Справа № 643/14160/17
Провадження № 1-кп/643/844/21
01.10.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
Перекладача: ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальні провадження № 12017220280001127 від 31.07.2017, № 12017220470005611 від 19.09.2017, № 12018220500001029 від 01.06.2018 за обвинуваченням
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Алчевськ Луганської області, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, раніше судимого 20.07.2017 Великописарівським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України строком на 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чхоруцку Зугдідського району, Грузія, громадянина Грузії, в силу ст. 89 КК України не судимого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, вдівця, маючого малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України,
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Хобі, Грузія, громадянина Грузії, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, в силу ст. 89 КК України не судимого, фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
І. Історія провадження.
У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Вказане клопотання мотивоване тим, що у сторони обвинувачення є підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, які наразі не зменшились та продовжують існувати.
Обвинуваченим ОСОБА_5 у свою чергу подано клопотання про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який та зменшити розмір застави.
Заявлене обвинуваченим клопотання обґрунтовано тим, що він 4 роки та 2 місяці знаходиться у закритому приміщенні, за цей час він захворів на невиліковну хворобу, при цьому він не отримує належного лікування. Крім того зазначив, що прокурор звертаючись з клопотанням про продовження строку тримання під вартою завжди надає недостовірну інформацію, тим самим вводить суд в оману. Зазначив, що він був одружений, має сина, проживав із сестрою, а тому твердження прокурора про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків є безпідставним. Також зазначив, що підстав погрожувати потерпілим не має, оскільки останні повідомляють, що будь-яких претензій не мають, позови не подають. Також зазначив, що у зв'язку з тривалим перебуванням у слідчому ізоляторі він не має можливості внести заставу.
ІІ. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_7 просив суд відмовити прокурору у задоволенні означеного клопотання, оскільки прокурор не надав жодного доказу на підтвердження наявності заявлених ризиків. Крім того, прокурор знову посилається на те, що наявний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зважаючи на те, що суд неодноразово наголошував на тому, що даний ризик відсутній.
Захисник ОСОБА_8 також просила відмовити прокурору у задоволенні означеного клопотання з тих підстав, що ризики, на які посилається прокурор не доведені.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора також заперечували з підстав, вказаних захисниками.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення поданого прокурором клопотання заперечив та підтримав подане ним клопотання про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який.
Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 заявлене обвинуваченим ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили суд його задовольни.
Прокурор проти заявленого обвинуваченим ОСОБА_5 клопотання заперечував, зазначив, що станом на час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ризики, на які він посилається, не зменшились та продовжують існувати. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який не існує.
ІІІ. Мотиви, з яких виходить суд при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.08.2021 продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор (27)» на 60 днів - до 09.10.2021 року включно, зменшено обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу - застави з 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960, 00 гривень, до 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 480, 00 грн.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
До спливу продовженого ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18.08.2021 запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 судове провадження не завершено.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
В силу приписів ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 ст. 177 КПК України визначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, виходячи із вищевказаних положень чинного законодавства, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
Таким чином, судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про:
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина перша статті 194 Кримінального процесуального кодексу України).
В обґрунтування поданого клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, що визначені у пунктах 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення умисного тяжкого злочину; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що прокурором доведені ризики, визначені у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні тяжких умисних злочинів проти власності, за які передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, не має законних джерел доходу, є громадянином Грузії, офіційно не зареєстрований у м. Харкові та не має міцних соціальних зв'язків на території України, стадію судового розгляду даного кримінального провадження, яке станом на час вирішення клопотання прокурора не завершено з об'єктивних причин, є високий ступінь ймовірності, що ОСОБА_5 може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або створять загрозу суспільству, а саме переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням зазначеного, суд не приймає до уваги аргументи сторони захисту щодо недоведеності прокурором ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, суд зазначає, що станом на час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 вищевказані ризики не зменшились та продовжують існувати.
Одночасно суд зазначає, що з урахуванням встановлених судом обставин менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігти вказаним у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України ризикам.
Разом з тим, суд вважає недоведеним прокурором наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурором у клопотанні даний ризик лише формально зазначений, при цьому жодним чином не обґрунтований фактичними даними.
Суд уважно ставиться до того, що з плином часу продовжуване тримання обвинуваченого під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання. Водночас, суд звертає увагу і на те, що в цій справі тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу, яка ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.08.2021 була зменшена з 140 960, 00 грн. до 70 480, 00 грн.
Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який та зменшення розміру застави, суд зазначає.
Обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_5 , а саме, що він був одружений, має неповнолітню дитину та потерпіли не мають претензій, не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не можуть слугувати запорукою належної процесуальної поведінки обвинуваченого, і як наслідок підставою для зміни запобіжного заходу.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зменшення розміру застави не заслуговує на увагу, оскільки ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.08.2021 розмір застави зменшено вдвічі, таким чином станом на 01.10.2021 року підстав для повторного зменшення розміру застави суд не вбачає.
Щодо наявності захворювань у обвинуваченого ОСОБА_5 , слід зазначити, що вони жодним чином не спростовують, і не зменшують існування ризиків щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а лише характеризують стан його здоров'я, а саме визначають обставину, визначену у п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України, яка судом враховується при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому.
Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, оскільки обвинувачений є громадянином Грузії, не має постійної роботи, зареєстрованого у м. Харкові місця проживання.
За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли б виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів та відмовляє у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який та зменшення розміру застави.
Разом з цим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.
Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п.72 рішення ЕСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Положеннями ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст. ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров'я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
Судом встановлено, що Наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України № 239/5/104 від 10.02.2012 року затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України із закладом охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі за текстом Порядок № 239/5/104), пунктом 2.3. якого встановленого підчас медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря- фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Відповідно до положень Європейських пенітенціарних правил-1 (Рекомендація № К (2006) 2 Комітету Міністрів держав-учасниць), при поводженні з усіма особами, позбавленими волі, необхідно дотримуватись їхніх прав людини. Життя в місцях позбавлення волі повинно бути, наскільки це можливо, наближене до позитивних аспектів життя у суспільстві. Адміністрація пенітенціарних установ мусить забезпечувати охорону здоров'я всіх ув'язнених цих установ. Компетентна інстанція повинна брати до уваги будь-які письмові скарги-від ув'язненого, якщо в них є підстави припускати, що права ув'язненого були порушені. Пенітенціарні установи регулярно інспектуються урядовими органами з метою оцінки того, чи відповідає управління ними вимогам національного законодавства та міжнародного права, а також положень даних Правил.
Враховуючи вищезазначене, з огляду на доводи обвинуваченого в частині того, що він не отримує належного лікування, суд вважає за необхідне доручити протягом місяця з дня отримання ухвали начальнику ДУ "Харківський слідчий ізолятор № 27" організувати та забезпечити медичне обстеження стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України з закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 р. № 239/5/104.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 206, 331, 369-372, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор (27)» на 60 днів - до 29.11.2021 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який відмовити.
Доручити протягом місяця з дня отримання ухвали начальнику ДУ "Харківський слідчий ізолятор № 27" організувати та забезпечити медичне обстеження стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України з закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 р. № 239/5/104.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Повний текст ухвали буде проголошено 05.10.2021 року о 15:10 год.
Суддя ОСОБА_1