ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/10121.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро -Дніпро»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»
Треті особи Відділ державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного
управління юстиції головного управління юстиції у Київській області
Приватний нотаріус Слободян Володимир Михайлович
Приватна науково-дослідна комерційно-консультативна фірма «Конкорд-гей»
про визнання виконавчого напису № 2376 таким, що не підлягає виконанню
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від Позивача Ортіков А. -предст., Козік О.А. -дир.,
Від Відповідача Цибенко В.В. -предст.,
Від Третіх осіб 1. не з'явилися,
2. не з'явилися,
3. Борисенко А.М. -предст.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» та просить визнати виконавчий напис № 2376 від 07.12.2009 таким, що не підлягає виконанню.
Заявлені позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»обґрунтовує наступними обставинами. Оскаржуваний напис вчинений на підставі Договору фінансового лізингу № 01-08/08-обл від 07.02.2008, укладеного між Позивачем та Відповідачем. Позивач стверджує, що виконавчий напис вчинений з порушенням ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Відповідач подав відзив на заявлений позов, в якому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог з огляду на те, що право вилучити об'єкт лізингу передбачено п. 8.1 загальних умов договору лізингу, якщо прострочення становить більше 30 днів. У лізингоодержувача перед відповідачем виникла заборгованості по сплаті лізингових платежів, при цьому прострочення по сплаті поточних лізингових платежів перевищувало 30 днів, що і стало підставою для вчинення виконавчого напису.
Приватний нотаріус Київського міського округу Слободян Володимир Михайлович подав відзив, в якому зазначив, що документи, які підтверджують безспірність заборгованості і відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, як того вимагають положення статті 87 та 88 Закону України «Про нотаріат». Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Подання будь - яких інших документів, що підтверджують безспірну заборгованість нормативно -правовими актами не передбачено. Таким чином виконавчий напис був здійснений з дотриманням усіх вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, Господарський суд міста Києва
07.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(лізингодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»(лізингоодержувачем) укладено договір фінансового лізингу № 01-08/08-обл (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (далі - предмет лізингу), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені в специфікації і умовах передачі предмету лізингу (додаток № 2 до Договору) (далі - специфікація), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
Відповідно до розділу 3 Договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку та умов ст. 3 загальних умов (додаток № 4 до Договору). Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу (3.1 Договору).
Відповідачем було придбано у Приватного науково-дослідного та комерційно-консультативної фірми «Конкорд-Гей»(надалі - Продавець, Третя особа -3) за договором купівлі-продажу від 07.02.2008 № 06-14/08-обл предмети лізингу, які були отримані Відповідачем за актами приймання-передачі від 14.03.2008 та 20.03.2008.
Таким чином власником майна, що є предметом лізингу є Лізингодавець.
У специфікації зазначено, що предметом лізингу є трактор CLAAS Атлес 946, 2008 року випуску, вартістю 797 137,50 грн. (без ПДВ), компактна дискова борона АMAZONE Катрос 6001-2, 2008 року випуску, вартістю 242 022,63 грн. (без ПДВ) та сівалка AMAZONE D/9-40, 2008 року випуску вартістю 117 145,62 грн. (без ПДВ).
Відповідно до п. 1.1 загальних умов приймання та передача предмета лізингу оформлюється актом приймання-передачі за формою, наведеною в додатку № 3 до Договору.
14.03.2008 та 20.03.2008 актом приймання-передачі предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу.
В порушення умов Договору Позивач не сплатив відповідачу лізингові платежі в період з листопада 2008 по жовтень 2009 року, на загальну суму 427659,61 грн. Тобто, прострочення сплати становить більше 30 днів. Дана обставина позивачем та Відповідачем не оспорюється.
07.12.2009 лізингодавець звернувся із заявою до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення об'єкту лізингу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»лізингового майна, яке було переданого у тимчасове володіння та користування за Договором фінансового лізингу від 07.02.08 № 01-08/08-обл. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис № 2376.
Листом від 08.12.2009 № 1656 Лізингоодержувача було повідомлено про вчинення нотаріального напису, яке отримане ним 10.12.2009, що підтверджується копією листа з повідомленням про врученням та описом, які наявні в матеріалах справи.
Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України «Про нотаріат»та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 (далі -Інструкція).
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно з п. 284 Інструкції, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р., встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999.
Відповідно до п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису нотаріусу за договорами лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу надається: оригінал договору лізингу, що передбачає у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
Для вчинення виконавчого напису відповідачем було надано нотаріусу наступні документи: заяву про вчинення виконавчого напису, оригінал Договору, копії рахунків, направлених відповідачем позивачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення, оригінал письмово повідомлення про отримання лізингоодержувачем письмово повідомлення та рахунків-фактур.
07.12.2009 нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободян Володимиром Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 2376, згідно з яким було запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»майно -трактор CLAAS Атлес 946, 2008 року випуску, вартістю 1026563,25 грн. (з ПДВ), компактна дискова борона АMAZONE Катрос 6001-2, 2008 року випуску, вартістю 310604,20 грн. (з ПДВ) та сівалка AMAZONE D/9-40, 2008 року випуску вартістю 151975,30 грн. (з ПДВ), переданого в користування на умовах фінансового лізингу за договором фінансового лізингу від 07.02.2008 № 01-08/08-обл за невиплачену в строк заборгованість за період з 05.08.2008 по 11.11.2009 в розмірі 377659,61 грн. (далі - Виконавчий напис).
Порядок вилучення предмету лізингу передбачено ст. 8 загальних умов Договору (додаток № 4 до Договору).
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 загальних умов Договору, лізингодавець має право вилучити предмет лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в загальних умовах.
Наслідком несплати лізингових платежів (частково або в повному обсязі), в силу п. 8.2 ст. 8 загальних умов Договору, є право лізингодавця направити лізингоодержувачу повідомлення про вилучення предмету лізингу. Лізингодавець зобов'язаний за свій рахунок протягом 10 робочих днів з моменту отримання лізингоодержувачем відповідної вимоги повернути предмет лізингу лізингодавця. Примусове вилучення предмету лізингу здійснюється у відповідності з чинним законодавством України.
Отже, дані положення загальних умов Договору встановлюють порядок безспірного повернення об'єкту лізингу, надаючи право лізингодавцю на власний вибір застосувати один з визначених шляхів: повернення за спільною згодою або примусово вилучити відповідного до законодавства України.
Порядок примусового вилучення у безспірному порядку регламентовано Законом України «Про фінансовий лізинг». Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Положення ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»є імперативними.
Отже, умова Договору про примусове вилучення об'єкта лізингу відповідно до законодавства є бланкетною, що підлягає застосуванню з імперативними приписами ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», і в сукупності дані норми передбачають безспірний порядок повернення об'єкту лізингу.
З огляду на викладене, твердження позивача про те, що Договір не передбачає у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу, є не обґрунтованими.
Крім того, в силу імперативності ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»право на повернення предмету лізингу за договором лізингу на підставі виконавчого напису нотаріусу, незалежно від умов договорі лізингу, ґрунтується на приписах даного Закону.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З метою вчинення виконавчого напису відповідач подав нотаріусу заяву про вчинення виконавчого напису, до якої додав документи, що підтвердили суму заборгованості та факт звернення лізингодавця з вимогою про добровільне повернення майна, що передано в лізинг.
Виконавчий напис було вчинено, оскільки подані нотаріусу документи (оригінал договору, рахунки-фактури) підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем (відповідачем) та встановлювали прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, судом встановлено, що виконавчий напис вчинено з додержанням Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами та умов, передбачених Договором.
Позивачем не надано доказів неправильності зазначених у виконавчому написі вимог.
Вищенаведені обставини свідчать про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України залишаються за Позивачем.
Вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2010 заходи до забезпечення позову підлягають скасуванню в порядку ст. 68 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 68, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2010 № 32/101.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Хрипун О.О.
Дата підписання рішення: 02.06.2010