Справа № 127/24223/21
Провадження №11-сс/801/636/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 жовтня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого: судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вінницького районного суду Вінницької області від 11.09.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020030000429 від 10.09.2021 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Вінниця, громадянин України, українець, з середньою освітою, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2021 року клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_9 задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_7 , тобто до 08 години 46 хвилини 08 листопада 2021 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено до 08 листопада 2021 року.
Згідно клопотання слідчого ОСОБА_7 , раніше засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2021 , за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2021 на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин.
Так, ОСОБА_7 заздалегідь домовившись із ОСОБА_10 про зустріч, 09.09.2021 близько 23:00 години неподалік будинку АДРЕСА_1 зустрілись у визначеному місці та час разом із невстановленими досудовим слідством особами.
В подальшому, під час спілкування, у ОСОБА_7 із ОСОБА_10 виник словесний конфлікт через спільного знайомого. В цей момент невстановлена досудовим слідством особа нанесла невстановленим способом ОСОБА_10 удар, внаслідок чого останній опинився на землі у лежачому положенні, після чого ОСОБА_7 наніс близько шести ударів ногою ОСОБА_10 в ділянку голови, спричинивши останньому згідно виписки КНП «ВМКЛ ШМД» № 19637 із медичної карти амбулаторного хворого тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови, перелому II пальця лівої кисті, що відповідно до п. 2.3.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17.01.1995, відносяться до легких тілесних ушкоджень. У подальшому, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, маючи на меті незаконне збагачення, діючи повторно, з корисливим мотивом, ОСОБА_7 , відкрито, умисно, на очах у потерпілого ОСОБА_10 , користуючись несподіваними для останнього діями, усвідомлюючи, що його злочинні дії сприймаються потерпілим як відкрите викрадення майна, вирвав із плеча ОСОБА_7 сумку у якій знаходився його мобільний телефон марки «Samsung», моделі «S7» вартістю 11 000 грн., грошові кошти в сумі 930 грн., та свідоцтво про народження на ім'я потерпілого ОСОБА_10 .
В подальшому, ОСОБА_7 разом із невстановленими досудовим слідством особами з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі 11 930 гривень.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу від 11.09.2021 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід не пов”язаний з триманням під вартою.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що ухвала суду від 11.09.2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає скасуванню, оскільки є незаконною та необгрунтованою.
Прокурор жодним чином не довів, що саме найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідністю для застосування до ОСОБА_7 .
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України не існує жодних ризиків , які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому є всі підстави застосувати до підозрюваного більш м”який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_7 має батьків інвалідів, що підтверджується відповідними документами, на сьогоднішній день підозрюваний досить хворий, хвороба в нього виникла після того, як в нього 21.04.2020 року було колото-різане проникаюче торакоабдомінальне поранення зліва.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначив, що підозра належним чином обгрунтована, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що унеможливлює обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, суд вірно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, захисника ОСОБА_6 , який просив застосувати запобіжний захід не пов”язаний з триманням під вартою, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020030000429 від 10.09.2021 року ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
10.09.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінив в сукупності всі обставини, які мають значення для прийняття правильного рішення, у тому числі те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, врахував особу підозрюваного, який раніше судимий, має постійне місце проживання, неодружений, не працює, відсутність соціально -стримуючих факторів, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілого в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки більш м”який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Твердження захисника ОСОБА_6 про недоведеність обставин, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язного з триманням під вартою є безпідставними.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_7 будучи засудженим 11.05.2021 року за вироком Вінницького міського суду за ч.1 ст. 185 КК України, 26.08.2021 року за вироком Вінницького міського суду за ч.2 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий умисний корисливий злочин, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та те, що перебуваючи на волі він може продовжити свою злочинну діяльність.
Також, відсутні докази проживання підозрюваного ОСОБА_7 з батьками та перебування останніх на утриманні підозрюваного.
Під час апеляційного розгляду захисник звертав увагу на доцільність проживання ОСОБА_7 за місцем проживання його батька ОСОБА_11 , у АДРЕСА_2 у зв'язку з погіршенням стану здоров'я останнього через перенесений інсульт . Однак, будь-які докази на підтвердження суду не надано.
Посилання апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , щодо стану здоров”я підозрюваного, який має серйозні проблеми зі здоров”ям, як на підстави для зміни запобіжного заходу суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки в матеріалах судового провадження відсутні будь-які докази щодо неможливості утримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою.
Згідно заяви ОСОБА_10 , поданої до Вінницького апеляційного суду 30.09.2021 року, який є потерпілим у даному кримінальному провадженні, останній просить змінити підозрюваному ОСОБА_7 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки повністю примирився з підозрюваним та не має ні матеріальних, ні моральних претензій.
Вказану заяву суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті.
Крім того, згідно характеристики Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 10.09.2021 року № 391 ОСОБА_7 не зареєстрований в АДРЕСА_2 , що вказує на відсутність підстав для застосування відносно нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.
Прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів є недоцільним та неможливим, що виправдовує тримання ОСОБА_7 під вартою.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя дійшов висновків, які суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими і такими, що узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідають практиці Європейського суду з прав людини та оцінив всі обставини, передбачені ст. ст.177,178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред”явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, що приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд в дотримання вимог п.1 ч. 4 ст.183 КПК України врахував те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 вчинено із застосуванням насильства та прийняв законне рішення про застосування запобіжного заходу без встановлення застави.
З вказаними висновками слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції.
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2021 року щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_12