ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/16809.06.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»
ДоФірми «Т.М.М.»- товариство з обмеженою відповідальністю
Простягнення 9 180 837,78 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Парненко А.А. -дов. № б/н від 02.04.2010 року;
від відповідача: Случак О.О. -дов. № б/н від 01.05.2008 року;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фірми «Т.М.М.»- товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 7 845 075,56 грн. -заборгованості по Договорах фінансового лізингу № 1006/09/2007 від 18.09.2007 року, № 1287/04/2008 від 11.04.2008 року, № 1288/04/2008 від 11.04.2008 року, № 1289/04/2008 від 11.04.2008 року, № 1290/04/2008 від 11.04.2008 року, 448 021,12 грн. -пені, 718 932,27 грн. -інфляційних втрат та 168 808,83 грн. -3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати щомісячних лізингових платежів за надане в користування майно, згідно Договорів фінансового лізингу № 1006/09/2007 від 18.09.2007 року, № 1287/04/2008 від 11.04.2008 року, № 1288/04/2008 від 11.04.2008 року, № 1289/04/2008 від 11.04.2008 року, № 1290/04/2008 від 11.04.2008 року.
Ухвалою від 29.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.05.2010 року.
В судовому засіданні 17.05.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.05.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що мировою угодою затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва по справі № 40/85 від 11.08.2009 року було узгоджено питання про стягнення заборгованості по Договорах, які є предметом спору по даній справі.
В судовому засіданні 17.05.2010 року на підставі частини 3 статті 77 ГПК України судом оголошено перерву до 28.05.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 28.05.2010 року подав письмові пояснення та додаткові документи щодо усних заперечень відповідача, в яких зазначив що предмет даної справи не був предметом розгляду по справі № 40/85, у зв'язку з чим позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні 28.05.2010 року представник відповідача подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення.
В судовому засіданні 28.05.2010 року на підставі частини 3 статті 77 ГПК України судом оголошено перерву до 07.06.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2010 року позовні вимоги підтримав повністю.
В судовому засіданні 07.06.2010 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що позивачем порушені правила об'єднання позовних вимог.
Крім того, відповідач просить застосувати до пені строки позовної давності.
У судовому засіданні 07.06.2010 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 09.06.2010 року для оголошення повного тексту рішення.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 09.06.2010 року оголошено повний текст рішення.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-
18 вересня 2007 року та 11 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(лізингодавець, позивач) та Фірмою «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю (лізингоодержувач, відповідач) були укладені Договори фінансового лізингу № 1006/09/2007, № 1287/04/2008, № 1288/04/2008, № 1289/04/2008, № 1290/04/2008 (далі -Договори або Договір 1, Договір 2, Договір 3, Договір 4 та Договір 5 відповідно), пунктом 1.1 яких передбачено, що лізингодавець зобов'язується придбати у свою власність транспортний засіб (далі -майно) у відповідності з встановленою лізингоотримувачем специфікацією продавця та передати його без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації лізингоотримувачу в якості предмета лізингу на тривале володіння та користування за плату, а лізингоотримувач в свою чергу зобов'язується прийняти його на умовах даного Договору.
Предметом лізингу по Договору 1 є вертикальна бетонозмішувальна установка Stetter V 2,0/2,0 (одна одиниця) 2007 -2008 року виробництва.
Предметом лізингу по Договору 2 є шассі MAN TGA 41.400Ч4 BB (п'ять одиниць) 2008 року виробництва.
Предметом лізингу по Договору 3 є штеттер -автобетонозмішувач АМ 10 FHC (одна одиниця) 2008 року виробництва.
Предметом лізингу по Договору 4 є штеттер -автобетонозмішувач АМ 10 FHC (дві одиниці) 2008 року виробництва.
Предметом лізингу по Договору 5 є штеттер -автобетонозмішувач АМ 10 FHC (дві одиниці) 2008 року виробництва.
Відповідно до пункту 2.1 Договорів майно отримується лізингодавцем у продавця майна (далі - продавець) на умовах Договору купівлі -продажу (далі - Договір купівлі -продажу).
Згідно з пунктом 2.3 Договору 1 вартість майна, яке передається лізингодавцем лізингоотримувачу складає суму еквівалентну 1 402 381,00 у.о. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до пункту 2.3 Договору 2 вартість майна, яке передається лізингодавцем лізингоотримувачу складає суму еквівалентну 680 000,00 у.о. з урахуванням ПДВ.
Вартість майна, яке передається лізингодавцем лізингоотримувачу складає суму еквівалентну 48 641,00 у.о. з урахуванням ПДВ (п. 2.3 Договору 3).
Пунктом 2.3 Договору 4 передбачено, що вартість майна, яке передається лізингодавцем лізингоотримувачу складає суму еквівалентну 97 282,00 у.о. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до пункту 2.3 Договору 5 вартість майна, яке передається лізингодавцем лізингоотримувачу складає суму еквівалентну 97 282,00 у.о. з урахуванням ПДВ.
Частиною 2 пункту 2.3 Договорів сторони узгодили, що вартість майна (з урахуванням ПДВ), яке передається лізингодавцем лізингоотримувачу, в гривнях складає суму авансу, внесеного у відповідності з п. 7.4 Договору 2 та з п. 6.4 Договорів 1, 3, 4, 5, загальну суму платежів в погашення вартості майна, вказану у «Графі 4»графіку внесення платежів (далі -Додаток № 1 до Договору) по «Курсу 1»та викупну вартість, вказану в Додатку № 1 до Договору по «Курсу 1», з урахуванням правил, викладених в Додатку № 7 до даного Договору. У випадку, якщо вартість майна, сплачується продавцю лізингодавцем, перевищує вартість майна, розраховану по правилам, зазначеним вище, графік внесення платежів співрозмірно переглядається.
Відповідно до пункту 3.1 Договорів передача лізингодавцем майна, а також, необхідних приналежностей та документів, які є невід'ємною частиною майна, і прийняття його лізингоотримувачем на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання акту приймання -передачі майна. Приймання майна лізингоотримувачем повинна бути здійснена протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання повідомлення лізингодавця про готовність майна до передачі, про що лізингодавець повідомляє лізингоотримувача шляхом направлення відповідного повідомлення по факсу.
Згідно з пунктом 6.1 Договорів 1, 3, 4, 5 та пунктом 7.1 Договору 2 валютою Договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, виражена в гривнях України та рівна одному Євро по курсу відповідно до пункту 7.1.1 Договору 2 та пунктів 6.1.1 Договорів 1, 3, 4 та 5.
Загальна сума лізингових платежів, які підлягають до сплати лізингоотримувачем лізингодавцю, складає: 1 739 922,31 «у.о.», враховуючи ПДВ в розмірі 20% від суми, яка відноситься в погашення вартості майна 229 563,50 «у.о.»з урахуванням правил викладених в Додатку № 7 до даного Договору. (пункт 6.3 Договору 1)
Пунктом 7.3 Договору 2 загальна сума лізингових платежів, які підлягають до сплати лізингоотримувачем лізингодавцю, складає: 904 678,66 «у.о.», враховуючи ПДВ в розмірі 20% від суми, яка відноситься в погашення вартості майна 111 166,67 «у.о.».
Відповідно до пункту 6.3 Договору 3 загальна сума лізингових платежів, які підлягають до сплати лізингоотримувачем лізингодавцю, складає: 64 064,53 «у.о.», враховуючи ПДВ в розмірі 20% від суми, яка відноситься в погашення вартості майна 7 956,83 «у.о.»з урахуванням правил викладених в Додатку № 7 до даного Договору.
