Справа № 159/2548/21
Провадження № 2/159/774/21
24 вересня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Лесика В.О.,
за участі секретаря - Посполітак Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Стислий виклад позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначив, що будь-яких договорів з ТзОВ «Фінансова компанія «Горизонт» не укладав. На початку травня 2019 року у нього було викрадено паспорт та ідентифікаційний номер, по даному факту було порушено кримінальне провадження та оголошено підозру ОСОБА_2 за ч.3 ст.357, ч.2 ст.190, ч.1, ч.4 ст.358 КК України. Обвинувачений користуючись викраденими документами уклав ряд кредитних договорів. З цих підстав вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню.
Рух справи в суді.
Позовну заяву подано до суду 30 квітня 2021 року.
07.05.2021 року ухвалою судді було залишено позовну заяву без руху.
21.05.2021 року позивачем було усунено недоліки зазначені в ухвалі.
Ухвалою судді від 27.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 23.06.2021 року. Одночасно, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
23.06.2021 року відкладено судове засідання в зв'язку з неявкою відповідача та призначено 21.07.2021 року.
21.07.2021 року відкладено судове засідання у зв'язку з клопотанням представника позивача та призначено на 24.09.2021 року.
Позиція учасників судового розгляду.
Відповідач не подав відзиву на позов.
Приватним нотаріусом Горай О.С. повідомлено про неможливість надання документів, що були підставою для ухвалення виконавчого напису з підстав їх вилучення на підставі ухвали слідчого судді від 27.07.2021 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку були повідомлені. Будь яких заяв, клопотань до суду не подав.
Треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клименко Р.В. будучи належним чином повідомленими про час, місце та дату розгляду справи в судове засідання не з'явилися.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у відповідності з виконавчим написом від 23 жовтня 2020 року з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Горизонт» стягнуто 4479 грн. за кредитним договором №48985190601 від 01.06.2019 року.
Із обвинувального акту в об'єднаному кримінальному провадженні №12019030110001446 від 03.07.2019 року відносно ОСОБА_2 слідує, що останній з квартири ОСОБА_1 в травні 2019 року викрав паспорт та ідентифікаційний код та в подальшому з використанням цих документів уклав ряд кредитних договорів з різними фінансовими установами. На даний час вказаний обвинувальний акт перебуває на розгляді в Ковельському міськрайонному суді Волинської області.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Суд, дослідивши надані письмові докази приходить до висновку про підставність позову.
У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат").
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції України22 лютого 2012 року N 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі N 6-887цс17.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
З наведених вище доводів, суд приходить до висновку про задоволення позову та відсутності підстав стверджувати, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що підлягає виконанню.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Позивачем заявлено також вимогу до відповідача про стягнення понесених витрат за надання правової допомоги в сумі 4000 грн. Виходячи із засад справедливості, складності справи та кількості судових засідань, суд приходить до висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу в сумі 1000 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 908 грн. та витрати на заяву про забезпечення позову в сумі 454 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у загаліній сумі 1362 грн.
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 141, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», «Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», -
Позов задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 23.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі №79030, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт» заборгованості в розмірі 5679 грн.(п'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять грн. 00 коп.) .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1362 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 29 вересня 2021 року.
Головуючий: В.О.Лесик