Єдиний унікальний номер 2-4472/2008
Номер провадження 22-ц/804/2385/21
06 жовтня 2021 року
м. Бахмут
справа № 2-4472/2008
провадження № 22-ц/804/2385/21
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Тимченко О.О.,
суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В.,
за участю секретаря судового засідання - Цимбал Д.А.,
учасники справи:
заявник - державний виконавець Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),
стягувач - ОСОБА_1 ,
боржник - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 2-4472/2008 за заявою державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про видачу дубліката виконавчого листа,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 липня 2021 року (суддя Шевченко Л.В.), постановлену в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області,-
В червні 2021 року державний виконавець Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сьоміна О.Я. звернулася до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, в обґрунтування якої послався на те, що на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області у цивільній справі № 2-4472 від 22.05.2008 було видано виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі 200 (двісті) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 травня 2008 і до досягнення дітьми повноліття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повноліття. В ході проведення виконавчих дій, було встановлено, що боржник отримує дохід. Державним виконавцем на адресу відділу ДВС за якою розташоване підприємство було направлено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з пунктом 10 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» разом з оригіналом виконавчого листа для стягнення аліментів. Станом на 02 липня 2021 даний виконавчий документ до відділу повернуто не було, наразі перевірити його наявність на примусовому виконанні не має можливості, оскільки даний відділ ДВС розташований на не підконтрольній території України.
У зв'язку з неможливістю подальшого виконання рішення суду щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей, просила суд видати дублікат виконавчого листа на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.05.2008 у цивільній справі 2-4472/2008 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі 200 (двісті) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.05.2008 року і до досягнення дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , повноліття для подальшого виконання рішення суду.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 липня 2021 року в задоволенні заяви державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що дублікат виконавчого листа може бути виданий тільки в разі його втрати виключно у випадку, якщо на момент такого звернення не закінчився строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Разом з тим, з огляду на досягнення дітьми повноліття, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився.
В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення про задоволення заяви державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сьоміної О.Я. про видачу дубліката виконавчого листа. Крім того, просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання як пропущений з поважних причин.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повідомив стягувача про дату, час та місце розгляду заяви, чим фактично позбавив його права на участь в судовому засіданні, надання доказів чи заперечень по суті справи, а також звернення до суду з заявою про визнання поважними обставин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та поновлення пропущеного строку.
Крім того, вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що суду не надано належних доказів втрати виконавчого листа, оскільки в поданні було зазначено, що він втрачений саме під час пересилки до іншого відділу ДВС, що знаходиться на непідконтрольній території.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не надано.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Державний виконавець Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав,просив її задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з'явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2008 року у справі № 2-4472/2008 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі 200 (двісті) гривень на кожну дитину, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.05.2008 і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до пункту 4 частини 1, пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушенням норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , підлягає частковому задоволенню.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону, ухвала суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що дублікат виконавчого листа може бути виданий тільки в разі його втрати виключно у випадку, якщо на момент такого звернення не закінчився строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Разом з тим, з огляду на досягнення дітьми повноліття, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився.
Проте, суд першої інстанції дійшов такого висновку із недотриманням норм процесуального права.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції 23 липня 2021 року розглянуто справу за відсутності належним чином повідомленого стягувача.
Відповідно до частин 1-5 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
За пунктом 1 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Проте, в матеріалах справи відсутні дані щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 не була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи в порядку, встановленому ЦПК України.
Отже, суд першої інстанції розглянув заяву про видачу дубліката виконавчого листа за відсутності стягувача - ОСОБА_1 , не повідомленої належним чином про дату, час і місце засідання, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
На час відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-4472 від 22.05.2008 року діяв Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року. Тоді як на час звернення державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа діє Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Аналогічним за змістом є частина третя статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року. Так, виконавчий документ про стягнення періодичних платежів, зокрема у справах про стягнення аліментів, може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк на пред'явлення до виконання.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 частини 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
З резолютивної частини рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2008 року випливає, що з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі 200 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.05.2008 року і до досягнення дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повноліття.
Встановлено, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час звернення державного виконавця до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, є повнолітніми, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Так, молодшій дитині - ОСОБА_4 виповнилось 18 років ІНФОРМАЦІЯ_4 . В той час як державний виконавець звернувся до суду з заявою 14 червня 2021 року, тобто за межами строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
За частиною 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягував, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
З огляду на те, що заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання подається до суду першої інстанції, безпідставним є звернення до апеляційного суду з таким клопотанням.
Крім того, стягував не позбавлений процесуальної можливості звернутися до суду першої інстанції з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, оскільки строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання на теперішній час не поновлено, тому підстави для видачі дубліката виконавчого листа відсутні.
За таких обставин, апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо надання заявником належних доказів втрати виконавчого листа.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до пункту 4 частини 1, пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушенням норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді заяви про видачу дубліката виконавчого листа було порушено норми процесуального права, а тому апеляційний суд вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд відмовляє в задоволенні заяви, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 липня 2021 року скасувати.
В задоволенні заяви державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про видачу дубліката виконавчого листа в цивільній справі № 2-4472/2008 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.О.Тимченко
Судді О.А. Мірута
Я.В. Хейло
Повний текст постанови складено 06 жовтня 2021 року.
Головуючий О.О. Тимченко