Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 жовтня 2021 р. № 520/11262/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо" (просп. Тракторобудівників, буд. 109, м. Харків, 61129 код ЄДРПОУ 37766028) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 08.06.2021 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-04-23-003532-с, яка проведена Комунальним підприємством "Салтівське трамвайне депо".
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 08.06.2021 Північно-східним офісом Держаудитслужби в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі №11А-2021-04-23-003532-с, що була проведена Комунальним підприємством «Салтівське трамвайне депо», в якому зазначено про встановлене порушення вимог абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині невідхилення тендерної пропозиції. Позивач вважає Висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби необґрунтованим та таким, що порушує права й інтереси позивача, які полягають у здійсненні ним закупівель товарів для забезпечення його потреб.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження по справі та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що моніторингом питання відповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації встановлено, що відповідно до пунктів 4 та 5 Додатку 2 до тендерної документації визначено вимогу подання учасниками документів, а саме: статуту або іншого установчого документу, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або копії Витягу з реєстру платників податку на додану вартість. Також зазначено, що відповідно до частини 3 пункту 1 розділу 3 до тендерної документації та «Приміткам» Додатку 2 до тендерної документації, у разі якщо учасник або переможець не повинен складати або відповідно до норм чинного законодавства (у разі подання тендерної пропозиції учасником-нерезидентом/переможцем-нерезидентом відповідно до норм законодавства країни реєстрації) не зобов'язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ, то він надає лист-роз'яснення в довільній формі, за підписом уповноваженої особи учасника/переможця/переможця-нерезидента й завірений печаткою (у разі її використання), в якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів. Проте, учасником - переможцем документи, а саме: статут або інший установчий документ, копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або копія Витягу з реєстру платників податку на додану вартість, як зазначено в розділі «Примітки» Додатку 2 до тендерної документації, не надано, а також не надано лист-роз'яснення щодо неподання зазначених документів, чим порушено частину 3 пункту 1 розділу 3 до тендерної документації та розділ «Примітки» Додатку 2 до тендерної документації. Таким чином, відповідно до абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію, у разі якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується із правовою позицією відповідача, викладеною у відзиві на позов, вважає її хибною. Додатково зазначає, що оскаржуваним висновком зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, укладеним із учасником-переможцем, що створює негативні наслідки для позивача та порушує його права. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити їх.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Справа розглянута з урахуванням перебування судді у щорічній відпустці.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.04.2021 Комунальним підприємством «Салтівське трамвайне депо» було оголошено проведення відкритих торгів через акредитований електронний майданчик у системі prozorro.gov.ua, предметом яких є Товари, а саме - Пружини (пружини до рухомого складу) за кодом 44550000-0; СРУ за ДК 021:2015 - Пружини.
12.05.2021 відбувся аукціон та розкриття отриманих пропозицій. За результатами аукціону замовником обрано переможцем процедури закупівлі ФО-П ОСОБА_1 .
14.05.2021 було проголошено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, а 03.06.2021 між Комунальним підприємством «Салтівське трамвайне депо» та ФО-П ОСОБА_1 укладено договір про закупівлю товарів.
01.06.2021 Північно-східним офісом Держаудитслужби прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу Північно-східним офісом Держаудитслужби на сайті Ргоzогго 08.06.2021 оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі №11А-2021-04-23-003532-с, оголошеної Комунальним підприємством «Салтівське трамвайне депо», відповідно до якого встановлено порушення вимог абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону. За результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, правильності розміщення інформації про публічну закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній після 19.04.2020, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.
Так, моніторингом питання відповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації встановлено, що відповідно до пунктів 4 та 5 Додатку 2 до тендерної документації, визначено вимогу подання учасниками документів, а саме: статуту або іншого установчого документу, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або копії Витягу з реєстру платників податку на додану вартість. Також зазначено, що відповідно до частини 3 пункту 1 розділу 3 до тендерної документації та «Приміткам» Додатку 2 до тендерної документації, у разі якщо учасник або переможець не повинен складати або відповідно до норм чинного законодавства (у разі подання тендерної пропозиції учасником-нерезидентом/переможцем-нерезидентом відповідно до норм законодавства країни реєстрації) не зобов'язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ, то він надає лист-роз'яснення в довільній формі, за підписом уповноваженої особи учасника/переможця/переможця-нерезидента й завірений печаткою (у разі її використання), в якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів. Проте, учасником - переможцем документи, а саме: статут або інший установчий документ, копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або копія Витягу з реєстру платників податку на додану вартість, як зазначено в розділі «Примітки» Додатку 2 до тендерної документації, не надано, а також не надано лист-роз'яснення щодо неподання зазначених документів, чим порушено частину 3 пункту 1 розділу 3 до тендерної документації та розділ «Примітки» Додатку 2 до тендерної документації. Таким чином, відповідно до абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію, у разі якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов'язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом розірвання договору, відповідно до законодавства та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погоджуючись з висновком Північно-східного офісу Держаудитслужби, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Враховуючи, що підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з висновком про результати моніторингу по суті виявлених порушень законодавства в сфері закупівель, суд вважає за необхідне розглянути виявлені порушення, проаналізувавши аргументи сторін, визначивши нормативно правове регулювання та навівши мотивовану оцінку.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" №922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Частиною 1 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.
Згідно з частиною 2 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" таке рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.
Відповідно до частини 4 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Згідно з частинами 6, 7 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушенням вимог абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», суд зазначає наступне.
З тендерної пропозиції учасника ФО-П ОСОБА_1 вбачається, що у документах учасника міститься файл довідки.pdf, у якому наявні пояснення, відповідно до яких ФО-П ОСОБА_1 роз'яснила, що згідно діючого законодавства України складання Статуту для фізичних осіб-підприємців не передбачено.
Також, ФО-П ОСОБА_1 надано Витяг з Реєстру платників єдиного податку, з якого вбачається, що учасник знаходиться на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що учасником-переможцем ФО-П ОСОБА_1 надано усі документи, згідно Тендерної документації, які вимагалися позивачем для участі у тендері.
Положеннями частини 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
Надаючи оцінку обґрунтованості зобов'язань щодо усунення порушень встановлених у оскаржуваному висновку, суд враховує, що захід реагування у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені відповідачем порушення реально створюють загрозу зловживанням.
Однак, встановлені відповідачем порушення, які спростовано встановленими судом фактичними обставинами, носять виключно формальний характер, оскільки не пов'язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
Суд зазначає, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).
Однак, у висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору.
Суд зауважує, що Північно-східний офіс Держаудитслужби України, виявивши та встановивши певні недоліки тендерної документації, визначаючи способи їх усунення, повинно дотримуватись вимог законодавства щодо засад здійснення державного фінансового контролю в Україні та принципу пропорційності.
Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Враховуючи, що судом встановлена відсутність порушень позивачем абзацу третього пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", суд приходить до висновку про безпідставність висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби України щодо зобов'язання КП "Салтівське трамвайне депо" здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що таке зобов'язання з боку Північно-східного офісу Держаудитслужби як контролюючого органу, не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, оскільки в цій частині Висновку не встановлено спосіб його виконання, не міститься визначення переліку дій, які саме необхідно вчинити Позивачу, які заходи слід вжити задля усунення порушень, а також таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов'язання.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо".
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо" (просп. Тракторобудівників, буд. 109, м. Харків, 61129 код ЄДРПОУ 37766028) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 08.06.2021 про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-04-23-003532-с, яка проведена Комунальним підприємством "Салтівське трамвайне депо" .
Стягнути на користь Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо" (просп. Тракторобудівників, буд. 109, м. Харків, 61129 код ЄДРПОУ 37766028) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Шляхова