ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/8107.06.10
07.06.2010р. м. Київ № 10/81
За позовом Приватного підприємства «Віадук»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлоспецхолдинг»
про стягнення боргу та штрафних санкцій
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Божук Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Дунь В.В., довіреність від 17.05.2010 року;
від відповідача: Галченко О.О., довіреність від 11.05.2010 року;
Приватне підприємство «Віадук»(надалі ПП «Віадук», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлоспецхолдинг»(надалі ТОВ «Укржитлоспецхолдинг», відповідач) заборгованості в сумі 219 796,51 грн., яка складається з основної заборгованості 100 593,79 грн., пені 110 149,35 грн. та 3% річних -9 053,37 грн.
В ході розгляду справи позовні вимоги були уточнені, на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 238 218,18 грн., яка складається з 100 593,79 грн. основної заборгованості, 72 194,87 грн. пені, 10 404,72 грн. 3% річних та 55 024,80 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов'язань по оплаті виконаних та прийнятих робіт на об'єкті «Торгово-розважальний комплекс по бульвару Грицевца, м. Харків», за укладеним договором підряду, у зв'язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.
26.04.2010 року від відповідача, через канцелярію господарського суду міста Києва надійшла заява про застосування позовної давності та наслідків її спливу. Вказана заява обґрунтована тим, що позовна давність за договором № 08/10-2006 від 08.10.2006 року сплила в грудні 2009 року. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.
Відповідач проти позову заперечив, надані заперечення викладені у відзиві на позовну заяву, який надійшов до Господарського суду міста Києва 26.05.2010 року.
Від позивача, 04.06.2010 року надійшла заява про поновлення строку позовної давності. В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначає, що між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2008 року, яким позивач підтвердив, а відповідач визнав заборгованість за договором. Позивач не подав позов раніше, оскільки вважав, що вказаний акт, перериває строк позовної давності. В зв'язку з наведеним, позивач просить визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити його (строк позовної давності).
Суд задовольнив клопотання позивача про поновлення строку позовної давності, виходячи з наступного:
Відповідно до частини першої статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
На виконання своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за договором №08/10-2006 від 08.10.2006р. відповідачем було перераховано на користь позивача 19.01.2007р. 100000,00 грн. та 22.02.2007р. 45000,00 грн. Викладене підтверджується платіжними дорученнями від 19.01.2007р. та 22.02.2007р. (платіжні доручення містяться в матеріалах справи).
Вказані дії відповідача свідчать про визнання ним свого обов'язку сплатити кошти на виконання договору підряду №08/10-2006 від 08.10.2006р., оскільки на платіжних дорученнях в графі «призначення платежу»міститься посилання на вказаний договір.
Таким чином, перебіг позовної давності стосовно спірних правовідносин було перервано 22.02.2007р. шляхом вчинення відповідачем визнання ним свого обов'язку.
Відповідно до частини третьої статті 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Враховуючи загальний термін позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, в три роки, термін позовної давності стосовно спірних правовідносин сплив 23.02.2010р.
Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з відповідним позовом 06.04.2010р., про що свідчить відтиск печатки установи зв'язку на конверті, в якому було надіслано позовну заяву, тобто з пропуском терміну позовної давності на 41 день.
30.11.2008р. між сторонами було підписано Акт звіряння розрахунків за договором підряду №08/10-2006 від 08.10.2006р. Представник відповідача підтвердив в судовому засіданні, що вказаний акт скріплено печаткою ТОВ «ДКП «Укржитлоспецхолдинг»та підписом працівника товариства. Представник відповідача зазначив, що вказаний документ не є підставою для переривання перебігу позовної давності та просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності.
Суд погоджується з твердженням представника відповідача про те, що підписання Акту звіряння розрахунків не є дією, яка свідчить про визнання стороною свого боргу чи іншого обов'язку в розумінні положень частини першої статті 264 Цивільного кодексу України.
Проте, враховуючи твердження позивача про те, що звертаючись до суду у вказаний вище строк він керувався існуванням Акту звіряння розрахунків та враховуючи незначний строк пропуску терміну позовної давності (41 день), суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску позивачем терміну позовної давності.
В судовому засіданні 07.06.2010р. було оголошено перерву до 17 год. 00 хв. 07.06.2010р. для виготовлення та оголошення повного тексту рішення.
Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
8 жовтня 2006 року між ТОВ «Укржитлоспецхолдинг»та ПП «Віадук» укладено договір № 08/10-2006 предмет якого визначений у розділі 2 та згідно з п. 2.1 підрядник за завданням замовника зобов'язується на умовах, визначених даним договором, на свій ризик, своїми силами та засобами виконати роботи на об'єкті, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах, визначених даним договором.
Відповідно до п. 3.1., договору вартість робіт по договору складає 374 500,00грн., в тому числі 20% ПДВ, що складає 62 416,67 грн.
Згідно п. 4.1. договору оплата за виконані роботи здійснюється замовником на поточний рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття виконаних робіт по формі КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3.
Виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується актом виконаних робіт № 1 за грудень 2006 року по формі КБ-2 та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року від 05.01.2007 року по формі КБ-3, які у належним чином засвідчених копіях містяться у матеріалах справи. Вказані акт та довідка підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.
Розрахунки з позивачем за виконані та прийняті відповідачем роботи по договору останнім здійснені частково на загальну суму 145 000,00 грн., (платіжні доручення на підтвердження сплати наявні у матеріалах справи). Загальна заборгованість станом на час вирішення спору складає 100 593,79 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень договору (п. 4.1.) строк виконання зобов'язань по оплаті виконаних робіт, з урахуванням підписання акту виконаних робіт № 1 за грудень 2006 року по формі КБ-2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року від 05.01.2007 року по формі КБ-3, настав 10.01.2007 року, розрахунок з позивачем мав бути здійснений протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту та довідки.
Враховуючи відсутність доказів повної оплати виконаних робіт по будівництву торгово-розважального комплексу на вул. С. Грицевца в м. Харків, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 100 593,79 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 13.3 договору у випадку порушення строків оплати за виконані та прийняті роботи замовник виплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, від простроченої суми заборгованості за кожен день такого прострочення.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Виходячи з наведених положень закону та договору, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені за період з 10.01.2007 року (від дня коли зобов'язання мало бути виконано) по 09.06.2007 року (протягом встановленого законом строку -шість місяців) у відношенні простроченої суми. Таким чином, вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню в частині стягнення 8 370,25 грн.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за виконані роботи, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 55 024,80 грн. та 3% річних у розмірі 10 404,72 грн. наданим позивачем і вважає такий обґрунтованим.
Відповідно до частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 100 593,79 грн., пені у розмірі 8 370,25 грн., трьох відсотків річних у сумі 10 404,72 грн. та інфляційних втрат у розмірі 55 024,80 грн.
Оскільки, позивачем було сплачено державне мито у меншому розмірі, ніж передбачено Декретом Кабінету міністрів України «Про державне мито»(розмір ставки із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду становить 1 відсоток ціни позову і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), суд стягує з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету в розмірі 0,81 грн.
Судові витрати позивача у сумі 2 382,81 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1 916,96 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлоспецхолдинг»(01103, м. Київ, вул. Залізнодорожне шосе, 57, р/р 26009010574501 а АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322019, ідент. код 31811284) на користь Приватного підприємства «Віадук»(76018, м. Івано-Франківськ, вул. Бандери, 77, каб. 210, р/р 26000085916 в ЛФ АБ «Експрес Банк»в м. Стрий, Львівської області, МФО 325956, ідент. код 19391463) суми боргу в розмірі 100 593,79 грн. (сто тисяч п'ятсот дев'яносто три гривні 79 копійок), пені у розмірі 8 370,25 грн. (вісім тисяч триста сімдесят гривень 25 копійок), трьох відсотків річних у сумі 10 404,72 грн. (десять тисяч чотириста чотири гривні 72 копійки), інфляційних збитків у розмірі 55 024,80 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч двадцять чотири гривні 80 копійок) та 1 916,96 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістнадцять гривень 96 копійок) судових витрат.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Стягнути з Приватного підприємства «Віадук»(76018, м. Івано-Франківськ, вул. Бандери, 77, каб. 210, р/р 26000085916 в ЛФ АБ «Експрес Банк»в м. Стрий, Львівської області, МФО 325956, ідент. код 19391463) в доход Державного бюджету України 0,18 грн. (18 копійок) державного мита.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.В. Котков