ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/13231.05.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крам-Авто»
про стягнення заборгованості по договору лізингу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Поштар Т.П. (довіреність № 5367 від 28.12.2009р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 31.05.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(надалі ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крам-Авто» (надалі ТОВ «Крам-Авто», відповідач) суми основного боргу (несплаченої частини загальної вартості майна у розмірі 625 760, 39 грн., пеню -66 939, 22 грн., 3% річних 11 057, 96 грн., збитків понесених у зв'язку із знеціненням грошових коштів 28 784, 98 грн..
Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 080328-72/ФЛ-Ю-С від 28.03.2008р. на виконання якого позивачем передано відповідачу за його замовленнями транспортний засіб -гусеничний екскаватор New Holland модель E305LC, державний номер 44499АА. В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідачем сплата лізингових платежів у повному обсязі не здійснена, строки сплати лізингових платежів погоджені сторонами згідно графіку, який є додатком до договору, відповідачем порушені.
З посиланням на умови договору та положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача достроково суму усієї несплаченої частини загальної вартості предмету лізингу, заявивши до стягнення також нараховану пеню, інфляційні збитки та 3% річних.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 27.05.2010р. наявна у матеріалах справи).
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Провадження у справі порушено ухвалою від 30.03.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -
28 березня 2008р. між ТОВ «Крам-Авто»та ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»укладено договір фінансового лізингу № 080328-72/ФЛ-Ю-С предметом якого, у відповідності з п. 1.1 договору є надання лізингодавцем у платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення якого наведена у специфікації (додаток № 2 до договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.
Додатком № 2 до договору є специфікація у якій сторони погодили передачу в користування за договором майна вартістю 1 203 840 грн., а передача зазначеного майна - гусеничного екскаватора New Holland модель E305LC, державний номер 44499АА в користування відповідача підтверджується актом від 11.04.2008р. прийому-передачі майна в користування.
Додатком № 1 до договору є графік сплати лізингових платежів, яким встановлені строки сплати лізингових платежів за користування зазначеним транспортним засобом.
Відповідно до п. 3.1 договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та п. 3.4.1-3.4.5 договору; а згідно з п. 3.7 договору лізингоодержувач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження майна.
Оскільки відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань лізингові платежі не сплачувались, по договору утворився борг, спір щодо стягнення якого вирішено, зокрема в судовому порядку в межах справи 22/363 (рішення суду від 16.11.2009р.).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
В силу положень договору (п. 14.8) в разі якщо лізингоодержувач прострочить сплату будь-якого чергового лізингового платежу за договором на строк понад 30 днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості майна, а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити її лізингодавцю протягом 10 днів з моменту направлення йому лізингодавцем відповідної письмової вимоги.
Окрім того, у вказаному пункті договору сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення лізингодавцем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої лізингоодержувачем частини загальної вартості майна вважається таким, що настав.
З урахуванням наявного прострочення по сплаті лізингових платежів, вимогу про дострокову сплату несплаченої частини загальної вартості предмету лізингу було направлено на адресу відповідача 22.05.2009р. і така отримана останнім 26.05.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що у належним чином засвідченій копії залучене до справи. Згідно рахунку-фактури № СФ-913528 від 25.05.2009р. відшкодування частини вартості майна складає суму 625 760, 39 грн., розрахунок вказаної суми наведено у позовній заяві.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами договору (п. 14.8) строк виконання зобовязання по сплаті достроково суми частини загальної вартості майна переданого в лізинг, є таким що настав, і сплата мала бути здійснена відповідачем протягом 10 днів з моменту направлення йому лізингодавцем відповідної письмової вимоги.
Враховуючи відсутність доказів сплати визначеної суми частини вартості майна, вимоги позивача про стягнення боргу в розмірі 625 760, 39 грн. визнаються судом обґрунтованими та у цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 11.2.1 договору фінансового лізингу № 080328-72/ФЛ-Ю-С від 28.03.2008р. за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п. 3.1 договору та графіком сплати лізингових платежів, та інших платежів передбачених договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем виходячи з облікових ставок встановлених Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 за встановленою ставкою в розмірі 12% в періоді нарахування пені по 15.06.2009р., Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11% в періоді з 15.06.2009р.), Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%), з урахуванням виникнення зобов'язання щодо оплати, в межах передбаченого законом строку нарахування пені (не більше ніж шість місяців), яка складає 66 939, 22 грн..
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність прострочення сплати вартості частини загальної вартості майна, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 28 784, 98 грн. здійсненого за період прострочення з 02.06.2009р. по 02.01.2010р., та з розрахунком 3% річних у розмірі 11 057, 96 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.
Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку штрафних санкцій, доказів сплати платежу в порядку передбаченому п. 14.8 за договором № 080328-72/ФЛ-Ю-С від 28.03.2008р., на вимоги суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 7 325, 43 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крам-Авто»(02002, м. Київ, вул. Луначарського 22-А, р/р 26003301310 в Банку АКБ «Форум»МФО 322948, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30404263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська 21-Г, п/р 26002262400276 в ВАТ «ВіЕйБі Банк»в м. Києві, МФО 380537, ідент. код 33880354) 625 760, 39 грн. (шістсот двадцять п'ять тисяч сімсот шістдесят гривень 39 копійок) несплаченої частини загальної вартості майна, 66 939, 22 грн. (шістдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 22 копійки) пені, 28 784, 98 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 98 копійок) інфляційних збитків, 11 057, 96 грн. (одинадцять тисяч п'ятдесят сім гривень 96 копійок) 3% річних, 7 325, 43 грн. (сім тисяч триста двадцять п'ять гривень 43 копійки) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 03.06.2010р.