Справа № 953/10336/21
н/п 2/953/2843/21
"27" вересня 2021 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючої судді Бородіної Н.М.,
за участю секретаря Паньшиної О.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом Київської окружної прокуратури м. Харкова (м. Харків вул. Сумська б.76) до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243, м. Харків м-н Конституції б.7), третя особа Головне управління Держгеокадастру у Харківській області ( м. Харків вул. Космічна б.21) про визнання недійсними державних актів на землю та зобов'язання повернути земельну ділянку,
встановив:
Позивач, керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова, звернувся у суд з позовом до відповідачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,Харківської міської ради, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд визнати недійсними державні акти, що видані ОСОБА_1 серія ЯИ №276810 від 14.05.2010р., ОСОБА_1 серія ЯИ №276809 від 14.05.2010р., ОСОБА_2 серія ЯИ№276814 від 14.05.2010, ОСОБА_2 серія ЯИ №276813 від 14.05.2010р., зобов'язати вказаних осіб повернути земельні ділянки за вказаними актами Харківській міській раді, а Харківську міську раду прийняти зазначені земельні ділянки.
Відповідачем, ХМР, до суду подано заяву про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої зазначає, що в позовній заяві прокурор не обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для його звернення до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
На підставі ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом, брати участь у розгляді справи тощо.
Аналогічні положення містяться і у частинах 3-5 ст. 56 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається, зокрема, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
За ч.3, ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно правової позиції ВП ВС висловленої у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З позову та доданих до нього документів , вбачається, що прокурор звертався до Харківської міської ради із листом в якому йшла мова в тому числі про порушення відповідачами прав ХМР та чи зверталась ХМР рада із відповідним позовом. У відповіді ХМР зазначила, що не вважає , що відповідачами порушені права ХМР та це також підтвердив представник ХМР у судовому засіданні, зазначивши, що ХРМ не вважає свої права порушеними.
Підстави які зумовили прокурора звернутися до суду із даним позовом викладені у позовній заяві та надані відповідні документи, внаслідок чого підстави для залишення позовних вимог без розгляду, суд не вбачає.
Керуючись ст. ст.56, 257, 260 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні заяви відповідача Харківської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бородіна Н. М