"05" жовтня 2021 р. м. Харків Справа № 922/957/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н.В.
секретар судового засідання Полупан Ю.В.
за участю представників:
прокурор - Горгуль Н.В., посвідчення №057317 від 09.10.2020,
представник 1-го відповідача - Столбовий М.І., посвідчення №1790?
представник 2-го відповідача - Скриннік І.А., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1706 від 13.03.2009, ордер серія АХ№1047073 від 15.04.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№2284Х/3)
на рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 (суддя Жиляєв Є.М., повне рішення підписано 05.07.2021)
у справі №922/957/21
за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова, м.Харків
до Харківської міської ради, м.Харків
та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аклор”, м.Харків
про визнання незаконним та скасування рішень, -
Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та до ТОВ "Аклор" в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати п.п. 4.1, 4.2 п. 4 додатку до рішення 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів” від 22.04.2020 №2089/20;
- визнати незаконним та скасувати п.п. 1.1-1.5 п.1 додатку 1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів” від 19.08.2020 №2230/20.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 в задоволенні позову відмовлено.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги прокурора. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України “Про оренду землі”) і процесуального права (ст. ст. 4, 75-79, 86, 236 ГПК України), а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- місцевим господарським судом не надано оцінки доводам прокурора щодо передбаченого законом порядку отримання земельної ділянки в оренду з метою розміщення і обслуговування об'єктів нерухомого майна, яке перебуває у власності особи, без проведення земельних торгів, а також невідповідності площі належного відповідачу об'єкта нерухомості площі фактично наданої в оренду землі;
- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскаржувані акти органу місцевого самоврядування прийняті з дотриманням положень чинного законодавства, оскільки Харківською міською радою порушені норми Земельного кодексу України, які пов'язують надання земельної ділянки на позаконкурентних засадах саме із розташуванням на цій ділянці будівлі чи споруди та її цільового призначення; на час розгляду справи об'єкт нерухомого майна, розміщений на спірній земельній ділянці, знищений;
- місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку про те, що чинним законодавством України не визначено розміру та меж земельних ділянок, а прокурором не з'ясовано площу нерухомості та не співвіднесено її з розміром отриманої другим відповідачем у користування земельною, оскільки до спірних правовідносин застосовуються Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92", затверджені наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 за №44; Державні будівельні норми ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, затверджені Наказом Мінрегіону №104 від 26.04.2019, Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 173; Державні будівельні норми "Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", затверджені наказом Держбуду України від 18.05.2005 №80;
- Харківська міська рада не мала законних підстав для надання оспорюваної земельної ділянки в оренду другому відповідачу для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури інакше як за результатами проведених земельних торгів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Істоміна О.А. - головуюча суддя, судді Гребенюк Н.В., Пелипенко Н.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури і призначено її до розгляду на 31.08.2021. Сторонам по справі надано строк для подачі письмові пояснень, заперечень, відзивів на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України).
04.08.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ “Аклор” надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8952), в якому 2-й відповідач просить рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 у справі №922/957/21 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В обґрунтування своєї правової позиції 2-й відповідач зазначив наступне:
- прокурором не доведено невідповідність рішення 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів” від 22.04.2020 №2089/20 та рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів” від 19.08.2020 №2230/20 положенням чинного законодавства;
- положеннями чинного законодавства не унормовано порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; відсутні застереження щодо необхідності урахування певних пропорцій співвідношення площ таких об'єктів та земельної ділянки, що відводиться, що свідчить про відсутність порушень чинного законодавства у діях органу місцевого самоврядування;
- встановлення цільового призначення спірної земельної ділянки із категорією земель житлової та громадської забудови відбулось при прийнятті Харківською міською радою відповідного рішення, тобто із дотриманням встановленого статтею 20 Земельного кодексу України порядку.
Харківська обласна прокуратура 16.08.2021 також надала письмові пояснення на відзив представника відповідача на апеляційну скаргу (вх.№9491), в яких зазначає, що твердження 2-го відповідача про прийняття судом першої інстанції рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, є необґрунтованим. Просить апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 у справі №922/957/21 задовольнити в повному обсязі. В іншому, обґрунтування позиції по справі Харківської обласної прокуратури є схожими на доводи апеляційної скарги.
18.08.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9603), в якому 1-й відповідач в повному обсязі заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає що рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 у справі №922/957/21 прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а доводи викладені в скарзі вважає безпідставними та необґрунтованими.
В обґрунтування своєї позиції по справі, 1-й відповідач зазначає таке:
- місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що чинним законодавством передбачене виключне право власника нерухомого майна на отримання в оренду земельної ділянки, на якій воно розташоване, без проведення торгів;
- сам лише факт перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об'єктом нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути самостійною підставою для визнання такої передачі землі незаконною, у зв'язку з чим доводи прокурора щодо перевищення розміру земельної ділянки, на отримання якої має право другий відповідач, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства і не підтверджені належними та допустимими доказами;
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Гребенюк Н.В., Барбашова С.В., в зв'язку з відпусткою судді Пелипенко Н.М.
Для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи в судовому засіданні було оголошено перерву, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду 31.08.2021.
В судовому засіданні 05.10.2021 заслухано остаточне звернення до суду прокурора та кожного з представників сторін.
У судовому засідання прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 у справі №922/957/21 скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні прокурора та представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням суду першої інстанції встановлено наступне:
- 22.04.2020 рішенням 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів” за №2089/20 - ТОВ “Аклор” надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Маршала Жукова, 2-Б (п. 4.1 додатку 1 рішення);
будівництво об'єкту виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. “Ж-1”, літ. “Е-1”, літ. “Д-1”, літ. “Г-1”, в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:0001:0093), які належать ТОВ “Аклор” на праві приватної власності (п. 4.2 додатку 1 рішення);
- 19.08.2020 рішенням 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів” за №2230/20 - ТОВ “Аклор” надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Маршала Жукова, 2-Б до 01.07.2022, з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. “Ж-1”, літ. “Е-1”, літ. “Д-1”, літ. “Г-1”;
підпунктами 1.1-1.5 додатку 1 до вищевказаного рішення ТОВ “Аклор”:
затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) із земель територіальної громади м.Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Маршала Жукова, 2-Б;
змінено цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) на “для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”;
змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) на “для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”;
надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по прос. Маршала Жукова, 2-Б до 01.07.2022; будівництво об'єкту виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. “Ж-1”, літ. “Е-1”, літ. “Д-1”, літ. “Г-1”, в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093), які належать ТОВ “Аклор” на праві приватної власності.
- належність на праві власності ТОВ “Аклор” (код ЄДРПОУ 41705703) нежитлових будівель літ. “Ж-1” загальною площею 23,8 кв.м., літ. “Е-1” загальною площею 25,3 кв.м., літ. “Д-1” загальною площею 26,2 кв.м., літ. “Г-1” загальною площею 25,0 кв.м., розташованих по проспекту Петра Григоренка (Маршала Жукова), 2-К у м.Харкові, - підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.03.2021.
Наведені обставини сторонами не заперечуються.
Згідно пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, адреса земельної ділянки - проспект Маршала Жукова, 2-Б за відомостями ДЗК, а адреси будівель проспект - Петра Григоренка, 2-К за відомостями з Державного реєстру прав не співпадають, однак відповідно до схематичних планів земельних ділянок у відповідних технічних паспортах, зрозуміло, що будівлі розташовані в межах земельної ділянки з кадастровым номером 6310138500:07:001:0093 за адресою: м.Харків, проспект Маршала Жукова, 2-Б (т. 2 а.с. 5).
За твердженням прокурора зазначені рішення Харківської міської ради про надання ТОВ «Аклор» у користування спірної земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в даному випадку, з урахуванням вимог положень ч. 1 ст. 134, ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України, земельні торги не проводились та право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:07:001:0093 було надано в оренду ТОВ «Аклор» для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури всупереч законодавчим вимогам. Крім того, зазначені об'єкти нерухомості мають загальну площу забудови 0,01003 га, тоді як площа земельної ділянки, яка відводиться становить 1,1601 га, тобто площа забудови нежиитлових будівель становить лише 0,86% від площі земельної ділянки, яка відводиться ТОВ «Аклор». Тобто, 2-м відповідачем отримано земельну ділянку площею, яка в 115 разів перевищує площу будівель.
Отже, спір у справі виник у зв'язку із тим, що за твердженням прокурора оскаржувані рішення Харківської міської ради, є незаконним та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийнятті без врахування необхідності проведення земельних торгів (в позаконкурсний спосіб). Крім того, отримана земельна ділянка у розмірах значно перевищує площу будівлі, розміщеної на неї. Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.
Відповідачі, в свою чергу, проти позову заперечують, та зазначають про те, що заявлений прокурором позов є безпідставним, оскільки вимога законодавства щодо проведення земельних торгів стосується саме надання права оренди земельної ділянки, а не будь-яких інших дій, які передують наданню такого права. Оскільки пунктом 1.1. додатку 1 рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 №2230/20 було лише затверджено проект землеустрою спірної земельної ділянки без її передачі в оренду другому відповідачу, то посилання прокурора в позовній заяві на передачу права оренди без проведення земельних торгів в цій частині є необґрунтованим. Також, відповідачами зазначено про те, що прокурором не надано жодних доказів щодо невідповідності затвердженого проекту землеустрою спірної земельної ділянки певній нормі законодавства.
Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким відмовив в задоволенні позовних вимог, зазначив, що - оскаржувані рішення Харківської міської ради прийняті органом місцевого самоврядування на підставі чинного законодавства, в інтересах територіальної громади міста та в межах наданих повноважень. В той же час, прокурором не доведено, що розмір земельної ділянки, на отримання якої має право другий відповідач, має відповідати площі, яку безпосередньо займають нежитлові споруди (виключно площу під об'єктами нерухомого майна) або може бути дещо більшою (у разі необхідності обслуговування цих об'єктів), оскільки вказані твердження не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Також прокурором не доведено належними та допустимими доказами необхідності використання другим відповідачем земельної ділянки у меншому розмірі та не наведено жодних порушень чинного законодавства при затвердженні проекту землеустрою спірної земельної ділянки, наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою, невідповідності такого проекту землеустрою вимогам законодавства та нормативно-правових актів.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
В даному випадку предметом спору, а отже і предметом доказування в силу норм Господарського процесуального кодексу України, є визнання незаконним та скасування відповідних підпунктів рішень Харківської міської ради, які за твердженням прокурора є незаконним та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийнятті без врахування необхідності проведення земельних торгів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.
Згідно із частиною 5 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.
Таким чином, орган місцевого самоврядування, її виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв'язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів.
Згідно із статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
За змістом ч. 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Порядок надання земельних ділянок регулюється Земельним кодексом України.
Статтею 122 Земельного кодексу України визначено що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 ст. 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Положеннями ч. 2 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 1 статті 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Такими випадками за змістом ч.2 ст.134 Земельного кодексу України є: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. У такому разі земельні ділянки державної чи комунальної власності (або права на них) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
Частина 2 ст. 134 Земельного кодексу України не ставить підстави продажу права оренди земельної ділянки без застосування конкурентних засад в залежність від розміру об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на земельній ділянці, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб та виду використання земельної ділянки.
Частинами 1, 2 статті 135 Земельного кодексу України визначено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.
Як зазначено вище, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:07:001:0093, наданій у користування 2-му відповідачу, розташований об'єкт нерухомого майна, що належить ТОВ “Аклор” на праві приватної власності, про що свідчать відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявні у матеріалах справи.
Положеннями статті 34 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що на кадастровому плані земельної ділянки відображаються, зокрема, контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.
На момент прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою земельна ділянка вже мала кадастровий номер 6310138500:07:001:0093 та відомості про яку були зареєстровані у публічній кадастровій карті, що свідчить про її факт сформованості.
Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, що є складовою проекту землеустрою, контури вищевказаних об'єктів та їх умовні позначення відображені на кадастровому плані земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093).
Положеннями ч. 2 статті 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них в тому числі у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що вони прямо пов'язують надання земельної ділянки на позаконкурентних засадах саме з розташуванням на цій земельній ділянці об'єктів нерухомого майна.
З огляду на наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що зміст статті 134 Земельного кодексу України не містить прямого застереження щодо порядку визначення розміру такої земельної ділянки, не обмежуючи такий розмір виключно площею нерухомого майна, розташованого на останній.
Зі змісту оскаржуваного рішення 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів” від 22.04.2020 №2089/20, вбачається, що ТОВ “Аклор” був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) площею 1,1601 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
Тобто, зі змісту оспорюваного рішення вбачається, що земельну ділянку фактично надано в користування на умовах оренди із земель комунальної власності у зв'язку з переходом права власності на нерухомість і такі дії відповідача повністю узгоджуються з положеннями ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України.
Щодо доводів прокурора про неправильне застосування приписів статей 124, 134 Земельного кодексу України у зв'язку з тим, що передана в оренду другому відповідачу земельна ділянка має занадто велику площу в порівнянні із нерухомістю, якою володіє ТОВ “Аклор”, судова колегія зазначає наступне.
Посилання прокурора на невідповідність розміру наданої другому відповідачу земельної ділянки з огляду на положення Державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 за № 44; державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, затверджених Наказом Мінрегіону від 26.04.2019 № 104, Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 №173; Державних будівельних норм "Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 №80, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки вказані акти не містять норм, які встановлюють виключні нормативи розміру та межі земельних ділянок в залежності від розміру нерухомого майна, що розташоване на ній, як і не ставлять площу відведеної земельної ділянки в залежність від площі споруд, що на них знаходиться.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що державні будівельні норми не можуть обґрунтовувати необхідний розмір земельної ділянки, призначеної для обслуговування будівлі, оскільки є нормами з іншим предметом правового регулювання, які містять вимоги саме для будівництва об'єктів нерухомості, а не для обслуговування нерухомого майна.
Вказане також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.03.2021 у справі №922/1323/20.
При вирішенні вимог про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, право власності на які при їх відчуженні перейшло до набувача без визначення в договорі права на земельну ділянку, необхідно з'ясовувати, зокрема, чому це питання не було визначено в договорі, можливість укладення між відчужувачем і набувачем додатку до цього договору щодо права набувача на земельну ділянку та чи не свідчить реальна можливість використання всієї земельної ділянки за цільовим призначенням саме про той розмір земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, який існував до їх відчуження.
Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.
Наведена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19.
Поряд із тим, прокурором не надано жодних доказів на підтвердження необхідності використання ТОВ “Аклор” іншого розміру земельної ділянки для обслуговування об'єкту нерухомості, не ініційовано питання визначення такого розміру шляхом проведення експертизи у досудовому порядку або на стадії судового розгляду справи.
Таким чином, апелянтом не спростована правомірність встановлення площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування (експлуатації) об'єктів нерухомого майна саме в розмірі 1,1601 га як підстави для передання Харківською міською радою земельної ділянки ТОВ “Аклор” у користування без проведення процедури земельних торгів.
Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; відомості про обчислення площі земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру; матеріали погодження проекту землеустрою.
Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (положення ст. 79-1 Земельного кодексу України).
Проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.
З викладеного вбачається, що ключову роль у питанні раціонального (чи не раціонального) використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки. Так, в силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа (та, зокрема, і "геометричні розміри") земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться.
Сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами, не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №910/12366/18.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що оскаржуване рішення Харківської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів вчинене в інтересах територіальної громади з метою формування актуальних даних Державного земельного кадастру, а прокурором не доведено того, що оскаржуване рішення порушило права чи охоронювані законом інтереси, зокрема, територіальної громади міста Харкова як власника земельної ділянки.
Щодо доводів прокурора про вчинення Харківською міською радою та другим відповідачем дій, спрямованих на отримання земельної ділянки для нового будівництва поза проведення процедури земельних торгів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на такі категорії: б) землі житлової та громадської забудови.
Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
За змістом положень частини 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Така містобудівна документація на місцевому рівні відповідно до статті 16 зазначеного Закону розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до статті 193 Земельного кодексу України є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташованих в межах кордонів України, у якій зазначене їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Так, зі змісту наявної у матеріалах справи пояснювальної записки до технічної документації земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:07:001:0093, вбачається, що метою розробки документації із землеустрою є зміна цільового призначення земельної ділянки з «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» - код КВЦПЗ 03.15 на «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури» - код КВЦП 02.10.
Пунктом п.п. 1.1-1.5 п. 1 додатку 1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів” від 19.08.2020 №2230/20 ТОВ "Аклор" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 1,1601 га (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) зі зміною цільового призначення та ухвалено змінити цільове призначення земельної ділянки площею 1,1601 га (кадастровий номер 6310138500:07:001:0093) на "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури" для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по проспекту Маршала Жукова, будинок 2-Б.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником (користувачем) самостійно.
З наведеного вбачається, що у даному випадку відбулася зміна виду використання земельної ділянки її власником та користувачем в межах однієї категорії земель, а не використання її не за цільовим призначенням, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.07.2020 у справі №916/1998/19.
Враховуючи викладене у сукупності, прокурором недоведено невідповідність підпункту п.п. 1.1-1.5 п. 1 додатку 1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів” від 19.08.2020 №2230/20, а також п.п. 4.1, 4.2 п. 4 додатку до рішення 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів” від 22.04.2020 №2089/20 вимогам Земельного кодексу України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та порушень інтересів держави в особі територіальної громади міста.
Незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається у виключних випадках і є виправданим, створює передумови як для усунення випадків покладення на власників об'єктів нерухомого майна надмірного тягаря, пов'язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання порядку отримання земельних ділянок на конкурентних засадах.
Що ж до посилань скаржника на відповідні постанови Верховного Суду у справах №915/182/17, №922/998/20, №922/939/21, 922/476/20, №917/2070/19, та 910/9028/19, то з цього приводу слід зазначити, що хоча правовідносини у зазначених судових актах за змістом є подібними тим, що склалися між сторонами цього спору, втім висновки з тих постанов, які використовує прокурор, надавалися з урахуванням інших фактичних обставин, та наданих сторонами доказів.
Таким чином, доводи прокурора в апеляційній скарзі спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду першої інстанції не спростовують, не можуть бути підставою для скасування спірного рішення.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 у справі №922/957/21 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 30.06.2021 у справі № 922/957/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2021 у справі №922/957/21 - залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 07.10.2021
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя С.В. Барбашова
Суддя Н.В. Гребенюк