Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
23 вересня 2021 року № 520/12103/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіної Ю.В., за участі секретаря судового засідання Пройдак С.М.
представника позивача - Луценко О.І.,
представника відповідача -Щербини А.Ю.,
представника третьої особи - Прудь О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вул. Плеханівська, буд. 126,м. Харків,61037, код ЄДРПОУ 14315629) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), третя особа - Державний концерн "Укроборонпром" (вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 37854297) про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС України в Харківській області Ю-25969-17 від 14.06.2021 про сплату заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 21030041.28 грн.
Ухвалою від 27.07.2021 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою від 23.09.2021 закрито підготовче судове засідання та з урахування положень ч.7 ст.181 КАС України розпочато розгляд справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити, зазначивши, що вимога фактично виставлена на одну суму двічі, тоді як на суму збільшення заборгованості повинна бути виставлена окрема вимога.
Представник третьої особи в судовому засіданні адміністративний позов підтримала, просила позов задовольнити, пославшись на те, що позивач є платником єдиного внеску відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який складає та подає Розрахунок щоквартально. Строки сплати єдиного внеску за розрахунками, складеними платниками єдиного внеску - юридичними особами за квартал Законом, Порядком та Інструкцією не встановлено, у зв'язку з чим платники внеску, визначені в абзаці першому пункту 2 частини першої статті 4 Закону повинні сплачувати ЄСВ разом з виплатою заробітної плати (виплатою доходу, грошового забезпечення). Підставою для нарахування недоїмки став один розрахунок від 11.05.2021 №9117740346, термін сплати по якому не настав.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила позовні вимоги залишити без задоволення, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу; податковим органом, встановлюється щомісяця несплата зобов'язань у визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строки; вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована 14.06.2021 року за № Ю-25969-17 на підстав не сплачених нарахувань станом на 31.05.2021.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.
11.05.2021 підприємством подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску № 9117740346, яким визначено єдиний соціальний внесок, що підлягає сплаті у розмірі 22810717.80 грн. Згідно інтегровано картки платника податку станом на 31.05.2021, підприємством сплачено 1780676,52 грн., недоїмка складає 21030041.28 грн.
У зв'язку з цим, Головним управлінням ДПС у Харківській області 14.06.2021 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-25969-17 про сплату позивачем недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 21030041.28 грн., яку направлено на адресу позивача.
24.06.2021 р. вимога Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-25969-17 від 14.06.2021 отримана позивачем.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовано у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі Закон №2464-VI ).
Так, у статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Відповідно до ч.8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У відповідності до ч. 11, 12 ст. 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
На підставі Закону №2464-VI розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (надалі Інструкція №449), положення якої визначають процедуру нарахування і сплати єдиного внеску, нарахування фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.
Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції №449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 1 - 7 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
Згідно з п. 5 розділу VI Інструкції №449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені. У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку. Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу. У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності). Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби.
Таким чином суд вважає, що податковий орган має право формувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) у випадку збільшення/зменшення суми боргу (недоїмки) платника із включенням до неї усього періоду виникнення такої недоїмки та всіх попередньо нарахованих сум, однак у випадку формування нової вимоги про сплату боргу (недоїмки) у випадку лише зростання суми боргу (недоїмки) платника та після проходження процедури узгодження і оскарження така вимога подається до органу державної виконавчої служби тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
З матеріалів справи встановлено, що ДП "Завод ім. В.О. Малишева" має заборгованість з єдиного внеску, у зв'язку з чим сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.202 р. №Ю-25969-17 , яка винесена на підставі не сплачених нарахувань станом на 31.05.2021.
Щодо посилань третьої особи на подання підприємством Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 15.12.2020 № 773 " Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4" (звітний податковий період квартал), то суд зазначає, що вказана форма звітності не змінила строків сплати роботодавцями ЄСВ та винесення вимоги у випадку виникнення заборгованості.
Стосовно посилань позивача про застосування застосування до спірних відносин п. 6 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 р. №1124, суд зазначає, що вказана норма регулює процедуру подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"; скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою зазначеної статті.
Пунктом 6 розділу IV Порядку №1124 передбачено, що рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для скаржника, ніж вимога або рішення, яка(е) оскаржувалася(ося). У разі збільшення контролюючим органом суми єдиного внеску, пені та штрафів, які належать до сплати, або недоїмки раніше надіслані вимоги про сплату недоїмки або рішення про нарахування пені та накладення штрафу не відкликаються, а на суму такого збільшення контролюючим органом надсилається окрема вимога про сплату недоїмки (рішення про нарахування пені, накладення штрафу). Збільшена сума вимоги про сплату недоїмки, штрафу та пені повинна бути сплачена або може бути оскаржена скаржником із застосуванням строків, визначених цим Порядком, до контролюючого органу вищого рівня.
Отже, враховуючи вказані приписи, слід дійти висновку, що нова вимога надсилається у випадку прийняття рішення про збільшення суми боргу за результатами розгляду скарги платника.
Відповідно до ч. 1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В судовому засіданні відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірності сформованої ним вимоги вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).
У повному обсязі рішення виготовлено 04.10.2021
Суддя Зоркіна Ю.В.