Рішення від 27.05.2010 по справі 40/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/18627.05.10

За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»

до Суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1

Третя особа-1: Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація

Третя особа-2: Фізична особа -підприємець ОСОБА_3

про виселення та повернення майна з незаконного володіння

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Микитин С.С. - за довіреністю від 04.01.10 №7

від відповідача: ОСОБА_1 ОСОБА_5 - за довіреністю від 25.01.10 б/н

від третьої особи-1: Коломієць Н.Г. - за довіреністю від 11.01.10 №15/14-16/01

від третьої особи-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду м. Києва звернулося Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 про виселення Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 з окремо розташованої не житлової будівлі по вул. Зодчих, 78 загальною площею 19,1 кв.м. та передати його по акту приймання-передавання Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати у зв'язку зі зверненням до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі №40/186 за даним позовом, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію (Третя особа 1) та Фізичну особу -підприємця ОСОБА_3 (Третя особа 2), справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.06.10.

11.06.09 через службу діловодства Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

15.06.09 до суду надійшла телеграма відповідача з клопотанням відкладення розгляду на більш пізніший термін.

Ухвалою від 16.06.09 суд, зважаючи на подані напередодні клопотання сторін, беручи до уваги відсутність у судовому засіданні представників усіх учасників судового процесу, керуючись ст. 77 ГПК, відклав розгляд справи на 09.07.09.

07.07.09 через службу діловодства господарського суду надійшло клопотання Третьої особи-1, у якій зазначається, що ця особа підтримує поданий позов у справі №40/186, просить його задовольнити у повному обсязі та, окрім наведеного, просить слухати справу у відсутність представника Святошинської районної у м. Києві держаної адміністрації.

09.07.09 у судовому засіданні з підстав, наведених у ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 16.07.09.

15.07.09 через службу діловодства господарського суду надійшла заява Третьої особи-2 про забезпечення позову, у якій з посиланням на ст. 66,67 ГПК України просить суд забезпечити позов шляхом заборони здійснення ФОП ОСОБА_1 торгівельної діяльності у нежитловій будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 78 та опечатування вказаної будівлі.

16.07.09 у судове засідання з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

За результатами обговорення поданої на розгляд суду заяви третьої особи про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначає Вищий господарський суд України у своєму Роз'ясненні від 23.08.1994 № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»(п. 3) «Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Крім того, як зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.06р. за № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

Розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

Забезпечення збалансованості сторін, а також інших учасників судового процесу;

Наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;

Імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Викладені у заяві припущення про отримання відповідачем прибутку від торгівельної діяльності, яка здійснюється у самовільно зайнятій нежитловій будівлі, не є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, а тим паче у спосіб, що заявлений, а доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надано, а відтак заява вважається такою, що необґрунтована у відповідності до ст. 33 ГПК України та задоволенню не підлягає.

16.07.09 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.08.09.

11.08.09 у судовому засіданні з підстав, наведених у ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 20.08.09.

Ухвалою суду від 20.08.09 суд, задовольняючи клопотання Відповідача, у відповідності до ст. 79 ГПК України зупинив провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №40/347 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним конкурсу та визнання переважного права на укладення договору оренди.

Ухвалою суду від 04.02.10 за клопотанням позивача, зареєстрованого службою діловодства господарського суду 03.02.10, у відповідності до ч.3, 4 ст. 79 ГПК України поновлено провадження справі №40/186 та, одночасно, справу призначено до розгляду на 02.03.10.

02.03.10 у судове засідання з'явились представники усіх учасників судового процесу окрім третьої особи-2. Відповідач подав відзив на позов, у якому просить суд у позові відмовити повністю.

Ухвалою суду від 02.03.10 розгляд справи у відповідності до ст.77 ГПК України відкладався до 27.05.10 та, одночасно, зобов'язав позивача забезпечити суд додатковими доказами.

У судове засідання 27.05.10 з'явились представники усіх учасників судового процесу, окрім третьої особи-2.

Відповідач подав на розгляд суду заяву про припинення провадження у справі №40/186 за відсутністю предмета спору у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України з тих підстав, що наявність предмету спору позивачем не доведено, як і не доведено втрачене відповідачем право користування займаним майном, фактичне припинення дії договору не оформлене сторонами у встановленому ст.785 ЦКУ порядку (відсутній акт приймання-передавання), а відтак предмет спору у справі є відсутнім.

Суд, за результатами обговорення поданого на розгляд суду клопотання відмовив у його задоволенні з таких підстав.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК, зокрема, у таких випадках:

- Припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- Спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (роз'яснення ВАСУ від 23.08.94 р. N 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України»)

З огляду на ведене, відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Предметом позову у справі №40/186 є виселення відповідача з окремо розташованої не житлової будівлі по вул. Зодчих, 78 загальною площею 19,1 кв.м. та зобов'язання передати його по акту приймання-передавання позивачу у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди.

А спір між сторонами у справі виник із дій відповідача, що стосуються відмови звільнити орендовані ним за договором оренди №16 від 30.01.08 приміщення.

Нежитлова будівля по вул. Зодчих, 78 загальною площею 19,1 кв.м., що є предметом договору оренди №16 від 30.01.08, не звільнена відповідачем, що ним не заперечується, а тому, за наведених обставин, хибно стверджувати про припинення існування предмета спору стосовно його виселення із цих приміщень, а тим паче -про припинення провадження у праві за відсутності предмета спору.

У судовому засіданні 27.05.10 за згодою сторін оголошувалась вступна і резолютивна частини рішення.

Судом заслухані пояснення представників усіх учасників судового процесу, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд встановив.

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція управління та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(надалі по тексту -позивач, КП «Дирекція») до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту -відповідач, ФОП ОСОБА_1.) про виселення Суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 з окремо розташованої не житлової будівлі по вул. Зодчих, 78 загальною площею 19,1 кв.м. та передати його по акту приймання-передавання Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати у зв'язку зі зверненням до суду.

В обґрунтування позовних вимог повідомив суд про укладення між КП УЖГ Святошинського району м. Києва та Відповідачем на підставі розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації №2329 від 29.12.07 договору оренди нежитлового приміщення №16 від 30.01.08, термін дії якого встановлено з 30.01.08 по 29.01.09. Питання надання згоди на продовження дії договору вирішується на підставі письмового звернення орендаря до голови райдержадміністрації, поданого за місяць до закінчення терміну дії договору. У разі, якщо звернення від орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження терміну дії договору орендар повинен звільнити приміщення по закінченні терміну дії цього договору та передати орендодавцю приміщення за відповідним актом. Після закінчення терміну дії договору, як твердить позивач, він повідомляв відповідача листом від 30.01.09 №23/юр, що термін дії договору скінчився та у відповідності до ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік»договір оренди продовжуватиметься на конкурсній основі. За результатами проведення конкурсу від 05.02.09, учасником якого являвся відповідач, переможцем конкурсу визначено ФОП ОСОБА_3, а розпорядженням Святошинської райдержадміністрації №329 від 31.03.09 позивачу надавався дозвіл на укладення договору оренди нежитлової будівлі по вул. Зодчих, 78 загальною площею 19,1 кв.м. ФОП ОСОБА_3 19.02.09 позивач листом №45/юр повідомив відповідача про необхідність звільнення орендованого ним приміщення та передачу його за відповідним актом позивачу. Однак лист залишився поза увагою відповідача. Тому, у зв'язку з тим, що відповідач продовжує без дозволу та безпідставно використовувати не житлову будівлю по вул. Зодчих, 78 загальною площею 19,1 кв.м., чим завдає шкоди позивачу, позивач з посиланням на ст.ст. 15, 16, 386, 387, 509, 526, 630, 785, 1166 ЦКУ, ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»звернувся до суду з даним позовом та просить його у повному обсязі задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов, з посиланням на ст.ст. 1, 8, 22, 56, 64, 68, 23, 526, 777, 1167, 1173, 1174 ЦКУ, ст. 285 ГКУ, п.п. 2,3 ст.17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», просить у позові відмовити повністю.

Таким чином суд прийшов до висновку, що спір у справі виник із дій відповідача, що стосуються відмови звільнити орендовані ним за договором оренди №16 від 30.01.08 приміщення, термін дії якого закінчений.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

30.01.2008 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 16, за умовами якого Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва, на підставі розпорядження Голови Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 2329 від 29.12.07 р. та ордеру №16 від 21.01.2008 р., зобов'язалось передати, а відповідач -прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою м. Київ, вул. Зодчих, 78, загальною площею 19,1 кв.м., для використання під розміщення магазину продовольчих товарів.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.4. договору відповідач вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного приміщення. У разі припинення дії цього договору приміщення вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Договір, відповідно до п. 9.1., діє з 30.01.2008 р. до 29.01.2009 р.

Пунктом 9.6. договору встановлено, що питання про надання згоди на продовження дії цього договору вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до голови райдержадміністрації, поданого за місяць до закінчення терміну дії цього договору. У разі якщо звернення орендаря не надійшло, або орендар не отримав дозволу на продовження цього договору, орендар повинен звільнити приміщення по закінченні терміну дії цього договору та передати орендодавцю приміщення по акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 9.8. договору реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або припинення дії цього договору.

Як вбачається з акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 30.01.2008 р., Комунальне підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва передало, а відповідач -прийняв нежитлове приміщення загальною площею 19,1 кв.м. окремо розташованої не житлової будівлі за адресою м. Київ, м. Київ, вул. Зодчих, 78,

Рішенням Святошинської районної у місті Києві ради № 160 від 27.12.2007 р. «Про реорганізацію системи управлінням житловим господарством Святошинського району міста Києва»з 01.04.2008 р. реорганізовано Комунальне підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва шляхом виділення з його майнової бази та віднесення до сфери управління виконавчого органу Святошинської районної у місті ради (Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації), в тому числі, Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Святошинського району міста Києва.

Рішенням Святошинської районної у місті Києві ради № 212 від 24.04.2008 р. «Про створення комунальних підприємств та реорганізацію Комунального підприємства «Галаган»з 01.07.2008 р. створено Комунальне підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва.

Рішенням Святошинської районної у місті Києві ради № 220 від 19.06.2008 р. затверджено статут Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва.

У відповідності до розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 1985 від 30.12.2008 р. та додатку № 1 до нього Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва передано, зокрема, будівлю за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 78.

Відповідно до п. 2.1. статуту Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»останнє є самостійним господарюючим суб'єктом, яке створено Святошинською районною у місті Києві радою шляхом реорганізації Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва та Комунального підприємства «Галагани»і є повноправним правонаступником майнових прав та зобов'язань в частині квартирної та орендної плати.

01.09.2008 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Кравченком Святославом Святославовичем укладено додаткову угоду до договору оренди № 16 від 30.01.2008 р. відповідно до якої орендодавцем нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Зодчих, 78, загальною площею 19,1 кв.м. визначено Комунальне підприємств «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

30.01.09 р. Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду»Святошинського району міста Києва надіслало відповідачу листа № 23/юр, у якому зазначає, що термін дії договору оренди № 16 закінчився 29.01.09. При цьому повідомлялось, що договір оренди продовжується на конкурсній основі у відповідності до ст. 73 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік».

Положеннями законодавства, що регулює відносини оренди передбачено можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так зі сторони наймача. Отже, для здійснення автоматичної пролонгації дії договору необхідна згода обох сторін. Бажання наймача продовжувати відносини найму у даному випадку висловлюється шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Щодо наймодавця, підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка висловлюється відсутністю заперечень і вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

Між тим суд відзначає, що нормами законодавства не встановлено обов'язку орендодавця особисто вручити орендарю повідомлення про закінчення строку дії договору, надсилати його саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Тож суд вважає, що позивач висловив заперечення проти продовження договору оренди нежитлового приміщення № 16 шляхом направлення відповідачу листа № 23/юр від 30.01.09 р.

За таких обставин, відповідно до положень ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди нежитлового приміщення № 16 від припинив свою дію 29.01.2009 р.

Також втраченим вважається переважне право позивача на продовження терміну дії договору оренди. Зазначене підтверджується наступним.

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 40/347 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації , треті особи: 1) Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва», 2) Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання недійсним конкурсу.

Позовні вимоги обґрунтовуються позивачем із посиланням на той факт, що згідно договорів №208 від 23.10.2002 року та №16 від 30.01.2008 року використовував нежитлове приміщення розташоване у м. Києві по вул. Зодчих, 78, та в силу положень частини 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»має переважне право на його продовження, крім того, як зазначає позивач в силу положення частини 3 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»підставою для відмови у реалізації переважного права орендаря на продовження строку оренди може бути лише наявність необхідності розміщення в орендованих приміщеннях бюджетних установ та організацій, оскільки, підставою для відмови йому у продовжені орендного користування такі обставини не були визначення орендаря на конкурсних засадах є порушенням вимог чинного законодавства та його прав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.09р. Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог (рішення набрало законної сили 02.11.09.).

Зазначеним рішенням встановлено, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача із заявою про продовження терміну дії Договору №16 у встановлений Договором строк, а за таких обставин позивач втратив переважне право на укладення договору на новий термін та його переважне право -припинено, відповідно до положень статті 777 Цивільного кодексу України та Договору №16.

Крім іншого, при прийнятті рішення суд враховував положення п.3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно якому, після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Тобто, на рівні спеціального закону встановлене правило, за яким переважне право щодо оренди державного та комунального майна може бути реалізоване у разі рівності усіх запропонованих умов орендного користування таким майном, що запропоновані ініціаторами укладення договорів оренди державного та комунального майна. Відповідно протоколу №2 від 05.02.2009 року позивачем запропоновані гірші умови, ніж конкурсантом №2, а саме ОСОБА_3, а за таким умов переважне право позивача щодо оренди майна, яке було об'єктом Договору №16, припинено також на підставі статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Таким чином, відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання незаконним проведення конкурсу Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією від 05.02.2009 в частині передачі в орендне користування окреме розташованої нежилої будівлі загальною площею 19,1 кв.м. по вул. Зодчих, 78 в м. Києві фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3; визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 переважного права на укладення договору оренди окремо розташованої нежитлової будівлі загальною площею 19,1 кв.м. по вул. Зодчих, 78 в м. Києві на новий строк, шляхом спонукання Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію продовжити дію договору оренди № 16 від 30.01.2008 року майна територіальної громади Святошинського району м. Києва на новий термін, суд фактично визнав, що станом на 29.09.09 р. (дата винесення рішення) між сторонами орендні відносини, що випливають із договору №16 уже не існують, тим паче, що відповідно до розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації №329 від 31.03.2009 року комунальному підприємству «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»надано дозвіл на укладення договору оренди окремо розташованої нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 78, загальною площею 19.1 кв.м. із ФОП ОСОБА_3

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як випливає зі змісту ст. 761 ЦК України наймодавцем може бути не лише власник речі, а й особа, якій належать майнові права та особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідач належних доказів звільнення або правомірності користування спірним приміщенням суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи договір оренди нежитлового приміщення № 16 від 30 січня 2008 року діяв до 29.01.09 року, зазначений Договір пролонгованим не був, як і втраченим вважається переважне право відповідача на продовження дії договору оренди №16, Акту прийому-передачі зазначеного у договорі майна в матеріалах справи не має, як цього вимагає п.п. 9.6. Договору, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими, тобто такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн., відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 33,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з окремо розташованої не житлової будівлі по вул. Зодчих, 78 загальною площею 19,1 кв.м. та передати її по акту приймання-передавання Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03162, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Святошинського району міста Києва (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999, МФО 320218, р/р 26000301896 в Святошинському від. О/Б № 8069) 85,00 грн (вісімдесят п'ять гривень нуль копійок) витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 07.06.2010р.

Попередній документ
10017566
Наступний документ
10017568
Інформація про рішення:
№ рішення: 10017567
№ справи: 40/186
Дата рішення: 27.05.2010
Дата публікації: 14.10.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір