Іменем України
05 жовтня 2021 року
Київ
справа №826/12840/16
адміністративне провадження № К/9901/412/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
секретар - Мовчан А.В.,
за участю
представника відповідача - Єфремова Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року (колегія суддів: Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі №826/12840/16
за позовом Національного антикорупційного бюро України
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора на стороні відповідача ОСОБА_1 та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Національне антикорупційне бюро України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (далі - третя особа-1), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - третя особа-2) про скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10.06.2016 №УІ-022/2016 та зобов'язання Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури прийняти рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, ст.ст. 4, 7, 12, 25, 43, 47 Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України, третя особа - 1 у ході проведення обшуку НАБУ поводив себе не професійно, вдався до засобів та методів, які грубо суперечать чинному законодавству та навмисно перешкоджав законному здійсненню слідчих (розшукових) дій, а відтак, на думку позивача, у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури були відсутні підстави для прийняття рішення від 10.06.2016 №УІ-022/2016. При цьому, НАБУ вказує, що у скарзі, поданої останнім до відповідача, було порушено питання щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю у зв'язку з порушенням ним Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики. Натомість, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури при розгляді скарги надала оцінку вчиненню кримінального злочину третьою особою - 1, що в свою чергу, не порушувалося позивачем у відповідній скарзі. З огляду на вказані обставини, НАБУ вважає, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10.06.2016 №УІ-022/2016 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Короткий зміст судового рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову Національного антикорупційного бюро України (03035, м. Київ, вул. Сурикова, б. 3, код ЄДРПОУ 39751280) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04071, м. Київ, вул. Ярославська, б. 6, з-й поверх, код ЄДРПОУ 26080214), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (33013 м. Рівне, вул. Директорії, б. 3, оф. 1, код ЄДРПОУ 34112763) відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у скарзі на рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №І-Д/32-1 від 18.02.2016 позивачем зазначено, що ОСОБА_1 фактично сприяв у приховуванні злочину, що є фактично обставинами вчинення третьою особою - 1 дисциплінарного проступку у вигляді порушення Присяги адвоката та Правил адвокатської етики шляхом перешкоджання здійсненню слідчих (розшукових) дій. Зазначені дії третьої особи-1 позивач кваліфікує за ч. 1 ст. 396 Кримінального кодексу України. Суд зазначив, що позивачем при поданні заяви, скарги до Комісій, як і станом на час вирішення спору по суті, не надано обвинувального вироку щодо третьої особи - 1 за приховування тяжкого злочину. Додатково суд звернув увагу, що ні заява, ні скарга, як і позовна заява не містять в собі іншого обґрунтування наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, суд погодився з доводами відповідача про відсутність підстав для притягнення третьої особи - 1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Суд відхилив доводи НАБУ в частині розгляду відповідачем скарги та надання оцінки вчиненню кримінального злочину третьою особо - 1, замість розгляду питання порушення ним Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики, оскільки підстави, які на думку позивача були свідченням порушення ОСОБА_1 . Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики (приховування злочину), були розглянуті Комісією. Суд не прийняв до уваги доводи позивача про те, що спірне рішення прийнято відповідачем без врахування всіх дійсних обставин неналежної поведінки ОСОБА_1 під час проведення слідчої дії, оскільки, як вказано судом вище, НАБУ обґрунтовує свою заяву, скаргу та адміністративний позов безпосередньо приховуванням злочину третьої особи - 1. Також судом відхилено доводи позивача в частині ігнорування Комісією доводів та тверджень останнього під час розгляду скарги щодо певних невідповідностей (т. 1, а.с. 8, абз. 4), оскільки останні по суті не впливають на предмет розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
02 січня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національного антикорупційного бюро України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року, в якій позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, ст.ст. 4, 7, 12, 25, 43, 47 Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України, третя особа - 1 у ході проведення обшуку НАБУ поводив себе не професійно, вдався до засобів та методів, які грубо суперечать чинному законодавству та навмисно перешкоджав законному здійсненню слідчих (розшукових) дій, а відтак, на думку позивача, у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури були відсутні підстави для прийняття рішення від 10.06.2016 №УІ-022/2016. Вказує, що у скарзі, поданої останнім до відповідача, було порушено питання щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю у зв'язку з порушенням ним Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики. Вказує, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки вказаним доводам позивача. Зазначає, що судом не здійснено належної правової оцінки доводам позивача про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та неповно досліджено обставини справи.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою Суду від 23 вересня 2021 року вказану справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Національним антикорупційним бюро України подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області заяву вих. 041-201/845 від 15.01.2016 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (далі - заява) (т. 1, а.с.19).
Судами встановлено, що позивач обґрунтовуючи свою заяву про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та скаргу на рішення вказував, що ОСОБА_1 в ході проведення обшуку проводив себе непрофесійно, вдався до методів та засобів, які грубо суперечать чинному законодавству та навмисно перешкоджав законному здійсненню слідчих (розшукових) дій.
Так, позивачем зазначено, що ОСОБА_1 фактично сприяв у приховуванні злочину, що є фактично обставинами вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення Присяги адвоката та Правил адвокатської етики шляхом перешкоджання здійсненню слідчих (розшукових) дій. Зазначені дії третьої особи-1 позивач кваліфікує за ч. 1 ст. 396 Кримінального кодексу України.
Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області прийнято рішення №І-Д/32-1 від 18.02.2016 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою начальника першого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України А. Калужинського (т.1, а.с. 16-17).
