Справа № 367/2712/20
Провадження № 2/367/2005/2021
04 жовтня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
при секретарі судових засідань Кузнєцовій П.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АЛФАВІТ», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія «МОНТАНА», про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АЛФАВІТ», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія «МОНТАНА», про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Згідно позовної заяви, позивач вказує про те, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:177:0007, яка належить йому відповідно до договору купівлі-продажу від 18.02.2011 року та державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 583532, що виданий 26.08.2010 року відділом Держкомзему у м. Ірпінь, Київської області.
17 вересня 2012 року Позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» уклали Договір оренди земельної ділянки № 1709-1 за умовами якого Позивач передав Товариству з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1000г а, яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:177:0007 для здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення відповідно до п.1.1. вищезазначеного Договору.
Відповідно до п.3.1, Договір укладено до 16 вересня 2014року.
Відповідно до протоколу №05/12/2017 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» від 05.12.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія «Монтана», при цьому всі інші вихідні дані такі як державна реєстрація, 27.06.2012 року за № 1 357 102 0000 002998, взяття на облік як платника податків, взяття на облік як платника єдиного внеску датовані 02.07.2012 року ідентичні із взяттям на облік ТОВ «БГМ ЛТД».
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 26.02.2015року державний реєстратор Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції, Київської області Гордейчук Валерій Петрович зареєстрував право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» на об'єкт незавершеного будівництва за адресом: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_9, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 .
23 листопада 2015 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області винесено рішення № 254/14 про присвоєння поштових адрес об'єкту нерухомого майна - комплексу багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення, що побудований на земельних ділянках в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_10, АДРЕСА_3 .
Вказує про те, що підставою для розгляду та винесення рішення було звернення директора товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» Ярмош І.В., витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на незавершене будівництво та подані матеріали, договори-купівлі продажу земельних ділянок, тому беручи до уваги існуючу містобудівну ситуацію та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконком Ірпінської міської ради вирішив: присвоїти об'єкту нерухомого майна - багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями комерційного призначення загальною площею 6 481,0, м2, що побудований на земельних ділянках в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_10, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 забудовником ТОВ «БГМ ЛТД» наступну поштову адресу: АДРЕСА_2 . Присвоїти об'єкту нерухомого майна - багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями комерційного призначення загальною площею 6088,0, м2, що побудований на земельних ділянках в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_10, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 поштову адресу: АДРЕСА_3 . Присвоїти об'єкту нерухомого майна - багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями комерційного призначення загальною площею 6353,9 м2, що побудований на земельних ділянках в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_10, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 поштову адресу: АДРЕСА_4 .
18 листопада 2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії серія КС, № 143153221882, інформація про об'єкт - будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення (будинок АДРЕСА_5 , АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_1 ; КС, № 143153221672, інформація про об'єкт - будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення (будинок АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9, АДРЕСА_11, АДРЕСА_1 ; КС, № 143153221638, інформація про об'єкт - будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення (будинок АДРЕСА_6 , АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_1 .
У зв'язку із виданою Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, між забудовником та власником земельної ділянки площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:177:0007 договірні відносини припинилися. 23.03.2017 року мешканці Багатоквартирного будинку АДРЕСА_7 зареєстрували Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АЛФАВІТ».
Зазначає про те, що на не одноразові усні звернення Позивача ОСОБА_3 до керівника ОСББ «АЛФАВІТ» Тищенка Валентина Петровича з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,1000га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:177:0007 відповідач відмовився. 28.03.2017 року Позивач направив Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «АЛФАВІТ» лист з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:177:0007, але до цього часу відповідь не надійшла.
Звертає увагу суду, що з 23.03.2017 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АЛФАВІТ» незаконно користується земельною ділянкою площею 0,1000га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:177:0007.
Вказує, що з моменту виникнення права власності на вищезазначене нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під житловим будинком.
Зазначає, що відповідно до статті 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Предметом спору є вимога про стягнення несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого позивачем не отримано дохід у зазначеному розмірі у виді неодержаної орендної плати за землю, який за визначенням статті 22 ЦК України є збитками у вигляді упущеної вигоди.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки визначається для земель житлової та громадської забудови за такою формулою:
Шс = Пс х (Нпз х Кн х Кк ) х Кф х Кі (2),
0.1000га (площа самовільно зайнятої ділянки) х 241560грн(середній дохід від використання земель житлової та громадської забудови) х 1(коефіцієнт функціонального використання землі) х 100(коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель) =241560грн (розмір шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за період з 24.03.2018 по 24.03.2019рік)
де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;
Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;
Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;
Кі-коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки
Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5;
Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, м. Києва та Севастополя, визначений у додатку 6;
Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у додатку 7.
Таким чином, стверджує, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «АЛФАВІТ» за період з 24.03.2018 по 24.03.2019рік становить 241 560грн.
На думку представника позивача у даній справі при стягненні заподіяної шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно застосовувати положення статті 22, 1166 ЦК України.
Просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АЛФАВІТ» на користь ОСОБА_3 упущену вигоду в сумі 241 560 гривень за самовільне зайняття земельної ділянки за період з 24.03.2018 по 24.03.2019 рік включно. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АЛФАВІТ» на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. Витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.
В судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заявлений позов таким, що не підлягає задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 17.09.2012 року між Позивачем та ТОВ «БГМ ЛТД», на даний час - ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ МОНТАНА", укладено Договір оренди земельної ділянки № 1709-1, відповідно до п. 1.1. якого Позивач надав, а Третя особа прийняла в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер : 110900000:01:177:0007.
