Справа № 766/15472/21
н/п 2-а/766/447/21
04.10.2021р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючої судді Зуб І.Ю., розглянувши в письмову провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Департаменту Патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначив, що інспектором відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4698700 від 28.08.2021 року, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн. Відповідно до змісту вказаної постанови, позивач керуючи транспортним засобом наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив пп.18.1 ПДР. Проте позивач з вказаною постановою не погодився, зазначає, що жодного адміністративного правопорушення не вчиняв, доказів не надано, це призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим просить постанову серії ЕАО №4698700 від 28.08.2021 скасувати, закрити провадження у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
28.09.2021 року згідно реєстру вхідної кореспонденції судді передано відзив на позовну заяву від відповідача. Зазначає, що 28.08.2021 року о 18 год. 32 хв. за адресою: м. Херсон, пр.200 років Херсону, біля будинку 19, поліцейські виявили автомобіль марки Hyundai Sonata реєстраційний номер НОМЕР_2 , який наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, чим порушив п.18.1 ПДР. Було проведено розгляд адміністративної справи та складено на позивача постанову. На відеофайлах 20210828203533000052, 20210828203549000054 зафіксовано спілкування відповідача з позивачем, де позивач повністю погоджується з правопорушенням. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подано відзив.
Відповідно до ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час розгляду справи. Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного.
В постанові від 28.08.2021 року серії ЕАО №4698700, що винесена відносно позивача, інспектором Коваленко С.А. зазначено, що 28.08.2021 року о 18:32:17 в м. Херсон, пр.200 років Херсону, 19, водій керуючи транспортним засобом Hyundai Sonata реєстраційний номер НОМЕР_2 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, Фотофіксація 118829.5153.5128.5059, чим порушив п.18.1 ПДР, накладено штраф у розмірі 340 грн.
Відповідно до п.18.1 Правил дорожнього руху України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. .
З наданого представником відповідача відеофайлу вбачається, що автомобіль позивача стоїть на дорозі, працівники патрульної поліції разом з позивачем стоять біля автомобіля патрульних та спілкуються, працівники патрульної поліції складають відносно позивача протокол. В наданому відеофайлі не зафіксовано момент вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, визначеного в п.18.1 Правил дорожнього руху України.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст.246 КУпАП).
Згідно з ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідачем у відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України не надано доказів вчинення позивачем будь-яких порушень, внаслідок яких у відповідача виникло б право притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність беззаперечних доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення, і відповідно доказів того, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративний проступок - це насамперед дія або бездіяльність, що при наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя. До таких правил, зокрема, належать правила у сфері безпеки дорожнього руху.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об'єкту, об'єктивній і суб'єктивній сторонам та суб'єкту правопорушення.
Враховуючи, що відповідачем Управлінням патрульної поліції в Херсонській області не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного проступку провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб'єктом владних повноважень в постанові, тобто в своєму рішенні, про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
На думку суду, відповідач повинен був надати суду докази, які б підтвердили в діях позивача наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасувати постанову від28.08.2021 року серії ЕАО №4698700 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, позовна заява підлягає задоволенню.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись Законом України "Про дорожній рух", ст. ст. 7, 122, 245, 247, 251, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 283, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Департаменту Патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову від 28.08.2021 року серії ЕАО №4698700 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяІ. Ю. Зуб