Загальна сума лізингових платежів, які підлягають до сплати лізингоотримувачем лізингодавцю, складає: 128 128,85 «у.о.», враховуючи ПДВ в розмірі 20% від суми, яка відноситься в погашення вартості майна 15 913,67 «у.о.»з урахуванням правил викладених в Додатку № 7 до даного Договору. (пункт 6.3 Договору 4)
Пунктом 6.3 Договору 5 загальна сума лізингових платежів, які підлягають до сплати лізингоотримувачем лізингодавцю, складає: 128 128,85 «у.о.», враховуючи ПДВ в розмірі 20% від суми, яка відноситься в погашення вартості майна 15 913,67 «у.о.».
Відповідно до пункту 8.1 Договору 2 та пунктів 7.1 Договорів 1, 3, 4, 5 сторони ввели до вищезазначеного Договору поняття поточного боргу лізингоотримувача. Поточний борг лізингоотримувача на кожний період строку фінансового лізингу змінюється відповідно Додатку № 1 до кожного Договору фінансового лізингу, за умови внесення лізингоотримувачем чергового лізингового платежу в повному обсязі.
У відповідності з пунктом 13.2 Договору 2 та пунктами 12.3 Договорів 1, 3, 4 та 5 лізингоотримувач зобов'язаний в строк, вказаний у вимозі лізингодавця передати останньому майно, а також документи та приналежності, які є невід'ємною частиною майна.
Пунктом 13.6 Договору 2 та пунктами 12.6 Договорів 1, 3, 4 та 5 передбачено, що отримана від продажу майна грошова сума направляється на погашення суми припинення Договорів, яка включає поточний борг лізингоотримувача, неоплачені лізингові платежі, строк оплати яких відповідно до Графіку внесення платежів настав, штрафи та/або пеня, які підлягають до сплати лізингоотримувачем на умовах Договору станом на день розірвання Договору, а також суми необхідної для покриття витрат і збитків лізингодавця, пов'язаних з вилученням, реалізацією майна та погашенням можливих обов'язків лізингодавця перед третіми особами, які виникли внаслідок виконання Договору. У випадку якщо отримана від продажу майна грошова сума менша, ніж сума припинення Договору, то лізингодавець має право вимагати від лізингоотримувача відшкодування такої різниці.
Відповідно до пункту 13.7 Договору 2 та пунктів 12.7 Договорів 1, 3, 4 та 5 у випадку якщо лізингоотримувач у встановлені лізинодавцем строки не передає останньому майно та/або по будь -якій причині майно неможливо продати як нероздільний об'єкт в розумний строк по ціні достатній для погашення суми припинення Договору, то лізингодавець має право вимагати від лізингоотримувача погашення суми припинення Договору.
На виконання умов Договорів позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування такі об'єкти прокату, як вертикальна бетонозмішувальна установка Stetter V 2,0/2,0 (одна одиниця) 2007 -2008 року виробництва, шассі MAN TGA 41.400Ч4 BB (п'ять одиниць) 2008 року виробництва, штеттер -автобетонозмішувач АМ 10 FHC (одна одиниця) 2008 року виробництва, штеттер -автобетонозмішувач АМ 10 FHC (дві одиниці) 2008 року виробництва та штеттер -автобетонозмішувач АМ 10 FHC (дві одиниці) 2008 року виробництва, що засвідчується видатковими накладними № РН-0000392 від 29 серпня 2008 року на суму 10 526 239,88 грн., № РН-0000140 від 12 травня 2008 року на суму 5 423 745,46 грн., № РН-0000377 від 26 серпня 2008 року на суму 375 405,56 грн., № РН-0000378 від 26 серпня 2008 року на суму 750 811,12 грн., № РН-0000379 від 26 серпня 2008 року на суму 750 811,12 грн. та довіреностями на отримання товарно -матеріальних цінностей серія ЯПД № 419882 від 27 серпня 2008 року, серія НБЛ № 399608 від 12 травня 2008 року, серія ЯПД № 419812 від 20 серпня 2008 року.
