05 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/713/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Дроботової Т. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М."
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 і рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі
за позовом першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області
до 1) Миргородської районної державної адміністрації, 2) Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М."
про визнання недійсним розпорядження, договору оренди землі, повернення земельної ділянки,
16.09.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 (повний текст складено 12.08.2021) і рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі № 917/713/19, подана 08.09.2021 до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М.", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
У касаційній скарзі Селянське (фермерське) господарство "С.Г.М." зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, а також з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення дійсних обставин справи.
Разом з тим, посилаючись на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, скаржник не наводить ці висновки та не зазначає постанов Верховного Суду, в яких вони сформовані.
Верховний Суд зазначає, що у випадку оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У касаційній скарзі Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." викладено обставини справи № 917/713/19, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву перший заступник прокурора Полтавської області подав у травні 2019 року, її предметом є 3 вимоги немайнового характеру про:
- визнання недійсним Розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440 "Про передачу в оренду земельних ділянок Селянському (фермерському) господарству "С.Г.М.";
- визнання недійсним договору оренди землі від 28.12.2018, укладеного між Великобагачанською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "С.Г.М." щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, яка розташована в адміністративних межах Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району;
- зобов'язання Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." передати Остап'ївській сільській раді Великобагачанського району Полтавської області земельну ділянку кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, вартістю 1 181 055,33 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Селянське (фермерське) господарство "С.Г.М." у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 і рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі № 917/713/19 та передати справу на новий розгляду до суду першої інстанції.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 11 526, 00 грн, а саме 1 921,00 х 3 х 200 % де 1 921,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру у 2019 році, 3 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." доказів сплати судового збору не містять, хоча у переліку додатків до касаційної скарги зазначено про долучення доказу на підтвердження сплати судового збору. Однак при огляді касаційної скарги цього документа не виявлено, про що Верховним Судом судом складено акт від 16.09.2021 №29.1-11/441.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Крім того, відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 складено 12.08.2021, тому останнім днем її оскарження, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 01.09.2021.
Селянське (фермерське) господарство "С.Г.М." подало касаційну скаргу 08.09.2021, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
Скаржник у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження, і зазначає, що копію оскаржуваної постанови апеляційної інстанції отримав 20.08.2021. На підтвердження викладеного скаржник подав відомості із сайту Укрпошти за ідентифікатором поштового відправлення № 6102256203340.
Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Такими доказами можуть бути, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові, або довідка відділення поштового зв'язку про дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови.
Розглянувши клопотання Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними у зв'язку з відсутністю належних доказів на їх підтвердження. Відомості із сайту Укрпошти за ідентифікатором поштового відправлення № 6102256203340, на які посилається скаржник як на доказ отримання постанови апеляційної інстанції, не є належним доказом отримання саме зазначеної постанови, оскільки з них неможливо встановити відправника та адресата.
Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 і рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі № 917/713/19 підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Селянському (фермерському) господарству "С.Г.М." необхідно:
- зазначити та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (11 526, 00) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";
- подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та доказ (докази) на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, яким, зокрема, може бути належним чином засвідчена копія конверта, у якому оскаржувана постанова надійшла на адресу скаржника.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Селянському (фермерському) господарству "С.Г.М." буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 917/713/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 290, 291, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 і рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі № 917/713/19 залишити без руху до 29.10.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді І. С. Берднік
Т. Б. Дроботова