Справа № 588/1290/21
Провадження № 2-а/588/36/21
05 жовтня 2021 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючого судді Огієнка О.О., за участю: секретаря судового засідання Лободи Т.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Краснянського В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Краснянського Валерія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
04.08.2021 Краснянський В.М. звернувся до суду із указаним позовом у інтересах ОСОБА_1 , який мотивував тим, що постановою серії БАА №127176 від 29.07.2021 винесеною поліцейським взводу №2 роти №2 БПП в м.Бориспіль Управління Патрульної поліції в Київській області ДПП рядовим поліції Передільчук Романом Олеговичем за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не у автоматичному режимі, до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП було притягнуто ОСОБА_1 та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., а саме за порушення п.2.9 «в» Правил дорожнього руху України. Згідно із зазначеною постановою, як порушення було зазначено рух на транспортному засобі, де номерний знак не відповідав вимогам стандарту, через наявність решітки, яка нібито не надала змоги визначити номерний знак з відстані 20 м.
Позивач не погоджується із вказаною постановою, вважає її необґрунтованою, а викладені у ній події не відповідають дійсності.
Позивачу не було надано жодних доказів його провини, та відповідно вчиненого, як, наприклад, відеозапис зі спеціальних, сертифікованих пристроїв, котрі точно та чітко визначили відстань до автомобіля позивача і показали, що номерний знак визначити не можливо, або фото, на котрих зазначено, що відстань від точки виміру перебуває у дозволених 20 м. Сам поліцейський не вжив жодних заходів, по отриманню доказів, котрі свідчили б про провину позивача, на кшталт провести замір 20-метрової відстані вже зупиненого автомобіля відповідача. Тобто поліцейський вчинив на власний розсуд, та припустив, що відстань, із якої він не побачив номерного знаку, саме цього авто, є менша ніж дозволені 20 метрів та врешті виніс зазначену постанову.
У зв'язку із наведеним, представник позивача просить судскасувати постанову винесену поліцейським взводу № 2 роти № 2 БПП у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області ДПП рядовим поліції Передільчук Романом Олеговичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 127176 від 29.07.2021, щодо ОСОБА_1 та притягнення останнього до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. Також представник позивача просить суд стягнути із відповідача понесенні позивачем витрати у зв'язку з розглядом справи.
Ухвалою суду від 06.08.2021 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду.
30.08.2021 представником Управління патрульної поліції у Київській області був поданий відзив на позов, у якому остання просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що вважає твердження позивача, які викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зокрема представник відповідача зазначила, що відповідно до п.2.9.в Правил дорожнього руху України,водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, щозакритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м. Відповідно до пункту 30.2 Правил дорожнього руху України забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх,вони повинні бути чистими і достатньо освітленими. Зафіксовані на відео обставини справи свідчать про те, що номерні знаки транспортного засобу, яким керував позивач, були закриті іншими предметами, що створювало перешкоди та ускладнювало їх ідентифікацію. Тому на думку представника відповідача, номерний знак транспортного засобу позивача та його обладнання не відповідає вимогам стандартів, що стосуються застосування державних номерних знаків.
Також представник відповідача вказала, що на відео із нагрудної камери інспектора, що додається до матеріалів справи, зафіксовано порядок розгляду оскаржуваної постанови. ОСОБА_1 було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Скористатися будь-яким із прав позивач не виявив бажання. Інспектор ознайомив позивача із його правами та порядком оплати і оскарження постанови про адміністративне правопорушення. Розглядаючи дану адміністративну справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами (а.с.51-55).
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та надали пояснення, аналогічні викладеним обставинам у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Неприбуття у судове засідання відповідача, повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
У відповідності до ст. 244 КАС України під час прийняття рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, як то - пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази надаються суду особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що поліцейським взводу №2 роти №2 БПП у м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП Передільчук Романом Олеговичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29.07.2021 серії БАА №127176, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. За змістом указаної постанови ОСОБА_1 29.07.2021 о 09 год. 58 хв. на автодорозі М-03 77 км керуючи транспортним засобом Ланос д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух транспортним засобом із номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, а саме закріплений решіткою, що не дало змоги визначити символи номерного знаку із відстані 20 м., чим порушив вимоги п.2.9.в Правил дорожнього руху і такими діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП (а.с. 7, 38, 57).
Транспортний засіб Ланос д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 (а.с.13).
Перевіряючи юридичну та фактичну підстави, які покладені відповідачем як суб'єктом владних повноважень у основу спірного рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення від 29.07.2021 серії БАА №127176, на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд виходить із такого.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (пункт 11 частина 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»).
Поняття адміністративного правопорушення викладено у частині 1 статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У оскаржуваній постанові, як порушення вчинене позивачем зазначено, що останній керував транспортним засобом Ланос д.н.з. НОМЕР_1 із номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, а саме закріплений решіткою, що не дало змоги визначити символи номерного знаку із відстані 20 м, чим порушив вимоги п.2.9.в Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.2.9.в Правил дорожнього руху,водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частиною 6 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення стороною відповідача надано до суду DVD-R диск із відеозаписом з нагрудної камери (а.с. 46, 56).
Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що позивач керував транспортним засобом Ланос із державним номерним знаком НОМЕР_1 , на якому наявна решітка. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення поліцейським постанови, ОСОБА_1 пояснював поліцейському, що вказана решітка на номерному знаку, перебувала у нього, як власника автомобіля, із першого дня керування транспортним засобом та його реєстрації. Саме ця решітка слугує захистом від пошкодження лакофарбового покриття номерного знаку, надає додатковий захист від крадіжки або втрати, і аж ніяк, не використовується для введення у оману інших учасників дорожнього руху, поліцейських тощо. При цьому, ОСОБА_1 просив поліцейського представити йому фото і відео фіксацію, які підтверджують факт того, що на відстані 20 метрів не читається номерний знак автомобіля.
Аналогічна позиція ОСОБА_1 щодо незгоди останнього із адміністративним правопорушенням була викладена ним у письмових поясненнях від 29.07.2021 (а.с. 58).
Під час дослідження відеозапису судом було установлено що дійсно з відстані 20 метрів можливо визначити номерний знак автомобіля у зв'язку із закріпленою на ньому решіткою, оскільки на відеозаписі транспортний засіб перебував у зупиненому стані й знаходження решітки на номерному знаку не заважала визначити номерний знак. Заміри відстані поліцейським не здійснювалися.
Таким чином, з вказаного відеозапису судом встановлено, що номерний знак автомобіля позивача чітко видно, а сітка на номерному знаку не заважає ідентифікації такого з відстані 20 м.
Аналогічну позицію висловив у своїй постанові Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду від 28.10.2019, викладеній у справі № 161/7041/17.
Відповідно до частин 1, 2 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд не приймає як належний доказ надані стороною позивача світлини транспортного засобу позивача, оскільки вказані світлини не містять інформацію щодо предмета доказування, зокрема на них не зафіксовано засіб вимірювальної техніки, яким було здійснено замірювання відстані та показники відстані зафіксовані таким засобом вимірювальної техніки.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Провадження у адміністративній справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП слід закрити, оскільки згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. (а.с. 6).
Представник позивача в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав договір №0802/21 про надання правової допомоги від 02.08.2021; додаткову угоду від 02.08.2021 до договору про надання правової допомоги №0802/21 від 02.08.2021; акт приймання-передачі наданих послуг від 04.08.2021, виписку по картковому рахунку та платіжне доручення про перерахування позивачем адвокату Краснянському В.М. коштів за надання правової допомоги в розмірі 3000 грн.
Указані докази підтверджують факт понесення ОСОБА_1 витрат по оплаті судового збору у розмірі 454 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 3000 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц суд звернув увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката заявлено не було. Так само, не було доведено не співмірність витрат на оплату правничої допомоги.
Із урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір та понесені витрати на оплату послуг адвоката підлягають стягненню із суб'єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань із Управління патрульної поліції у Київській області ДПП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8-10, 134, 139, 242, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України,
Позов Краснянського Валерія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити повністю.
Скасувати постанову, винесену поліцейським взводу № 2 роти № 2 БПП у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області ДПП рядовим поліції Передільчук Романом Олеговичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №127176 від 29.07.2021, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн., а провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Управління патрульної поліції у Київській області ДПП на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп., а всього разом 3454 (три тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач:ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
відповідач: Управління патрульної поліції у Київській області ДПП (адреса: вул. Академіка Туполєва, буд.19, м. Київ, 04128).
Суддя О. О. Огієнко