ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/13728.05.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Інфант”
до Севастопольської міської державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТимченко Лідія Сергіївна
провизнання недійсним розпорядження № 495-р від 09.03.2010
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Товстонос В.І. - представник
від відповідача не з'явились
від третьої особине з'явились
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфант” про визнання недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 495-р від 09.03.2010 “Про надання дозволу гр. Тимченко Лідії Сергіївні на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Андрія Первозванного, № 47 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”.
Ухвалою суду від 23.04.2010 порушено провадження у справі № 11/137, залучено до участі в справі Тимченко Лідію Сергіївну третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та призначено розгляд справи на 28.05.2010.
Оскаржуваним розпорядженням надано дозвіл гр. Тимченко Л.С. на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Андрія Первозванного, 47, орієнтовною площею 0,1 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
При прийнятті розпорядження № 495-р від 09.03.2010 Севастопольська міська державна адміністрація керувалась ст.ст. 118, 133, п. 10 розділу 15 п. Перехідних положень Конституції України, ст.ст. 17, 39, 40, 81, 84, 118, 121, 122, 151, 173, 180, п. 12 розділу Х Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, статтями 6, 14 п. 3 розділу ІІІ Закону України “Про розмежування земель державної та комунальної власності”, Законом України “Про планування і забудову територій”, постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677 “Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”.
Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Згідно з п. 3 ст. 16 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель.
У відповідності з ч. 8 ст. 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, зокрема справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших питань, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 № 04-5/120 господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Суб'єкт владних повноважень згідно зі ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Даний спір не є спором про право, оскільки спором про право є спір між двома або більше суб'єктами, які заявляють свої права (власності, користування тощо) на відповідний об'єкт.
В даному випадку, між сторонами відсутні договірні господарські відносини, врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства. У спірних правовідносинах відповідач виступає суб'єктом владних повноважень по відношенню до позивача. Спір у даній справі виник з приводу реалізації Севастопольською міською державною адміністрацією визначеної законом компетенції щодо розпорядження землями державної власності.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів “а”, “б”, “в”, “г” статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 01.04.2010 № 10-рп/2010 визначено, що:
- положення пунктів “а”, “б”, “в”, “г” статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на “спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності” слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
З огляду на вищевказане рішення Конституційного суду України позов про визнання недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 495-р від 09.03.2010 “Про надання дозволу гр. Тимченко Лідії Сергіївні на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Андрія Первозванного, №47 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд” є публічно-правовим, отже, зазначені вимоги позивача повинні розглядатись відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи, що даний спір не належить до підвідомчості господарських судів та має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфант” не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі № 11/137 підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Припинити провадження у справі № 11/137 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфант” до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження № 495-р від 09.03.2010 “Про надання дозволу гр. Тимченко Лідії Сергіївні на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Андрія Первозванного, № 47 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфант” (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 1/2 код ЄДРПОУ 33304497, р/с 26007001924001 у ВАТ “Індекс-Банк” м. Київ, МФО 300614) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита сплаченого згідно квитанцій № 5635.114.1 від 06.04.2010 та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що сплачені згідно квитанції № 5635.114.4 від 06.04.2010.
Суддя Ю.М. Смирнова