Справа № 658/2690/21
(провадження №2/658/1265/21)
05 жовтня 2021 року Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Лященко В.В.
за участю секретаря Яковлєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Каховці Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №658/2690/21 за позовом ОСОБА_1 до Каховської міської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна,
встановив:
В серпні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.08.2019 року належить житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . При оформленні спадщини було виявлено заборону відчуження об'єкту нерухомого майна, підставою обтяження зазначено договір застави від 12.05.1964 року на ім'я ОСОБА_2 . Проте при оформленні договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нотаріусом заборона на будинок була відсутня. В зв'язку з чим, позивач просить суд зняти арешт з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 19.08.2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, заявою від 10.09.2021 року просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Нотаріус Каховської міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про виклик до суду. Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.07.1977 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 успадкував житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
З інформаційної довідки №159175048 від 12.03.2019 року вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься інформація про арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження №2495200, зареєстрований 14.10.2005 року Каховською міською державною нотаріальною конторою, власником якого є ОСОБА_2 . Підставою обтяження є договір застави ОСОБА_2 від 12.05.1964 року Каховська Стройорганізація.
Відповідно до листа завідуючого Каховської міської державної нотаріальної контори від 16.07.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви щодо припинення заборони не нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно зі ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 р. відповідно до ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти будь-які угоди щодо свого майна, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.74 Закону України «Про нотаріат» та п.п.5.1 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження нерухомого майна при одержані повідомлення кредитора про погашення позики або за рішенням суду.
За встановлених обставин, враховуючи, що позивач є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , проте в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна мається запис за №2524129 про заборону відчуження, зареєстрований 14.10.2005 року Каховською міською державною нотаріальною конторою, на підставі обтяження за договором застави укладеним між Каховською Стройорганізацією та ОСОБА_2 (колишнім власником) від 12.05.1964 року, проте ОСОБА_4 припинила свою діяльність, зважаючи на те, що це обтяження є діючим та обмежує права позивача на реалізацію свого права розпорядження нерухомим майном, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 13, 30, 81, 89, 200, 263-265, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Зняти арешт з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В. В. Лященко