номер провадження справи 17/18/21
27.09.2021 Справа № 908/351/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 908/351/21
за позовною заявою: приватного підприємства “ПРОФМАШ”, 72319, Україна, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 210/3
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “РЕВЕРС” (ІПН: 7802711153, КПП: 780201001), 195197, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, проспект Полюстровський,68, літера Б, приміщення 1-Н
про стягнення 250 320,00 російських рублів
без виклику учасників справи
До господарського суду Запорізької області від позивача - приватного підприємства “ПРОФМАШ” (скорочено ПП “ПРОФМАШ (Україна) надійшла позовна заява від 09.02.21 про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “РЕВЕРС” (скорочено ТОВ “РЕВЕРС” (Російська Федерація) 250 320,00 російських рублів за контрактом поставки від 11.02.20 № 57, що еквівалентно 98 566,00 грн. станом на час подання позову до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту поставки від 11.02.20 № 57 в частині здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за товар поставлений згідно з Специфікацією № 1 від 12.02.20 на суму 510 640,00 російських рублів, що підтверджується відповідною міжнародною товарно-транспортною накладною та експортною декларацією. Борг відповідача за розрахунками позивача складає 250 320,00 російських рубів, що еквівалентно 98 566,00 грн. станом на 09.02.21.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/351/21 між суддями, 11.02.21 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 16.02.21 судом прийнято наведену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/351/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Крім того, ухвалою від 16.02.21 судом виправлено допущену в ухвалі господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 про відкриття провадження у справі № 908/351/21 описку в адресі місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю “РЕВЕРС” (ІПН: 7802711153, КПП: 780201001).
Статтею 367 ГПК України встановлено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Статтею 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 р., до якої Україна приєдналась 19.12.1992 р. (та учасником якої є Російська Федерація), встановлено, що компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
З огляду на викладене, для належного повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю “РЕВЕРС” (Російська Федерація, м. Санкт-Петербург) про розгляд цієї справи господарським судом Запорізької області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та про встановлені строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (зокрема подання відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та ін.), суд при відкритті провадження у цій справі дійшов висновку за необхідне в порядку, встановленому Угодою, звернутись до Арбітражного суду міста Санкт-Петербург та Ленінградської області з судовим дорученням про вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі № 908/351/21.
На підставі положень п. 4 ч.1 ст. 228 та п.8 ч. 1 ст. 229 ГПК України, судом зупинено провадження у справі № 908/351/21 до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги.
18.02.21 господарським судом Запорізької області на адресу Арбітражного суду міста Санкт-Петербург та Ленінградської області надіслано судове доручення про вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі № 908/351/21 та копії ухвали від 16.02.21 у справі № 908/351/21 та відповідні примірники (копії) ухвали для вручення відповідачу.
09.07.21 на адресу господарського суду від Арбітражного суду міста Санкт-Петербург та Ленінградської області надійшла ухвала від 12.04.21 по справі № А56-26196/2021 про неможливість виконання судового доручення господарського суду Запорізької області у справі № 908/351/21 про вручення ТОВ “РЕВЕРС” (Російська Федерація, м. Санкт-Петербург) копії ухвали про відкриття провадження у справі № 908/351/21. Вказану ухвалу Арбітражним судом вмотивовано, зокрема, наступним.
Ухвалою Арбітражного суду міста Санкт-Петербург та Ленінградської області 05.04.21 по справі № А56-26196/2021 призначено судове засідання для виконання судового доручення господарського суду Запорізької області про вручення судових документів ТОВ “РЕВЕРС” на 12.04.21 о 13 год. 30 хв. ТОВ “РЕВЕРС” направлено телеграму по наданій арбітражному суду адресі, із зазначенням відомостей про час та місце судового засідання з виконання доручення. ТОВ “РЕВЕРС” повідомлене про, дату, час та місце судового засідання, представника в суд не направило. У зв'язку із викладеним, Арбітражний суд міста Санкт-Петербург та Ленінградської області керуючись абз. 2 ч.2 ст. 74 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації своєю ухвалою повідомив господарський суд Запорізької області про невиконання судового доручення.
Ухвалою від 29.07.21 судом поновлено провадження у справі № 908/351/21.
Згідно з ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ураховуючи, що ухвалою від 16.02.21 судом зупинено провадження у цій справі, а ухвалою від 29.07.21 провадження у цій справі поновлено з 29.07.21, то відповідно строк розгляду справи № 908/351/21 визначений ст. 248 ГПК України спливає 27.09.21.
Частинами 1 та 2 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України унормовано, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
З огляду на викладене, враховуючи, що судом вжито всіх належних заходів щодо повідомлення сторін у справі, у т.ч. відповідача про розгляд господарським судом Запорізької області справи № 908/351/21 у порядку спрощеного позовного проведення без виклику учасників справи та про необхідність вчинення відповідної процесуальної дії, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам, суд
11.02.20 між приватним підприємством “ПРОФМАШ” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “РЕВЕРС” (Покупець) укладено Контракт поставки № 57 (далі контракт).
Відповідно до умов п. 1.1 Контракту, Постачальник зобов'язаний поставляти Покупцю Товар, найменування і номенклатура якого визначається Специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Пунктом 3.1. Контракту визначено, що валютою цього Контракту і платежу є рубль Російської Федерації (RUB).
Загальна сума Контракту становить 3 000 000,00 рублів (п.3.2. Контракту).
У абзаці 1 п. 3.3. Контракту визначено, що ціни на Товар визначається Специфікаціями.
Пунктом 4.1. та. 4.2. Контракту передбачено, що товар поставляється на умовах СРТ - Російська Федерація, м. Санкт-Петербург. Товар поставляється перевізником Постачальника, якщо інші умови не вказані в Специфікації. Постачальник передає товар перевізникові за адресою: Україна, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. Героїв України, 210/3.
За умов п. 4.3. Контракту, одночасно з Товаром Постачальник передає наступні документи: рахунок-фактуру (оригінал); міжнародну товарно-транспортну накладну (оригінал); сертифікат походження продукції (оригінал) (для країн СНД); пакувальний лист; експортну декларацію.
Згідно з п. 11.1 Контракту, справжній Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.21.
Контракт підписаний керівниками (директорами) ПП “ПРОФМАШ” і ТОВ “РЕВЕРС” та засвічений печатками кожної із сторін.
Специфікацією № 1 від 12.02.20 до Контракту від 11.02.20 № 57, яку підписано уповноваженими представниками Постачальника і Покупця та засвідчено печатками кожної із сторін, погоджено поставку товару (гідроциліндрів) на загальна суму 510 640,00 рублів (RUB) на наступних умовах: СРТ - м. Санкт-Петербург.
Вбачається, що позивачем на виконання умов Контракту від 11.02.20 № 57 та відповідно до сумовим Специфікації № 1 до вказаного Контракту виставлено ТОВ “РЕВЕРС” рахунок-фактуру від 21.02.20 № 24 на оплату товару (гідроциліндрів) на загальну суму 510 640,00 рублів (RUB).
Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (СMR) А № 0108421 від 25.02.20, ПП “ПРОФМАШ” у м. Мелітополі, Україна, завантажено в автомобільний транспорт НОМЕР_1 (UA) продукцію згідно доданого рахунку-фактури від 21.02.20 № 24 у 72 поліпропіленових мішках на 3 дерев'яних піддонах для перевезення та вручення ТОВ “РЕВЕРС” у місці розвантаження: м. Санкт-Петербург, Російська Федерація.
Згідно з повідомленням про фактичне вивезення № UA110240/2020/000866 від 07.03.20, яке підписано Максимчук Р.І. - посадовою особою митного органу (Слобожанська митниця), продукція (товар) задекларовано в митній декларації від 25.02.20 № UA110240/2020/000866, а саме обумовлена рахунком-фактурою № 24 від 21.02.20 та міжнародною товарно-транспортною накладною (СMR) А № 0108421 від 25.02.20, вивезена за межі митної території України 07.03.20 у повному обсязі.
У подальшому, а саме 11.03.20 та 14.09.21, ТОВ “РЕВЕРС” перераховано на рахунок ПП “ПРОФМАШ” плату по Контракту від 11.02.20 № 57 в сумі 255 320,00 російських рублів та у сумі 5000 російських рублів, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача за 11.03.20 та 14.09.20 відповідно.
Посилаючись на те, що відповідачем не виконало свого зобов'язання щодо оплати продукції на загальну суму 250 320,00 російських рублів у строк визначений Специфікацією №1 до Контракту від 11.02.20 №57 позивачем заявлено вимоги до господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача 250 320,00 російських рублів основного боргу.
Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 366 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у ст. 77 цього Закону.
Згідно з ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Пунктом 10.2. наведеного вище в тексті цього рішення Контракту сторони погодили, що якщо сторони не дійшли згоди про вирішення розбіжностей, шляхом переговорів, суперечки, розбіжності або вимоги, що виникають за цим Контрактом або у зв'язку з ним, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню по місту знаходження позивача.
З огляду на викладене, враховуючи, що сторони передбачили своєю угодою (контрактом) вирішення спорів пов'язаних з виконанням Контракту від 11.02.20 № 57 по місту знаходження позивача, яким у цій справі є ПП “ПРОФМАШ”, що знаходиться за адресою: 72319, Україна, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 210/3, а також те, що спір у даній справі не стосується випадків виключної підсудності визначених ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право», суд дійшов висновку про наявність підстав для його розгляду у господарському суді Запорізької області.
Стосовно вибору права, на підставі якого даний спір має бути вирішено, суд виходить з наступного.
Положеннями частин 1 і 2 ст. 11 ГПК України закріплено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 5 ст. 11 ГПК України передбачено можливість застосування господарськими судами норм права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Із змісту Контракту не вбачається, що сторони самостійно здійснили вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Статтею 11 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (ратифікована постановою Верховної Ради України № 2889-XII від 19.12.92) учасниками якої є Україна та Російська Федерація визначено, що цивільне законодавство однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав застосовується на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав згідно з такими правилами: права і обов'язки Сторін за угодою визначаються за законодавством місця здійснення, якщо інше не передбачене угодою Сторін (п. є ст. 11 Угоди).
Таким чином, господарським судом до спірних правовідносин сторін за Контрактом підлягають застосуванню норми права за законодавством країни місця здійснення такої угоди.
Як свідчить зміст угоди, її укладено сторонами у Мелітополі, Україна, а тому при вирішенні спору у цій справі підлягають застосуванню судом норми права України, у т.ч. господарського та цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільним кодексом України (надалі ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як встановлено судом, спірні правовідносини сторін виникли з Контракту від 11.02.20 № 57 та Специфікації № 1 до нього, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Доказів розірвання вказаного договору чи визнання його недійсним суду не надано та учасниками справи не повідомлено.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Статтею 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).
Специфікацією № 1 до Контракту сторонами обумовлено поставку продукції на загальну суму 510 640,00 рублів (RUB) на умовах СРТ - м. Санкт-Петербург.
Частиною 2 ст. 664 ЦК України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Як свідчить міжнародна товарно-транспортна накладна (СMR) А № 0108421 від 25.02.20 та митна декларація від 25.02.20 № UA110240/2020/000866, товар на загальну суму 510 640 російських рублів обмовлений рахунком-фактурою від 21.02.20 №24 (гідроциліндри) по Контракту від 11.02.20 № 57 (Специфікація № 1 від 12.02.20) після здійснення експертних митних операцій Постачальником вивезено з території України та 10.03.20 доставлено ТОВ “РЕВЕРС”, що підтверджується підписом представника відповідача на міжнародній товарно-транспортній накладній (СMR) А № 0108421 від 25.02.20 та відтиском печатки ТОВ “РЕВЕРС” про прийняття товару.
З огляду на викладене враховуючи умови Специфікації від 12.02.20 № 1 до Контракту від 11.02.20 № 57 та ч. 2 ст. 664 ЦК України, обов'язок позивача передати товар відповідачу вважається виконаним 25.02.20, тобто у момент здачі товару перевізникові.
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Специфікацією № 1 від 12.02.20 до Контракту від 11.02.20 № 57 визначено наступні умови оплати товару: 50 % суми Специфікації Покупець сплачує по підписанню дійсної специфікації та 50 % суми - після здійснення експертних митних операцій Постачальником.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Як свідчить наявна у матеріалах справи митна декларація від 25.02.20 № UA110240/2020/000866, товар обмовлений рахунком-фактурою № 24 від 12.02.20 та міжнародною товарно-транспортною накладною (СMR) А № 0108421 від 25.02.20 на загальну суму 510 640,00 російських рублів, позивачем передано товар для доставки відповідачу перевізникові 25.02.20, товар задекларовано в митному органі та вивезено за межі митної території України 07.03.20 у повному обсязі, а 10.03.20 доставлено відповідачеві.
Таким чином, у господарського суду є наявними підстави вважати, що саме 07.03.20 відбулась процедура завершення митного оформлення постачальником вантажної митної декларації щодо товару обмовленого рахунком-фактурою № 24 від 12.02.20 та міжнародною товарно-транспортною накладною (СMR) А № 0108421 від 25.02.20 на загальну суму 510 640,00 російських рублів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав свої обов'язки за договором щодо передачі товару перевізникові для його доставки відповідачу на умовах СРТ - Російська Федерація м. Санкт-Петербург та щодо його митного оформлення.
З огляду на викладене вище вбачається, що у відповідача після завершення експертних митних операцій та доставки товару ТОВ “РЕВЕРС” обумовленого рахунком-фактурою № 24 від 12.02.20 та міжнародною товарно-транспортною накладною (СMR) А № 0108421 від 25.02.20 на загальну суму 510 640,00 російських рублів виник обов'язок здійснити розрахунок з позивачем за поставлений товар у сумі 510 640,00 російських рублів.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ст. 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, ТОВ “РЕВЕРС” взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, розрахунок за поставлений товар з позивачем здійснив частково у загальній сумі 260 320 російських рублів, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача за 11.03.20 та 14.09.20 відповідно, у зв'язку із чим за відповідачем виникла та обліковується заборгованість перед позивачем у загальній сумі 250 320,00 російських рублів.
Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками справи суду не повідомлено.
З огляду на викладене судом визнається обґрунтованою, заснованою на законі та Контракті від 11.02.20 № 57 та такою, що підлягає задоволенню вимога ПП “ПРОФМАШ” до ТОВ “РЕВЕРС” (Російська Федерація)про стягнення 250 320,00 російських рублів за контрактом поставки від 11.02.20 № 57, що еквівалентно 98 566,00 грн. станом на час подання позову до суду.
При ухваленні рішення по цій справі судом враховано, що згідно з правовою позицією викладеною 04.07.18 Великою Палатою Верховного Суду в рамках справи № 761/12665/14-ц, провадження № 14-134цс18, при ухваленні судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні.
Також позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрат.
Положенням п. 2 ч.1 та п.1 ч. 4 ст. 129 ГПК України закріплено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, задоволення позовних вимог, судовий збір у сумі 2270,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11- 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, ч. 4 ст. 240, ст. ст. 247-252, 365-367 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “РЕВЕРС” (ІПН: 7802711153, КПП: 780201001), 195197, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, проспект Полюстровський, 68, літера Б, приміщення 1-Н) на користь приватного підприємства “ПРОФМАШ” (72319, Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 210/3, код ЄДРПОУ 35432651) - 250 320 (двісті п'ятдесят тисяч триста двадцять) російських рублів 00 коп. основного боргу та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не булу вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Рішення підписано без його проголошення на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України.
Повний текст рішення складено 05.10.21.
Суддя В.Л. Корсун