Відповідно до п. 1.2. вказаного Договору метою надання в користування земельної ділянки є здійснення Орендарем (ТОВ «БГМ ЛТД») будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення згідно затвердженого проекту будівництва.
18.11.2015 року Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у Київській області була зареєстрована Декларація № КС143153221672 про готовність об'єкта (зазначеного будинку № 2) до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності.
Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області 25.11.2015 № 254/14 вказаному об'єкту нерухомого майна (зазначеному будинку АДРЕСА_1 ) присвоєно наступну поштову адресу: АДРЕСА_3 .
Після оформлення фізичними особами - власниками квартир права власності на них у збудованих зазначених вище об'єктах за адресою: АДРЕСА_8 було створено ОСББ «Алфавіт».
Позивач вважає, що Відповідач самовільно використовує Земельну ділянку, та стверджує, що наявні підстави для стягнення з Відповідача упущеної вигоди не отриманої внаслідок такого використання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про Фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки,
:л винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відтак правомірні дії щодо використання земельної ділянки не можуть свідчити про її самовільне зайняття.
Як зазначено вище, та не заперечується Позивачем, Будинок був збудований та зданий в експлуатацію у відповідності до норм закону, а фізичні особи - власники квартир у Будинку правомірно набули права власності на них, пройшовши передбачену законом процедуру.
Відповідно до п. 5 та 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Таким чином, фізичні особи власники квартир (або нежитлових приміщень) у Будинку є його співвласниками.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Пленум Вищого господарського суду України в Постанові «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6, проаналізував норми матеріального права щодо використання власником будівлі земельної ділянки під нею, у п. 3.4. вказав наступне: «За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.
У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.
Таким чином, відсутність у Відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будинком не вказує на самовільне захоплення такої Земельної ділянки співвласниками Будинку.
Крім того, в Державному акті на право власності на земельну ділянку від 26.08.2010 року серія ЯЛ № 583532 вказане цільове призначення Земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, який і був на ній збудований, а фізичні особи - власники квартир є його співвласниками, що додатково вказує на безпідставність доводів Позивача про самовільне захоплення Земельної ділянки.
У Відповідача відсутній обов'язок укласти договір оренди Земельної ділянки, оскільки відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, в Україні діє принцип свободи договору, який, зокрема, полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента.
Крім того, Позивач не надав суду жодного доказу, який би підтвердив факт його звернення до фізичних осіб - співвласників Будинку чи до Відповідача з пропозицією укласти договір оренди Земельної ділянки, та вказана обставина не визнається Відповідачем.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з п. «д» ч. 1 ст. 156 ЗК У країни, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок додержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Отже за змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювана; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України).
Відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права (та відповідних правовстановлюючих документів) на земельну ділянку, на якій вони розташовані не є неправомірним використанням землі.
Отже, враховуючи те, що Земельна ділянка не була та не є самовільно зайнята Відповідачем чи фізичними особами - співвласниками квартир у Будинку, чинним законодавством не передбачено обов'язку власника будівлі укладати договір оренди землі з власником земельної ділянки, на якій вона знаходиться, та беручи до уваги зазначені норми права, зокрема, й приписи частини другої статті 120 ЗК України, не має місце протиправна поведінка Відповідача, а відповідно відсутні підстави для стягнення збитків.
Виходячи з наступного, не виникає у відповідача й обов'язку з оплати оренди.
Як вже зазначалося відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до п. 287.1. ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Отже, якщо особа набуває право власності на земельну ділянку та отримує правовстановлюючі документи на неї, то у такої особи виникає зобов'язання щодо сплати земельного податку в розмірі та в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до п. 269.1.1. ст. 269 ПК України, платники земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).
Відповідно до п. 287.6. ст. 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Відповідно до п. 286.5. ст. 286 ПК України, у разі переходу права власності на земельну киянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після тримання інформації про перехід права власності.
Отже у власника будівлі, яка розташована на земельній ділянці може виникнути обов'язок щодо оплати земельного податку у випадку настання зазначених вище подій реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником та отримання ним податкового повідомлення-рішення від контролюючого органу), а не обов'язок оплати оренди попередньому власнику.
Разом з тим, позивач має право відмовитися від Земельної ділянки на користь держави і:о територіальної громади, така процедура врегульована ст. 142 ЗК України, в такому випадку власники Будинку зможуть пройти відповідну процедуру щодо отримання правовстановлюючих документів на Земельну ділянку (чи її частину на якій розташований Будинок), після чого буде можливість виконувати всі обов'язки власника, в тому числі й щодо лати за землю в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки має місце у випадку вчинення конкретних дій, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки.
Натомість, Позивач не вказує які ж саме дії Відповідача свідчать про самовільне зайняття ним Земельної ділянки.
Відповідно до п. 1 та 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники багатоквартирного будинку мають право вільно користуватися спільним майном, в тому числі, земельною ділянкою, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до ч. 1 8 ст. 4 вказаного Закону, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості з обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже, не зважаючи на те, що власники Будинку передали управління ним Відповідачу, земельна ділянка під ним використовується саме його співвласниками. В той час, як Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку здійснює лише функції управителя майном співвласників та сприяє реалізації прав співвласників щодо використання спільного майна, в тому числі, й земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до ч. 8 ст. 4 вказаного Закону, об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
Тому Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридична особа не може бути ототожнена з співвласниками такого будинку, та нести за них відповідальність,
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 120, 152, 212 Земельного кодексу України, ст.ст.12, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АЛФАВІТ», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія «МОНТАНА», про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки - відмовити.
Повний текст судового рішення складено 05.10.2021.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.В. Мерзлий