ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/8423.04.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БудЛендКомпані»
ДоКиївської обласної організації Товариства сприяння обороні України
про визнання договору укладеним
Суддя Хрипун О.О.
Представники:
від ПозивачаДубова Ю.В.-предст.
від ВідповідачаПантія О.А.-предст.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БудЛендКомпані»(далі -Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України (далі -Відповідач), в якому просить суд визнати укладеним договір доручення в редакції, запропонованій Позивачем.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги, посилаючись на наступні обставини: з 22.06.2006 між Позивачем та Відповідачем існують правовідносини, які характерні для договору доручення, при цьому Позивач виступає у ролі повіреного, а Відповідач -довірителя, що підтверджується перепискою між сторонами, в якій зафіксований зміст та обсяг завдань, що надаються Відповідачем Позивачу; витрати на виконання доручень Відповідача здійснювалися Позивачем та згідно з його розрахунками складають 2 500 000,00 грн.; для захисту своїх інтересів Позивач надіслав Відповідачу проект договору доручення; з огляду на те, що Відповідач підписаного примірника договору не повернув, Позивач робить висновок, що договір є укладеним за мовчазною згодою Відповідача згідно з ч. 3 ст. 205 ЦК України, якою передбачено, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони на вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідач у поданому до суду відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав: чинним законодавством не передбачений такий спосіб захисту цивільного права як визнання договору укладеним; обов'язковість укладення договору дорученням між Позивачем та Відповідачем не передбачена чинним законодавством, або попереднім договором, відтак згідно з ч. 1 ст. 187 ГК України спір, що виник при його укладенні, не може вирішуватися судом; запропонований Позивачем проект договору доручення не містить всіх істотних умов, передбачених законодавством для договорів даного виду; Позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що безпосередньо він або уповноважені ним особи виконували будь-які дії за дорученням та в інтересах Відповідача, а також доказів того, що витрати Позивача на виконання доручень Відповідача склали 2 500 000,00 грн.
10.03.2010, 07.04.2010 розгляд справи відкладався в порядку та з підстав, визначених в ч. 1 ст. 77 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва
25.06.2009 Позивач надіслав Відповідачу лист № 38/06, в якому повідомив останнього про те, що ним було проведено ряд заходів, спрямованих на повернення у власність Відповідача його майна, розміщеного на земельній ділянці по провулку Моторному, 11 в Голосіївському районі міста Києва, а також закріплено це судовими рішеннями. Фінансування назначених дій обійшлося Позивачу в 2,5 млн. грн. Для вирішення питання щодо оплати Позивачу понесених витрат, останній запропонував укласти договір доручення та видати довіреність з наданням виключних повноважень Позивачу на продажу об'єкту по провулку Моторному, 11.
В листі також зазначено, що додатками до нього є договір доручення та довіреність.
Відповіді на лист Позивача № 38/06 від 25.06.2009 Відповідач не надав.
Як вбачається з наданого Позивачем проекту договору доручення, за даним договором довіритель (Відповідач) доручає, а повірений (Позивач) зобов'язується за рахунок та від імені довірителя вчинити такі юридично значущі дії: організувати процес повернення майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Моторний, 11, у володіння довірителя; оформити на ім'я довірителя правовстановлюючі документи на об'єкт; організувати процес відчуження об'єкту, в тому числі визначити схему та процедуру відчуження об'єкту, залучити покупців до продажу об'єкту, вести з ними переговори. Будь-яке доручення довірителя вважається виконаним незалежно від того, який результат буде досягнутий при виконанні наступних дій.
Пунктом 1.3 проекту договору доручення передбачено, що за виконання доручення довірителя повіреному сплачується винагорода у розмірі 40% вартості (або ціни продажу) об'єкту в строк до 30 календарних днів з моменту досягнення результату, передбаченого договором.
За твердженням Позивача, викладеним в його позовній заяві, фактичні дії на виконання доручень Відповідача здійснювали в порядку передоручення різні фізичні особи, на ім'я яких були видані довіреності.
На думку Позивача, доказом зазначеного вище твердження є додані ним до позовної заяви копії довіреностей Відповідача, виданих різним фізичним особам, а саме: довіреність Відповідача від 18.02.2009 на ім'я Хомутовської Т.Ф. для підписання заяв та клопотань і ознайомлення з матеріалами справи в усіх судових інстанціях; довіреність Відповідача від 18.02.2009 на ім'я Дубової Ю.В. для підписання заяв та клопотань і ознайомлення з матеріалами справи в усіх судових інстанціях; довіреність Відповідача від 18.02.2009 на ім'я Богомолової В.М. на представництво інтересів в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна щодо об'єкту нерухомості, який знаходиться по провулку Моторному, 11; довіреність Відповідача від 02.06.2008 на ім'я Коротинкевича В.І. та Ковальчук О.Д. для представництва інтересів довірителя в усіх судах України; довіреність Відповідача від 01.11.2007 на ім'я Марченко Р.В., Хасіна І.Б., Копейчикова М.В., Кудряшова О.Ю., Лефор Г.І. на представництво інтересів Відповідача при розгляді справи № 2/321-А у Вищому адміністративному суді України; довіреність Відповідача від 04.12.2006 на ім'я Марченка Р.В. Хасіна І.Б., Копейчикова М.В., Лефор Г.І. на представництво інтересів в судах України.
Будь-які згадування про Позивача в текстах зазначених довіреностей відсутні.
З викладених обставин вбачається, що спір між сторонами в даній справі виник у зв'язку з не підписанням Відповідачем запропонованого Позивачем договору доручення.
За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно зі ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Iнші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору
Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Виходячи з системного тлумачення положень ст. 187 ГК України та ч. 3 ст. 179 ГК України, суд приходить до висновку, що укладення господарського договору є обов'язковим і суд може зобов'язати сторони укласти господарський договір чи визнати, що договір між ними вже укладений, лише в тому випадку, коли такий договір заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим, або коли існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних суб'єктів господарювання, а також якщо вирішення переддоговірного спору передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Зі встановлених судом обставин вбачається, що будь-яка із зазначених передумов обов'язковості укладення договору в даній справі відсутня.
Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження існування відносин представництва між ним та Відповідачем, як-то письмових звернень Відповідача до Позивача з проханням виконати певні юридично-значимі дії.
Надані Позивачем копії довіреностей, зміст яких був досліджений судом вище, видані Відповідачем різним фізичним особам, і як з тексту зазначених довіреностей, так і з інших матеріалів справи не вбачається будь-якого зв'язку між Позивачем та повіреними за згаданими довіреностями.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1008 ЦК України передбачено, що договір доручення може бути припинений в будь-який час у разі відмови повіерного або довірителя від договору.
Відтак, договір доручення має федуціарий (довірчий) характер, що виключає можливість укладення та виконання зазначеного договору інакше як за добровільною згодою кожної сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на наведене, а також враховуючи те, що жодних доказів на підтвердження обов'язковості укладення договору доручення між Відповідачем та Позивачем останнім надано не було, позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 02.06.2010
Суддя