іменем України
05 жовтня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/993/19
Головуючий у першій інстанції - Ковальова Т. Г.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1329/21
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Мамонової О.Є.,
суддів: Бобрової І.О., Висоцької Н.В.,
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої її представником - адвокатом Аніщенком Олексієм Григоровичем, на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
У березні 2019 року ТОВ «НіжинТеплоМережі» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому після уточнення позовних вимог, просило стягнути з відповідачки заборгованість за комунальні послуги в сумі 31 555,50 грн за період з 01.03.2016 по 31.10.2020, а також судові витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що ТОВ «НіжинТеплоМережі» надає послуги з теплопостачання споживачу ОСОБА_1 , що зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 . Внаслідок неналежного виконання відповідачкою свого обов'язку щодо внесення плати за спожиті послуги, які надаються позивачем, у останньої утворилася заборгованість в сумі 31 555,50 грн, яку позивач і просив стягнути на свою користь.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НіжинТеплоМережі» заборгованість за теплову енергію за період з 01 березня 2016 року по 31 січня 2019 року в сумі 19 678, 37 грн та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн, а всього - 21599 грн 37 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Аніщенком О.Г., просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачка у вказаний період послуги з постачання теплової енергії не отримувала, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування вартості послуг та розрахунку заборгованості.
Заявниця указує, що суд першої інстанції безпідставно відхилив її доводи про те, що вона на законних підставах не отримує послуги від позивача, оскільки між сторонами тривалий час, з 2010 року, існує спір щодо дотримання ОСОБА_1 передбаченого законом порядку відключення окремої належної їй квартири від мереж центрального опалення та постачання гарячої води, який не є предметом позову у цій справі.
Зазначає, що роботи з відключення належної їй квартири від мереж центрального опалення та постачання гарячої води були виконані ФОП ОСОБА_2 , який мав відповідну будівельну ліцензію, що засвідчено Актом про виконання робіт з відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та монтаж індивідуального опалення квартири від 17.05.2011.
Наголошує, що договори між ОСОБА_1 та ТОВ «НіжинТеплоМережі» про надання послуг з теплозабезпечення та гарячого водопостачання не укладались.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «НіжинТеплоМережі» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач зазначає, що самовільне відключення від мереж центрального опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання. Відповідачу у справі дозвіл на проектування індивідуального опалення був наданий в 2006 році і тоді дане питання регулювалося Порядком (у редакції від 22.11.2005 року), який передбачав право власника окремої квартири в житловому будинку на відключення, але отримавши дозвіл на проектування індивідуального опалення вона своє право на це своєчасно не реалізувала. Згідно з Порядком (у редакції від 06.11.2007 року) відключення від центрального опалення стало можливим лише цілим будинком, право на відключення окремого приміщення, секції чи під'їзду було виключено.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності наявної заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію, яка використовується відповідачем, оскільки відключення відповідача від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання було вчинено самовільно з недотриманням порядку, встановленого законодавством, а тому ТОВ «НіжинТеплоМережі» правомірно нараховувало відповідачу плату за надані послуги.
Установивши вказані обставини, а також врахувавши подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, нарахована за період з 01.03.2016 по 31.01.2019 у сумі 19678,37 грн.
З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Судом у справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надає ТОВ «НіжинТеплоМережі».
З наданого листа-розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 нарахована заборгованість за надані позивачем послуги за період з 01.03.2016 року по 31.10.2020 року в сумі 31 555, 50 грн (а.с. 66).
Відповідно до частин першої - третьої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме така особа. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів і забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Проте, всупереч вимогам ст. 526 ЦК України та Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, ОСОБА_1 не виконувала зобов'язання з оплати за надані послуги теплопостачання, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку суд правильно стягнув з неї на користь позивача, як надавача послуг з централізованого теплопостачання.
Доводи відповідачки про відключення належної їй квартири від мереж централізованого опалення і неспоживання нею послуг ТОВ «НіжинТеплоМережі», що, відповідно, виключає обов'язок оплати та наявності заборгованості перед позивачем, є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам діючого законодавства.
Так, питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268), та «Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (із змінами, внесеними наказом Мінжитлокомунгоспу від 06 листопада 2007 року № 169, який набув чинності з 09 грудня 2007 року), який діяв до 26 липня 2019 року.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 із змінами (далі - Правила), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (п. 24- 25).
Згідно з п. 26 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Отже, відключення від мереж централізованого теплопостачання окремих квартир (після 09 грудня 2007 року), а також відключення будинків без урахування оптимізованої схеми теплопостачання є порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно з вимогами відповідних будівельних норм при проектуванні будинку, в якому передбачається централізоване теплопостачання, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно ув'язані для забезпечення стабільної роботи внутрішньо-будинкової системи загалом. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців, що є недопустимим за Цивільним кодексом України.
З метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 до Порядку було внесено принципові зміни, а саме, передбачено, що відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в окремих квартирах багатоквартирних будинків з ініціативи окремих споживачів не може бути здійснено, а відключення багатоквартирних будинків в цілому здійснюється з ініціативи усіх споживачів.
Згідно з п. 1.2 Порядку, відключення від системи централізованого теплопостачання відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.
Відповідачем не надано і у матеріалах справи відсутній акт про відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання, затверджений постійно діючою міжвідомчою комісією.
Виходячи з викладеного, заява-повідомлення ОСОБА_1 до ТОВ «НіжинТеплоМережі» від 28.12.2011 року про ненадання послуг з теплозабезпечення та гарячого водопостачання та Акт про виконання робіт з відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж центрального опалення і гарячого водопостачання від 17.05.2011 року, складений ФОП ОСОБА_2 , на які посилається ОСОБА_1 , не є належними доказами відключення квартири від мереж централізованого опалення у визначеному порядку.
Таким чином, процедура відключення від мереж централізованого опалення квартири за адресою АДРЕСА_2 була проведена відповідачем самовільно, з порушенням передбаченого законодавством Порядку.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність укладеного договору на постачання теплової енергії як на підставу відмови у позові не спростовують висновки судів, оскільки факт відсутності договору про надання послуг не є підставою для звільнення від оплати послуг.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у справі № 210/5796/16-ц від 18.03.2019 року, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «НіжинТеплоМережі» про стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.03.2016 по 31.01.2019, оскільки стороною позивача було доведено належними доказами наявність у ОСОБА_1 , як споживача послуг з теплопостачання, обов'язку по оплаті наданих послуг з теплопостачання.
Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Аніщенком О.Г., підлягає залишенню без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2021 року - без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Аніщенком Олексієм Григоровичем, - залишити без задоволення.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча О.Є.Мамонова
Судді: І.О.Боброва
Н.В.Висоцька