Справа №22ц - 5050 / 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Сліщенко Ю.Г.
Категорія: 44 Доповідач: Краснощокова Н.С.
16 червня 2010 р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С.
суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.
при секретарі: Шатун Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,
У вересні 2009р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення в жиле приміщення в квартиру АДРЕСА_1.
Посилався на те, що вказана квартира була надана їх сім'ї за ордером 22.07.1993р., в квартирі зареєстровані він, відповідачка ОСОБА_1 - його колишня дружина та їх повнолітні діти. З червня 2008р. він не може проживати у квартирі, оскільки ОСОБА_1 вигнала його, замінила замки та не впускає в квартиру. Він вимушений був звернутись до суду з позовом про вселення, однак відповідачі пообіцяли купити йому однокімнатну квартиру для його окремого проживання, тому він просив суд залишити його позов без розгляду, ухвалою суду від 15.04.2009р. його позовна заява була залишена без розгляду. Однак, відповідачі обіцянку не виконали, він не має де жити, тому просить вселити його в спірну квартиру.
Відповідачі звернулись із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщення у вказаній квартирі на підставі ст. ст. 71, 72 ЖК України. Посилались на те, що у 2008р. шлюбні відносини між позивачем та ОСОБА_1 були припинені, позивач у липні 2008р. зібрав свої речі та виїхав з квартири, з того часу не проживає в ній без поважних причин. Замки в дверях не мінялись, позивач має ключі від квартири, відсутні його речі, він не оплачує витрати на утримання квартири.
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року, позов ОСОБА_5 задоволено, він вселений у спірну квартиру, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У апеляційній скарзі представник відповідачів ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 та задовольнити зустрічний позов. Посилається на порушення вимог матеріального і процесуального права. Зокрема, не враховано обставини щодо добровільного не проживання позивача в квартирі, який забрав свої речі та не мав наміру вселятись, ключі в нього є. Не прийнято до уваги обставини, якими відповідачі обґрунтовували зустрічний позов.
В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 підтримували апеляційну скаргу, позивач проти скарги заперечував та просив рішення залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін та представника відповідачів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідачі, звертаючись із позовом про визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у спірній квартирі посилались на те, що він з липня 2008р. не проживає в квартирі без поважних причин.
Позивач, звертаючись із позовом про вселення у спірну квартиру, зазначив, що не проживає в ній з червня 2008р.
Згідно із ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а в разі спору судом.
Із справи вбачається, що 17 липня 2008р. ОСОБА_5 звертався до суду з позовом до відповідачів про вселення, ухвалою суду від 15 квітня 2009р. позов було залишено без розгляду, задоволено заяву про це позивача.
Позивач посилається на те, що він звернувся із заявою про залишення його позову про вселення без розгляду у зв'язку з тим, що відповідачі пообіцяли купити йому окреме житло.
Про існування такої домовленості підтвердили і відповідачі, зокрема, ОСОБА_1 пояснила, що шукали варіанти окремого житла для позивача, однак, від запропонованих він відмовився, а купити запропоноване ним не змогли через високу вартість.
Таким чином, з огляду на те, що з 17 липня 2008р. по 15 квітня 2009р. в суді розглядався позов ОСОБА_5 про вселення у спірну квартиру, а з даним позовом про вселення він звернувся 1.09.2009р. суд правильно прийшов до висновку про те, що не минуло часу понад 6 місяців з моменту не проживання позивача у спірній квартирі. Час, коли справа про вселення розглядалась в суді, неможливо включити в період не проживання позивача в квартирі без поважних підстав, оскільки він захищав своє право на житло шляхом звернення до суду.
За вказаних обставин, висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання позивача таким, що втратив право користування жилим приміщенням у спірній квартирі є правильними.
Встановивши, що відповідачі заперечують проти вселення позивача в квартиру, суд обґрунтовано задовольнив його позов та вселив його в зазначену квартиру.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Посилання апелянта на те, що позивач не висловлював наміру вселитись в квартиру спростовуються його зверненнями двічі до суду з позовом про вселення та запереченнями відповідачів проти його позовних вимог, що свідчить про наявність спору.
Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді: