мав право звертатись до Організації для надання інформації, зокрема про надання копії спірного Протоколу та оскаржувати його, тому визначальним є саме момент, коли позивач міг довідатися про порушення свого права.
Доказів звернення до Організації про надання інформації щодо прийняття рішення на зборах 28.12.2018 чи відмови відповідача у наданні такої інформації в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, посилання позивача на п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, доповнених Законом №540-IX від 30.03.2020, що набрав чинності 02.04.2020 є безпідставними.
Відтак суд дійшов висновку, що позивач пропустив строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволені позову.
Висновки суду.
З системного аналізу викладеного вище законодавства та матеріалів справи слідує, що Якимечко М.Б. мав право бути присутнім на Загальних зборах ІФООНСХУ 28.12.2018, однак, внаслідок порушення положень Статутів НСХУ та ІФООНСХУ, був позбавлений такого права, а тому у позивача було право на оскарження прийнятого ІФООНСХУ 28.12.2018 рішення №29, яким він в межах строку позовної давності не скористався.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсним та скасування Рішення загальних (виборних) зборів Івано -Франківської обласної організації Національної спілки художників України, яке оформлене Протоколом виборних зборів Івано -Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 28.12.2018 №29 , на підставі якого 10.01.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань №11191070013002956, хоча і є обґрунтованими, проте не належать до задоволення в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір в сумі 2270 грн 00 коп, що підтверджується квитанцією №МР-АВ290688ТНР- 17610154 від 22 січня 2021 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову в позові, судовий збір в сумі 2270 грн 00 коп, суд покладає на позивача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України ).
Відповідно до п.2. ч.4. ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
19.04.2021 відповідач (клієнт) та адвокат Благодир Сергій Миколайович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №316 від 20 серпня 1999 року, уклали договір про надання правової допомоги №б/н.
Відповідно до п.1.1 цього договору адвокат бере на себе зобов"язання надавати юридичну допомогу для захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі №909/298/21, а клієнт зобов"язується виплатити адвокату гонорар за надання послуг. В додатку до цього договору сторони погодили тарифи юридичних та консультаційних послуг адвоката.
Згідно акта №1 прийому -передачі наданих послуг від 27.04.2021, загальна вартість наданих послуг становить 5000 грн 00 коп., що складає вартість послуг адвоката при вивченні позовної заяви та додатків, підготовці відзиву на позов, а також за участь адвоката у судових засіданнях з представництва інтересів клієнта.
05.05.2021 у відзиві на позов вх.№6468/21 та в судовому засіданні 21.09.2021 представник відповідача просив суд покласти на позивача витрати на правову допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача адвокат Благодир С.М. підготував та подав до суду відзив на позов із додатками та приймав участь у судових засіданнях 06.05.2021 та 21.09.2021.
На виконання умов договору, відповідач сплатив адвокату кошти в сумі 5000 грн 00 коп., що підтверджується випискою з рахунку від 27 квітня 2021 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5,6 ст. 126 ГПК України).
Зважаючи на належну підготовку адвокатом документів для подання до суду та виклад правової позиції, а також підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідними документами та відсутність клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 5000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України про визнання недійсним та скасування Рішення загальних (виборних) зборів Івано -Франківської обласної організації Національної спілки художників України, яке оформлене Протоколом виборних зборів Івано -Франківської обласної організації Національної спілки художників України від 28.12.2018 №29 , на підставі якого 10.01.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань №11191070013002956 відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України, вул. Незалежності, буд. 53, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 02916588)- 5000 (п"ять тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 06.10.2021
Суддя Т. В. Максимів