ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.10.2021Справа № 910/9146/21
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд"
до Управління культури Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації
про стягнення 32 774,55 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління культури Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач) про стягнення 32 774,55 грн., з яких 31 027,43 грн. основного боргу, 814,04 грн. пені, 188,42 грн. 3 % річних, 744,66 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором постачання природного газу № 251573/Т/21 від 29.01.2021 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ за період з січня 2021 по лютий 2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 відкрито провадження у справі № 910/9146/21 вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/9146/21 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
29.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (постачальник) та Управлінням культури Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (споживач) був укладений Договір постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів) № 251573/Т/21 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити (передати) природний газ споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити постачальнику вартість природного газу, а також виконувати інші зобов'язання у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Пунктом 2.1. сторони Договору визначили планові обсяги постачання природного газу у 2021 році.
Відповідно до п. 3.6. Договору фактичний об'єм поставленого у розрахунковому періоді газу, підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання - передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу.
Згідно з п. 4.3. Договору оплата вартості газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника протягом газового місяця (М) споживання газу.
Пунктом 4.4. Договору визначено, що у разі збільшення в установленому цим Договором порядку підтвердженого обсягу газу споживач здійснює оплату додатково заявлених об'ємів газу у триденний строк після збільшення цих об'ємів.
Відповідно до п. 4.5. Договору у випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок до 15 (п'ятнадцятого) числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим за даними про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період.
Встановлення дати для остаточного розрахунку у абзаці першому цього пункту Договору не є зміною або альтернативою строків розрахунків, встановлених у пункті 4.3 та 4.4. цього Договору, не є підставою для порушення таких строків розрахунків, та не звільняє споживача від відповідальності за порушення цих строків розрахунків.
Згідно з п. 4.7. Договору датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок постачальника.
На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природного газу на суму 60 871,12 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі природного газу № ОТБИ-000496 від 31.01.2021 на суму 29 843,69 грн., Актом прийому-передачі природного газу № ОТБИ-001537 від 28.02.2021 на суму 31 027,43 грн. (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).
Позивач зазначає, що відповідачем поставлений природний газ оплачено лише частково на суму 29 843,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 18.02.2021, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 31 027,43 грн., що і стало підставою для звернення до суду.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач передав відповідачу природний газ, що підтверджується Актом прийому-передачі природного газу № ОТБИ-000496 від 31.01.2021 на суму 29 843,69 грн., Актом прийому-передачі природного газу № ОТБИ-001537 від 28.02.2021 на суму 31 027,43 грн., проте відповідачем не була здійснена своєчасна та повна оплата за поставлений товар.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 31 027,43 грн., з урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем.
Відповідачем зазначені вище обставини не спростовано.
Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" в розмірі 31 027,43 грн.
Отже, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, відповідач не здійснив оплату поставленого природного газу в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 31 027,43 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 814,04 грн. пені, 188,42 грн. 3 % річних, 744,66 грн. інфляційних втрат.
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.7. Договору у разі порушення споживачем строків розрахунків за природний газ, встановлених цим Договором, споживач сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 804,23 грн. пені, 185,97 грн. 3 % річних, 623,37 грн. інфляційних втрат за розрахунком суду.
Відповідачем не надано власний контррозрахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" до Управління культури Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації підлягають частковому задоволенню у розмірі 31 027,43 грн. основного боргу, 804,23 грн. пені, 185,97 грн. 3 % річних, 623,37 грн. інфляційних втрат.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" до Управління культури Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 32 774,55 грн. - задовольнити частково.
2.Стягнути з Управління культури Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02225, місто Київ, проспект Маяковського, будинок 29, ідентифікаційний код 37501627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 5, ідентифікаційний код 42394311) 31 027 (тридцять одну тисячу двадцять сім) грн. 43 коп. основного боргу, 804 (вісімсот чотири) грн. 23 коп. пені, 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 97 коп. 3 % річних, 623 (шістсот двадцять три) грн. 37 коп. інфляційних втрат, 2 260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн. 75 коп. судового збору.
3.У іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01.10.2021
Суддя С. В. Стасюк