Проте, відповідач в порушення умов Договорів фінансового лізингу систематично не виконував свої зобов'язання, в результаті чого позивач нарахував та просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за несплату поточних лізингових платежів в розмірі 7 845 075,56 грн., а саме:
- по Договору № 1006/09/2007 від 18 вересня 2007 року загальна заборгованість складає 5 007 468,21 грн., з яких по лізинговим платежам сума боргу становить 4 258 431,35 грн., пеня -256 908,19 грн., інфляційні втрати -403 908,19 грн. та 3% річних -88 898,29 грн.;
- по Договору № 1287/04/2008 від 11 квітня 2008 року загальна заборгованість складає 3 078 441,85 грн., з яких по лізинговим платежам сума боргу становить 2 655 860,28 грн., пеня -138 554,38 грн., інфляційні втрати -226 022,45 грн. та 3% річних -58 004,74 грн.;
- по Договору № 1288/04/2008 від 11 квітня 2008 року загальна заборгованість складає 218 936,40 грн., з яких по лізинговим платежам сума боргу становить 186 157,53 грн., пеня -10 511,75 грн., інфляційні втрати -17 935,96 грн. та 3% річних -4 381,16 грн.;
- по Договору № 1289/04/2008 від 11 квітня 2008 року загальна заборгованість складає 437 970,66 грн., з яких по лізинговим платежам сума боргу становить 372 313,20 грн., пеня -21 023,40 грн., інфляційні втрати -35 871,74 грн. та 3% річних -8 762,32 грн.;
- по Договору № 1290/04/2008 від 11 квітня 2008 року загальна заборгованість складає 437 970,66 грн., з яких по лізинговим платежам сума боргу становить 372 313,20 грн., пеня -21 023,40 грн., інфляційні втрати -35 871,74 грн. та 3% річних -8 762,32 грн.
В обґрунтування вищезазначеного позивач надав відповідний розрахунок.
Відповідно до частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 2 статті 806 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, а до відносин пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу по лізингових платежах з урахуванням комісії нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 7 845 075,56 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.
В свою чергу, відповідач проти нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних заперечує посилаючись на світову фінансову кризу та Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».
Однак, твердження відповідача судом до уваги не приймаються, так як відповідач відповідної довідки з Торгово -промислової палати України не надав, а стаття 3 вищевказаного закону до даних правовідносин не застосовується, так як регулює відносини між забудовниками та інвесторами.
Інші заперечення відповідача судом до уваги також, не приймаються, оскільки належним чином не доведені та спростовані наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 9.5 Договору 2 та пунктами 8.5 Договорів 1, 3, 4 та 5 сторони узгодили, що у випадку якщо лізингоотримувач в установлені Договорами строки не здійснить оплати визначених Договорами платежів, то лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки в розмірі 0,25% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в перші п'ять днів прострочки і 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення починаючи з шостого дня прострочення, а лізингодавець зобов'язується її сплатити.
Позивач за прострочення строків сплати лізингових платежів, керуючись пунктами 8.5 та 9.5 Договорів нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 448 021,12 грн.
Здійснивши перерахунок пені обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, а також, з урахуванням строку позовної давності визначеної статтею 258 ЦК України про застосування якої заявлено відповідачем, господарський суд дійшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 443 739,40 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, позивач керуючись статтею 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 718 932,27 грн. та 3 % річних в сумі 168 808,83 грн.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, з урахуванням умов Договору, прострочення грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні втрати в сумі 718 582,37 грн. та 3% річних в сумі 168 406,46 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- товариство з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження: 03146, м. Київ, Святошинський р -н, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б; фактична адреса: 03055, м. Київ, вул. Г.Тимофеєвої, буд. 3, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(місцезнаходження: 03150, м. Київ, Печерський р-н, вул. Димитрова, буд. 5, корп. 2; фактична адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28, Бізнес -центр «Оксі», код ЄДРПОУ 33104543) 7 845 075 (сім мільйонів вісімсот сорок п'ять тисяч сімдесят п'ять) грн. 56 коп. -заборгованості по лізингових платежах, 443 739 (чотириста сорок три тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 40 коп. -пені, 718 582 (сімсот вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 37 коп. -інфляційних втрат, 168 406 (сто шістдесят вісім тисяч чотириста шість) грн. 46 коп. -3% річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 87 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.М. Спичак