04 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/2058/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кібенко О.Р.,
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пуль О.А., судді - Мартюхіна Н.О., Тарасова І.В.)
від 08.07.2021
у справі за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
до Комунального підприємства "Теплоенерго"
про визнання правочину недійсним,
1. Позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання недійсною з моменту укладення додаткову угоду № 2 від 10.11.2017 про внесення змін до договору на транспортування теплової енергії №1738 від 18.08.2016 між позивачем та відповідачем.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами при вчиненні правочину не додержано вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України.
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.04.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. 08.07.2021 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу позивача задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про задоволення позову. Визнав недійсною з моменту укладення додаткову угоду № 2 від 10.11.2017 про внесення змін до договору на транспортування теплової енергії № 1738 від 18.08.2016.
5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 у справі № 524/9942/17 визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 10.10.2017 №1093 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються КП "Теплоенерго". Скасоване рішення №1093 не породжує жодних правових наслідків та не може бути підставою для укладення договору саме за цим рішенням навіть, якщо на момент укладення спірної додаткової угоди до договору рішення №1093 було чинним, що є підставою для визнання недійсним правочину.
6. 03.08.2021 відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції в силі. Також скаржник заявив клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
7. Вивчивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд установив, що відсутні підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, тому дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
8. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми статей 204, 215 ЦК України щодо недійсності правочину та не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.04.2020 у справі № 522/25151/14-ц та від 24.04.2018 у справі № 921/299/17-г/7.
9. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми частини 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 6 Європейської Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки визнання спірної додаткової угоди недійсною поза межами судового провадження у справі № 917/2094/17 є порушенням правової визначеності, яка була встановлена судовим рішенням та є скасуванням рішення Верховного Суду, в редакції якої було затверджено умови договору, і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: чи може бути визнаним недійсним правочин, який укладено за рішенням суду (пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України).
10. Відповідно до частини 4 статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
11. З огляду на зміст касаційної скарги, суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
12. Клопотання про зупинення дії оскарженого судового рішення до закінчення перегляду в касаційному порядку скаржник обґрунтовує тим, що з огляду на обставини, встановлені в цій справі, скаржник може бути позбавлений можливості спростувати обставини при розгляді справ № 917/519/21, 917/520/21, 917/349/20, 917/726/20, які знаходяться в провадженні господарських судів та виникли щодо застосування додаткової угоди № 2 від 10.11.2017. Вважає, що оскаржувана постанова може мати преюдиційне значення для вирішення зазначених справ, тому з метою недопущення застосування її, як преюдиційної, просить зупитини дію цієї постанови.
13. Суд касаційної інстанції, розглянувши клопотання про зупинення дії судового рішення, дійшов висновку, що підстави для його задоволення відсутні з таких мотивів.
14. Відповідно до статті 1, частин 1 та 2 статті 8 Конституції України Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй.
15. Органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 6, частина 2 статті 19 Конституції України).
16. Частиною 1 статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
17. Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
18. Отже, законодавець не обмежив дискреційні повноваження суду касаційної інстанції щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання).
19. Сторона, яка звертається з заявою про зупинення виконання рішень, має обґрунтувати її належним чином і переконливо довести, що не зупинення його виконання може мати незворотні наслідки. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судами норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення, а питання про зупинення дії рішення суду вирішує лише у разі необхідності.
20. Зважаючи на те, що скаржник не надав доказів того, що відмова у задоволенні клопотання призведе до неможливості здійснення повороту виконання рішення суду, Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, пунктів 1, 3 частини 2 статті 287, частини 3 статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 917/2058/20 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" у справі № 917/2058/20 на 17 листопада 2021 року об 11:30 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 328.
3. Відмовити у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Теплоенерго про зупинення дії постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021.
4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
5. Встановити позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 29 жовтня 2021 року. У разі закінчення 15 - денного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає 15 - денний строк.
6. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відповідно до ст. 197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференц зв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196. У Верховному Суді наявна відповідна технічна можливість.
7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кібенко