Не погоджуючись з рішенням третьої особи - 2 НАБУ подано скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за вих. 041-252/11289 від 14.04.2016, за наслідком якої Комісією прийнято рішення від 10.06.2016 №УІ-022/2016 (далі - оскаржуване та/або спірне рішення) про залишення скарги без задоволення, а рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області прийнято рішення №І-Д/32-1 від 18.02.2016 - без змін (т. 1, а.с. 26-27).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, а адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI).
Пунктом 4 ч. 1 ст. 32 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Водночас, приписи ч. 2 ст. 32 Закону №5076-VI визначають, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі, зокрема, порушення присяги адвоката України.
Частиною 1 ст. 33 Закону №5076-VI передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 36 Закону №5076-VI).
При цьому, в контексті приписів ч. 3 ст. 33 Закону №5076-VI, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
В той же час, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, зокрема, порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики (ч. 1, п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 34 Закону №5076-VI).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону №5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень, для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 23 Закону №5076-VI професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.
Так, ч. 1 ст. 36 Закону №5076-VI встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності (ч. 2 ст. 36 Закону №5076-VI).
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Частиною 1 ст. 37 Закону №5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. (ч. 1 ст. 39 Закону №5076-VI).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 32 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
Щодо меж касаційного перегляду Суд звертає увагу на те, що оскільки оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін, Верховний Суд вважає за необхідне також надати оцінку висновкам, наведеним судом першої інстанції у рішенні від 28 липня 2018 року.
Суд зазначає, що відповідно до установлених судами попередніх інстанцій обставин, підставою для прийняття відповідачем спірного у справі рішення, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , слугували обставини відсутності у поданій НАБУ скарзі та доданих до неї документів доказів порушення адвокатом ОСОБА_1 . Присяги адвоката, Правил адвокатської етики, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та відсутності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.
Колегія суддів, з огляду на встановлені фактичні обставини, вважає, що наведені підстави для відмови у порушенні дисциплінарного провадження суперечать встановленим Законом №5076-VI принципам дисциплінарного провадження.
Як вбачається із змісту поданої НАБУ скарги, ОСОБА_1 непомітно для учасників слідчої дії прийняв від ОСОБА_2 грошові кошти, що були предметом неправомірної вигоди та мали доказове значення для розслідування кримінального провадження, з метою їх приховування. Зазначені грошові кошти були вилучені у адвоката ОСОБА_1 у ході проведення його особистого обшуку, що підтверджується протоколом обшуку від 24.12.2015. Позивач, обґрунтовуючи свою заяву про притягнення третьої особи - 1 до дисциплінарної відповідальності та скаргу на рішення, вказував, що ОСОБА_1 в ході проведення обшуку проводив себе непрофесійно, вдався до методів та засобів, які грубо суперечать чинному законодавству та навмисно перешкоджав законному здійсненню слідчих (розшукових) дій. Як вказано позивачем в поданій до третьої особи-2 скарзі, адвокатом ОСОБА_1 порушено вимоги Закону №5076-VI, Правил адвокатської етики, Присяги адвоката.
На підтвердження наведених обставин НАБУ надано до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області копію протоколу обшуку від 24.12.2015 та оптичний диск із записом ходу проведення слідчої (розшукової) дії.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, у відповідача не було обґрунтованих підстав для відмови у порушенні дисциплінарного провадження, оскільки скарга НАБУ містила достатньо відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Суд зазначає, що Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на стадії вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження зробила передчасні висновки, не притаманні для цієї стадії розгляду заяви про дисциплінарний проступок адвоката. Висновків про відсутність або про наявність ознак у діях адвоката дисциплінарного проступку, з прийняттям рішення про відмову у притягненні, або навпаки - про притягнення до дисциплінарної відповідальності із накладенням на адвоката дисциплінарного стягнення, Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може дійти безпосередньо на стадії розгляду та вирішення дисциплінарної справи, після її порушення.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року у справі №820/12154/15.
Суд також критично оцінює висновки судів попередніх інстанцій щодо неіснування належних, та допустимих доказів (вирок суду, тощо), у яких була б встановлена вина адвоката ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, а відтак і відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, перелік яких наведений у частині 2 статті 34 Закону №5076-VI. Відтак, обов'язкова наявність вироку у кримінальній справі не може ставитися у залежність від можливості притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 815/6188/17.
Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10.06.2016 №УІ-022/2016, яким рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №І-Д/32-1 від 18.02.2016 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 залишено без змін.
Водночас, стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури прийняти рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, колегія суддів зазначає таке.
У відповідності до приписів ч. 5 ст. 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:
1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Суд зазначає, що питання наявності чи відсутності підстав для притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю може бути вирішено на стадії розгляду заяви про дисциплінарний проступок адвоката по суті, тобто після відкриття дисциплінарної справи відносно нього.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За таких обставин та з огляду на правові приписи законодавства, які регулюють спірні правовідносини, Суд дійшов висновку, що порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов'язання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повторно розглянути скаргу НАБУ вих. №041-252/11289 від 14.04.2016 на рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №І-Д/32-1 від 18.02.2016 з урахуванням висновків Суду, викладених у цій постанові.
Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме положення Закону №5076-VI, що призвело до неправильного вирішення справи, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 139, 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою позовні вимоги Національного антикорупційного бюро України до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора на стороні відповідача ОСОБА_1 та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10.06.2016 №УІ-022/2016, яким залишено без змін рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №І-Д/32-1 від 18.02.2016 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Зобов'язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу НАБУ вих. №041-252/11289 від 14.04.2016 на рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №І-Д/32-1 від 18.02.2016 з урахуванням висновків Суду, викладених у цій постанові.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Повний текст постанови виготовлено 06.10.2021.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова