Справа № 420/17821/21
04 жовтня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
27.09.2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру моєп пенсії з 83% до 70% від сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 в розмiрi 83% від сум грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звiльнених військової служби 3 Ta ДЕЯКИХ iнших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсiй особам, які звiльненi з вiйськової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у листі від 22.09.2021 року No 17262-16702/H-02/8-1500/21 в проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № Ю094091 від 11.08.2021 року про розмiр мого грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХII «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких iнших осіб».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звiльнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у розмірі 83% від сум грошового забезпечення, на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ЮО 094091 вiд 11.08.2021 року про розмiр грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року, яке становить - 27106,75 грн., i складається з: посадового окладу - 7750,00 грн., оклад за вiйськовим званням (полковник) - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50 %) - 4615,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65 %) - 8999,25 грн., надбавка за таємність (10 %) - 775,00 грн., надбавка за науковий ступінь (5 %) - 387,50 грн., надбавка за вчене звання (5 %) - 387,50 грн.. премія (35 %) - 2712,50 грн., з урахуванням виплачених сум.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.160 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Так, позивач просить суд дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру моєп пенсії з 83% до 70% від сум грошового забезпечення.
Однак, позивач:
- не вказує дату вчинення відповідних дій;
- в чому вказані дії відображені.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити вказані позовні вимоги у відповідності до приписів ст.5 КАС України, з урахуванням вищевикладеного судом.
Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з цим, суддя зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що при перерахунку його пенсії в квітні 2018 року розмір його пенсії зменшено до 70%.
У разі, якщо позивач вважає, що відповідач порушив його права саме при здійсненні в квітні 2018 року перерахунку пенсії, то суддя вважає за необхідне зазначити, що згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, у разі якщо позивач вважає, що відповідач порушив його права саме при здійсненні в квітні 2018 року перерахунку його пенсії, то, звернувшись до суду 27.09.2021 року, ОСОБА_1 пропустив встановлений приписами ст.122 КАС України строк звернення до суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду уточненого позову (з копією для відповідача) з урахуванням вищевикладеного судом.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М. Корой