провадження №2/279/55/21
Справа № 279/2802/20
"06" жовтня 2021 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
судді Коваленко В.П.
секретаря Комарової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з даним позовом до ОСОБА_3 , в якому просили усунення перешкоди у користуванні власністю -1/3 частиною будинку АДРЕСА_1 .
В підтвердження позовних вимог посилаються на те, що 24.09.2012 року вони , на підставі договору купівлі - продажу , придбали у рівних часткох, а саме по 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . 26.09.2012 року здійснили державну реєстрації прав на придбані частки будинку. В будинку прождивають чотири сім"ї . Позивачі проживають в квартирі АДРЕСА_2 , а відповідачка в квартирі АДРЕСА_3 . В грудні 2019 року ОСОБА_3 розпочала будівництво душу біля вікна кімнати позивачів. Позивачі повідомили ,що категорично проти такого будівництва так, як дана споруда буде закривати сонячне світло і буде знаходитись у безпосередній відстані від вікна їхньої кімнати. ОСОБА_3 жодним чином на їх зауваження не відреагувала , за короткий період часу звела кам"яну споруду , яка нагадує туалет. Вже у січні 2020 року перед вікнами кімнати позивачів , на відстані 50-80 см. стояла споруда висотою приблизно 1,5 м , шириною приблизно 1,5 м. Крім того , для того щоб зробити прохід до споруди, ОСОБА_3 найняла працівників і вони зрізали дерев"яні стовпи, які тримали дах частини будинку. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово просили ОСОБА_3 припинити будівництво, намагалися довести їй , що її дії не законні, шкодять загальній конструкції будинку, але вона на це ніяк не реагувала. Врегулювати спір шляхом переговорів не вдалося, а тому у них виникла необхідність звернутися до суду.
05.08.2020 року відповідачка ОСОБА_3 надала відзив, в якому зазначила що є співвласником житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , її частка становить 1/6 частки вказаного будинку. Заявлені позовні вимоги не визнала, однак не заперечила того факту, що вона зробила самочинну прибудову . Просила відмовити з задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Від представника позивачів адвоката Волкова С.М. надійшла відповідь на відзив , в якій він зазначив, що ОСОБА_3 самочинно збудувала прибудову без надання їй будь-якої дозвільної документації, без надання дозволу сусідів, без права власності на земельну ділянку, на якій збудовано незаконну прибудову. Просив заявлені вимоги задоволити .
В подальшому , на неодноразові виклики відповідачка ОСОБА_3 до суду не з"явилася.
Позивачка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Представник позивача ОСОБА_4 адвокат Волков С.М. в судове засідання надав заяву, в якій просив справу розглянути у їх відсутність, позовні вимоги задоволити , проти винесення заочного рішення не заперечує.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.80, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом та достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України обумовлено, що споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно із ст.212 Земельного Кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
В силу статті 386 ПК України держава забезпечує рівний захист всіх суб'єктів права власності. Відповідно до ст.41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст.358 ПК України право спільної частково власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю.
За правилами статтті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У п.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами ст.376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз"яснено, що відповідно до вимог статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають, як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України, а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина 4 ст. 376 та ст. 391 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст.16, ст.376 ЦК України користувач земельної ділянки вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, у тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення прав і неможливості усунення цих порушень іншим способом.
Перелік способів захисту права власності, визначений у ст.16 ЦК України не є вичерпним.
Як вбачається із Договору купівлі - продажу посвідченого ДНК від 24.09.2012 року , р №2-918, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить в рівних частках кожному, по 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідачка, будучи власником 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , здійснила без належно оформленої дозвільної документації самочинну прибудову, тобто самочинно провела реконструкцію.
ОСОБА_1 звернувся до Управління державної архітектурно-будівельної .лекції у Житомирській області з відповідною скаргою.
05 березня 2020 року головним інспектором будівельного ляду інспекційного відділу Управління Рудницьким І.А. розпочата позапланова перевірка об'єкті «Реконструкція частини житлового будинку з прибудовою за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_3 : вільно, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів їжархбудконтролю, виконані будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Своїми діями ОСОБА_3 порушила п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою КМУ № 466, від 13.квітня 2011 року (в редакції станови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747), згідно якого
- будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
- видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт, щодо об"єктів , які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2) та значними ( СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до ЗУ " Про оцінку впливу на довкілля.
Європейський суд з прав людини у справі «Іванова і Черкезов проти Болгарії» (Ivanova and Cherkezov v. Bulgaria) (№ 46577/15) від 21.04.2016 року, підтвердив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Судом встановлено, що позивачі неодноразово просили ОСОБА_5 припинити самовільне будівництво . Проте, відпорвідачка без будь-якої дозвільної документації, без надання дозволу сусідів, без права власності на земельну ділянку, збудувала прибудову, яка порушує норми ДБН, зокрема обмежила позивачу доступ до вікна його кімнати без дозволу позивача .
Відповідно до акту №1006/7/К15/102 від 12.03.2020 року Управління державної архітектурно- будівельної інспекції у Житомирській області: начасп перевірки встановлено, що на об"єкті " Реконструкція частини житлового будинку з прибудовою з а адресою: АДРЕСА_1 " , згідно пояснень ОСОБА_3 проведено будівельні роботи з будівництва прибудови до частини житлового будинку без дозвільних документів ( проведено мурування бутобетонного фундаменту та мурування стін з піноблоку розмірами 1,50 м на 1,85 м. Також зазначено, що проведені будівельні роботи за вищевказаною адресою проведено самовільно без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів Держаркбудконтролю.
На підставі проведеної перевірки Управлінням державної архітектурно- будівельної інспекції у Житомирській області було винесено:
- припис №28/20к від 12.03.2020 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт , які не відповідають законодавству , будівельним нормам , державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим НПА, виконуються без повідомленя реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
- припис №29/20-к від 12.03.2020 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
- протокол про адміністративне правопорушення від 12.03.2020 року .
Отже, побудова об'єкту нерухомості з істотним порушенням будівельних норм та правил є самостійною ознакою самочинного будівництва, а виникнення на нього права власності не позбавляє права зацікавленої особи, права якої порушено, на знесення такого будівництва та обов'язку особи, що здійснила таке будівництво його знесення при порушені прав інших осіб.
Такий же висновок містить постанова Верховного Суду від 22.04.2020 № 725/5630/15-ц.
Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, оскільки не виникає жодного сумніву, що відповідачем порушено вимоги будівництва , так як останньою було самовільно проведено реконструкцію частини будинку і такими діями відповідача порушено права позивача .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 265-268 ЦПК України, ст.ст.317, 358, 376, 391 Цивільного Кодексу України, суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП НОМЕР_2 , перешкоди у володінні та користуванні належним йому на праві приватної власності 1/3 частин будинку по АДРЕСА_1 , шляхом зобов"язання відповідача ОСОБА_3 знести незаконно збудовану прибудову до будинку зі Східної сторони будинку, яка виходить до проїзджої частини вулиці С.Романчука , за її рахунок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення .
Суддя В.П. Коваленко