справа № 274/3170/21
провадження № 2/0274/1250/21
Іменем України
01.10.2021 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
ТзОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, у якому вказує, що відповідачка є побутовим споживачем природного газу, який постачається за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка, ураховуючи фактичне споживання природного газу для опалення газової плити, котла за вищевказаною адресою здійснила приєднання до умов публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Однак, всупереч п. 14 ч. 3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496, споживач несвоєчасно здійснювала оплату спожитого газу, у зв'язку з чим в період з 01.07.2015 року по 01.04.2021 року утворилась заборгованість перед ТзОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» в сумі 1699 грн. 16 коп.
Ухвалою суду від 19.08.2021 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін по даній справі( а.с. 37-38).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, спрямував до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутності, в якій проти задоволення позовних вимог ТзОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» заперечила, зазначивши, що не користується газом з 2016 року, в зв'язку з припиненням газопостачання. Просила в задоволенні позову відмовити, в зв'язку зі спливом строків позовної давності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТзОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» та ОСОБА_1 виникли правовідносини, пов'язані з наданням послуг по газопостачанню, які врегульовані статтею 714 ЦК України.
Відповідно до положень статей 55,124 Конституції України, статті 16 Цивільного Кодексу України та статті 4 Цивільного Процесуального Кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496, договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст. ст. 633,634,641,642 Цивільного Кодексу України шляхом заяв очного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.
Підтвердженням здійснення приєднання споживача до умов публічного договору на постачання природного газу є відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , про що зазначено у розрахунку споживання природного газу даного споживача та інформації, наведеної у витягу з особового рахунку (фінансовий стан), відкритого на ім'я відповідачки ( а.с.13).
Отже, правовідносини між сторонами врегульовані шляхом укладання типового публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам природного газу.
З дня вступу в дію Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2496 (далі - Правила), які набрали чинності 27.11.2015 р., Кодексу газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494 (далі - Кодекс ГРМ) ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» отримало право на здійснення постачання природного газу населенню. Дані щодо відкритих особових рахунків споживачів природного газу були передані попереднім газопостачальним підприємством, а саме - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «ЖИТОМИРГАЗ» (далі - ПАТ «ЖИТОМИРГАЗ») до ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ».
Враховуючи аналіз положень Правил постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. за № 2496, зокрема п.1 розділу II,п.1.4 розділу І Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2500, якою затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам та ст. 32 Закону «Про ринок природного газу» у їх сукупності, слід дійти висновку, що постачання природного газу побутовим споживачам на підставі публічного договору, передбаченого Правилами, нерозривно пов'язано з існуванням господарського договору між оператором газорозподільної системи - ПАТ «ЖИТОМИРГАЗ», який забезпечує замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених у договорі розподілу природного газу та постачальником - ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ», який забезпечує замовнику послуги постачання природного газу (ст. 40 Закону). За власної ініціативи постачальник має право надати споживачу підписану його уповноваженою особою письмову форму договору на постачання природного газу (п.7 розділу III Правил).
ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» постачання природного газу здійснює споживачам за регульованим тарифом на території м. Житомир та Житомирської області, приєднаним до газорозподільної системи.
Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Отже, між ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» та ОСОБА_1 договір на постачання природного газу є таким, що укладений шляхом приєднання.
Таким чином встановлено, що між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання природного газу.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ч.1 ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
П. 14 Розділу III Правил закріплено, що розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць.
Відповідно до абз. 2 п. 22 Розділу III Правил побутовий споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору.
Статтями 526-527, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Внаслідок невиконання відповідачкою своїх обов'язків щодо повної та своєчасної оплати послуг з газопостачання утворилася заборгованість, яка станом на 01.07.2015 р. склала 1699 грн. 16 коп.
Згідно довідки ТзОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» станом на 29.07.2016 споживачу ОСОБА_1 , яка проживає: АДРЕСА_1 , припинено газопостачання за заявою абонента ( а.с.14).
Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогами про захист порушеного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.261 ч.1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно положень ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Позивач просить стягнути заборгованість яка виникла до 01.07.2015 року.
З наданої позивачем виписки по особовому рахунку відповідачки вбачається, що останній платіж на погашення заборгованості був нею здійснений у травні 2016 року в сумі 40, 32 грн.
Тобто строк позовної давності був перерваний та перебіг нового трирічного строку впродовж якого позивач мав право звернутись до суду про стягнення заборгованості розпочався з травня 2016 року та закінчився у травні 2019 року.
Однак з даним позовом ТзОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» звернувся до суду 17.05.2021року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.
Відповідачкою подано клопотання про застосування строків позовної давності.
Згідно ч.3, ч.4 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У рішенні від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив: "Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду".
Тобто, згідно практики Суду суб'єктивне матеріальне право безпосередньо пов'язане з позовною давністю; боржник має право після пропущення кредитором строку позовної давності бути звільненим від свого обов'язку перед кредитором (звільненим від переслідування та притягнення до суду).
Враховуючи, що ТзОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» звернувся до суду з даним позовом з пропуском строку позовної давності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та відносить їх на рахунок ТзОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12-13,76-81,211,247,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд-
В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Т.М. Вдовиченко