465/3333/21
2/465/2669/21
Іменем України
27.09.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.
при секретарі судового засідання Беркій Т.М.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до відповідача, відповідно до якої просить стягнути з останнього аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення з 01.05.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 28 жовтня 2000 року позивач та відповідач уклали шлюб у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2286. Під час спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають із позивачем. Кошти, які відповідач перераховує дітям на їхні карткові рахунки для належного утримання та забезпечення не вистарчає, крім цього це особисте рішення відповідача, яке може змінитись у будь - який час. Позивач працює, проте її коштів на належне та звичне утримання синів не вистачає, що пригнічує їх психологічний стан. Відповідач не бажає дійти спільної згоди про його участь в утриманні дитини - ОСОБА_5 , при цьому, жодних пояснень не надає. Відповідач не має постійного місця роботи, проте, має непоганий заробіток, добре матеріально забезпечений, інших осіб на утриманні не має. Зважаючи на вищевикладене, просить позов задовольнити.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.06.2021 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. Останній зазначає, що за час спільного проживання відповідач постійно брав фінансову участь у забезпеченні сім'ї та утриманні дітей, приймав участь у їх вихованні. Продовжував утримувати дітей і після припинення шлюбних відносин, починаючи з 2015 року. He зважаючи на добровільне виконання відповідачем свого обов'язку по утриманню дітей, в тому числі повнолітнього сина, який на даний час працює в Управлінні патрульної поліції у м. Львові та отримує заробітну плату, позивачка звернулася з даним позовом. Позивачка наводить неправдиві відомості стосовно того, що повнолітній син мешкає разом з нею та перебуває на її утриманні. Щодо побоювань позивачки, що відповідач може припинити сплачувати аліменти, оскільки це його особисте рішення, яке може змінитися у будь - який час , звертає увагу на те, що останній систематично сплачує аліменти на добровільній основі з 2015 року. В свою чергу позивач використовує вказані кошти не за цільовим призначенням. Позивачкою не подано жодного доказу на підтвердження того, що орієнтовна місячна сума витрат на утримання дитини становить 7000 грн. щомісячно. На даний час у відповідача на утриманні перебуває важко хвора мати, інвалід другої групи. Лікування та утримання матері потребує великих фінансових витрат. Заявлені позовні вимоги відповідач частково визнає в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), оскільки розмір аліментів буде вираховуватися, виходячи з його заробітної плати, яка є досить високою - 26200 грн., а відтак, аліменти в розмірі 1/6 частки від його заробітної плати становитимуть суму 4367 грн., що буде достатнім для забезпечення потреб молодшого сина - ОСОБА_5 . Крім цього, суд повинен врахувати, що обов'язок щодо забезпечення розвитку дітей покладений на обох батьків.
В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять такі задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме не заперечив щодо стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/6 з усіх видів доходів. Надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.
Вивчивши зібрані у справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком являється ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 ).
Відповідачем до відзиву долучено виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_4 , з якої вбачається, що відповідач систематично перераховував на рахунок старшого сина ОСОБА_6 та молодшого сина ОСОБА_5 грошові кошти. Зазначену обставину підтвердив також допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 .
На утриманні у відповідача перебуває його мати ОСОБА_7 , яка є інвалідом другої групи, онкохвора та потребує лікування, що підтверджується наданим представником відповідача витягом з історії хвороби №17688.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_4 дохід останнього за період з квітня 2021 року по вересень 2021 року становить 160 486 грн. 47 коп.
Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Чинне законодавство України встановлює пріоритет інтересів дітей при вирішенні сімейних спорів (ст. 7 ч. 8 СК України); а також зобов'язує дотримуватись засад рівності їх прав щодо батьків (ст. 142 цього ж Кодексу) та справедливості у врегулюванні сімейних відносин (ст.7 ч.9 СК України).
Разом з тим, відповідно до ст.182 СК України суд при визначенні розміру аліментів повинен врахувати:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Разом з тим, ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.
Як вбачається з ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а тому такі слід стягувати з дня звернення позивачки до суду та допустити негайне виконання у межах одномісячного сукупного платежу аліментів на дитину.
При визначенні розміру аліментного забезпечення суд, вирішуючи справу у межах заявлених вимог (ст. 11 ЦПК України), та відповідно до вимог ст. 182 СК України враховує стан здоров'я дитини, нормальний стан здоров'я та матеріальне становище як платника, так і одержувача аліментів.
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Дана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року (справа №143 цс 13) та в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За приписами зазначених правових норм на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які платник аліментів зобов'язаний сплачувати щомісячно, з метою матеріального утримання дитини.
За вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають до стягнення, суд враховує положення ч.1 ст.182 СК України.
При цьому, суд виходить з того, що, як встановлено, шлюб між сторонами є розірваним відповідно до рішення Франківського районного суду м Львова від 23.06.2021 року, у відповідача на утриманні є мати, яка є інвалідом другої групи, сторони є батьками малолітнього сина, який проживає з позивачкою, та повнолітнього сина Судом встановлено також, що обидві сторони є працездатними, офіційно працюють, а отже, отримують дохід.
При визначенні розміру аліментів суд виходить із встановлених обставин у справі. З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатним чоловіком, відомостей про незадовільний стан його здоров'я суду не надано. Спільний син сторін у справі проживає разом із позивачкою, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших матеріальних витрат, ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини. Відтак, забезпечення дитини інтелектуальним, моральним та культурним, духовним і соціальним розвитком повністю покладається лише на позивачку. Серед іншого суд враховує стан здоров'я позивачки, матеріальне становище дитини та платника аліментів, та інші обставини, що мають істотне значення.
Проаналізувавши здобуті докази в їх сукупності, суд вважає наявними підстави відповідно до ч.1 ст.183 СК України для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання їх дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), починаючи з дня звернення до суду, оскільки такий розмір аліментів згідно відомостей про доходи відповідача, на переконання суду, є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
В той же час, суд вважає необґрунтованим та недоведеними з боку позивачки розмір аліментів в частці 1/3, оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язок по утриманню дитини покладено у рівній мірі на обох батьків з урахуванням дотримання балансу відповідних їх прав та обов'язків.
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов'язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.
Враховуючи вищевикладене, при визначенні величини аліментного платежу суд, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду із відповідним позовом в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.
Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Аліменти підлягають стягненню з ОСОБА_4 , починаючи з 11.05.2021 року, а не 01.05.2021 року, як про це просить позивачка, адже відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_1 датована 11.05.2021 року та цього ж дня подана до суду, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції. Таким чином, днем пред'явлення ОСОБА_1 позову до відповідача є саме 11.05.2021 року.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 908,00 гривень.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 11.05.2021 року і до повноліття дитини.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
В задоволенні решти вимог позовної заяви - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.10.2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).
Суддя Величко О.В.