30 вересня 2021 року Справа № 480/3387/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства "СВЄТЛОВА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Фермерського господарства "СВЄТЛОВА". Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. У відповідності до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Позивачем зазначено, що за 1 робоче місце, призначене працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15.04.2021 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі: 76686,37 грн. Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується документами: Звітом за формою 10-ПОІ №2505 від 01.03.2021 за 2020 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій. Розмір пені у сумі 15,34 грн. підтверджується Розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій. Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилась заборгованість в розмірі 76701,71 грн.
Просить суд стягнути з Фермерського господарства "СВЄТЛОВА" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції у розмірі 76686,37 грн.; стягнути з Фермерського господарства "СВЄТЛОВА" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 15, 34 грн.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що для ефективного пошуку майбутніх працівників - інвалідів для роботи у фермерському господарстві керівником подавались запити до благодійної організації "Сумський обласний благодійний фонд "САТВА", яка надає допомогу особам, які цього потребують. Таким чином Фермерське господарство "СВЄТЛОВА" в повному обсязі надало інформацію про попит на ваканції підприємства, фактично, вжило усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій наполягає на позовних вимогах та зазначає, що відповідачем у 2020 році на підприємстві не було створене робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, у тому числі спеціальне робоче місце, та не було створено відповідних умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації щодо забезпечення інших соціально - економічних гарантій, передбачених законодавством.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, 01.03.2020 Фермерське господарство "СВЄТЛОВА" подало до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт форми № 10-ПОІ про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, за яким середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 11 осіб (рядок 01); середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - не зазначено (рядок 02); кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, спеціально створених - 1 особа (рядок 03); фонд оплати праці штатних працівників - 1 687,10 тис. грн. (рядок 04); середньорічна заробітна плата штатного працівника - 153,4 тис. грн. (рядок 05); сума коштів адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - не зазначено (рядок 06). (а.с. 4)
Таким чином, у відповідача в 20120 році було в наявності одне вакантне робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ч. 1, 2 ст. 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок, по-перше, виділити та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
При цьому, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати осіб з інвалідністю на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 ст. 18 Закону № 875-XII.
Судом встановлено, що відповідач, з метою сприяння реалізації прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та дотримання вимог Закону, займався пошуком майбутніх працівників-інвалідів шляхом поданням запитів до організацій, які прямо спрівпрацюють з інвалідами та людьми з обмеженими можливостями.
Так, листом від 13.01.2020 голова Фермерського господарства "СВЄТЛОВА" повідомив голову Благодійної організації "Сумський обласний благодійний фонд" САТВА" про те, що з 09.01.2020 в штатному розписі господарстві відкрита посада "Секретаря" з посадовим місячним окладом 4723 грн., з постійним місцем роботи в м. Суми Сумського району Сумської області.
У відповідь на лист про наявність вакантної посади у Фермерському господарстві "СВЄТЛОВА", керівник Благодійної організації "Сумський обласний благодійний фонд" САТВА" у листі-відповідді від 13.04.2020 повідомив, що члени громадської організації-особи з інвалідністю та обмеженими можливостями не відгукнулись на запропоновану вакансію.
Листом від 15.04.2020 голова Фермерського господарства "СВЄТЛОВА" повідомив голову Благодійної організації "Сумський обласний благодійний фонд" САТВА" про те, що вакантна посада "Секретаря" буде актуальна до вересня місяця.
Листом від 29.09.2020 голова Фермерського господарства "СВЄТЛОВА" повідомив голову Благодійної організації "Сумський обласний благодійний фонд" САТВА" про відкриту вакантну посаду "Економіста з фінансової роботи" з посадовим місячним окладом 5 000 грн. та постійним місцем роботи в с. Річки Білопільського району Сумської області. На зазначений лист було надано відповідь про те, що у разі знаходження кандидата Фермерське господарство буде повідомлено.
Таким чином, відповідачем своєчасно та в повному обсязі надано інформацію про попит на вакансії підприємства, фактично, вжито усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
В той же час, обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначає, що оскільки відповідач нехтував послугами державного центру зайнятості звернувся до Благодійної організації "Сумський обласний благодійний фонд" САТВА", а тому вжиті відповідачем заходи не могли забезпечити працевлаштування осіб з інвалідністю на даному підприємстві, що призвело до порушення вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
Як встановлено судом, для більш ефективного пошуку майбутніх працівників-інвалідів для роботи на своєму підприємстві та дотримуючись діючого законодавства керівником ФГ "СВЄТЛОВА", подано запити до Благодійної організації "Сумський обласний благодійний фонд" САТВА", яка надає соціальну допомогу.
Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів, встановлених ст.19 Закону.
Доказів, які б свідчили про те, що підприємством неправомірно або безпідставно відмовило у прийнятті на роботу, які були направлені центром зайнятості або безпосередньо звернулись до відповідача позивачем суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.
Аналізуючи норми права, які врегульовують спірні правовідносини, суд відзначає, що проголошене частиною першою статті 17 Закону № 875-XII забезпечення права осіб з інвалідністю працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом, реалізовано законодавцем у спосіб покладення обов'язків з працевлаштування осіб з інвалідністю як на роботодавців, так і на органи державної служби зайнятості населення.
При цьому, до обов'язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю в силу приписів частини третьої статті 17 Закону № 875-XII, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п'ятої статті 19 Закону № 875-XII фактично віднесено укладання трудового договору з особою з інвалідністю, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості (бо в силу статті 21 Кодексу законів про працю України саме наявність трудового договору вказує на виникнення у працівника обов'язку виконувати певну роботу, а у роботодавця обов'язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці), а в силу приписів частини третьої статті 18 Закону - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, як випливає з приписів частини третьої статті 18 Закону № 875-XII до обов'язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки саме з цією метою роботодавці зобов'язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.
Таким чином, передбачена частиною першою статті 20 Закону № 875-XII міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов'язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої статті 19 Закону № 875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.
Враховуючи те, що відповідачем були виконані вимоги Закону щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, доказів того, що підприємство не створило робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляло особам з інвалідністю у прийнятті на роботу позивачем не надано, доводи представника позивача про не виконання відповідачем вимог закону щодо створення робочого місця для особи з інвалідністю, спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами, що знаходяться у справі, суд дійшов висновку, що у позивача не було підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.03.2018 у справі №825/695/17, від 26.06.2018 у справі №806/1368/17.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства "СВЄТЛОВА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко