Справа № 598/21/20Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р.
Провадження № 22-ц/817/723/21 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
27 вересня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,
з участю секретаря - Іванюта О.М.
представника позивача - Свиріпи-Депутат В.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 598/21/20 за апеляційною Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2021 року (ухвалене суддею Щербатою Г.Р., повний текст якого складено 21 квітня 2021 року) в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке», Великогаївської сільської ради Тернопільського району, Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Нижчелуб'янська сільська рада Збаразького району про скасування державної реєстрації речового права,
У січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» (надалі - ПАП «Збаразьке»), Великогаївської сільської ради Тернопільського району, Товариства з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» (надалі - ТОВ «Олишківецьке»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Нижчелуб'янська сільська рада Збаразького району про скасування державної реєстрації речового права.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідно до державного акту серії ЯЗ №337451 від 11 березня 2009 року він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Збаразької міської ради Тернопільської області площею 2.05 га. Зазначив, що 10 квітня 2019 року державним реєстратором Великогаївської сільської ради Тернопільського району на підставі рішення №46535861 від 18 квітня 2019 року проведено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди №31240669 за ПАП «Збаразьке» на підставі договору оренди землі від 06 березня 2009 року, додаткової угоди від 08 квітня 2019 року, зазначивши помилково строк дії іншого речового права - 08 жовтня 2029 року, оскільки відповідно до договору оренди землі від 06 березня 2009 року строк дії даного договору між ПАП «Збаразьке» та ним - 10 років та відповідно до змісту додаткової угоди від 08 квітня 2019 року строк дії договору продовжено на 6 місяців. Однак, державним реєстратором Великогаївської сільської ради Тернопільського району 10 квітня 2019 року в ході державної реєстрації права оренди №31240669 безпідставно вказано строк дії договору оренди 08 жовтня 2029 року (10 років та 6 місяців). Після даної протиправної державної реєстрації права оренди ПАП «Збаразьке» строком до 08 жовтня 2029 року, 07 червня 2019 року державним реєстратором Нижчелуб'янської сільської ради Збаразького району на підставі рішення №47324289 від 12 червня 2019 року проведено державну реєстрацію іншого речового права - права суборенди №31971789 за ТОВ «Олишківецьке» на підставі договору суборенди від 13 травня 2019 року. Строк дії іншого речового права - права суборенди - 31 грудня 2020 року. Водночас, відповідно до змісту додаткової угоди від 08 квітня 2019 року строк дії договору оренди землі від 06 березня 2009 року продовжено на 6 місяців. Таким чином, заявлене 10 квітня 2019 року ПАП «Збаразьке» речове право - право оренди №31240669 в частині реєстрації строку мало підстави для державної реєстрації суб'єктом реєстрації - Великогаївською сільською радою Тернопільського району строком до 08 жовтня 2019 року, а не 08 жовтня 2029 року. У зв'язку з наведеним державна реєстрація речового права на підставі даних правочинів є неправомірною, а рішення державного реєстратора такими, що підлягають скасуванню.
Виходячи із викладеного, просив суд скасувати державну реєстрацію речового права, а саме: рішення державного реєстратора №46535861 від 18 квітня 2019 року щодо внесення запису про речове право оренди №31240669 від 10 квітня 2019 року та рішення про державну реєстрацію №47324289 від 12 червня 2019 року щодо внесення запису про речове право суборенди №31971789 від 07 червня 2019 року.
Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2021 року позов задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора Великогаївської сільської ради Тернопільського району №46535861 від 18 квітня 2019 року щодо внесення запису про речове право оренди №31240669 від 10 квітня 2019 року.
Скасовано рішення державного реєстратора Нижчелуб'янської сільської ради Збаразького району Тернопільської області про державну реєстрацію №47324289 від 12 червня 2019 року щодо внесення запису про речове право суборенди №31971789 від 07 червня 2019 року.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ПАП «Збаразьке» подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в даній справі при наявності реєстратора як відповідача, рішення якого оспорюються, спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються на обставинах справи, згідно яких не поставлено жодної вимоги до відповідача ПАП «Збаразьке», ТОВ «Олишківецьке», однак, останнє користувалося земельною ділянкою позивача та вирощувалося на ній сільськогосподарську продукцію. Крім того, ставляться вимоги до третіх осіб, які не є сторонами в процесі - реєстраторів, та які залучені до участі в справі з порушенням вимог процесуального права. Звертає увагу на те, що суд поверхнево розглянув дану справу, оскільки не дослідив усіх обставин та умови договору оренди землі від 06 березня 2009 року та додаткової угоди від 08 квітня 2019 року.
У зв'язку з викладеним просить рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити.
11 серпня 2021 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Відзив мотивований тим, що 10 квітня 2019 року державним реєстратором, не перевіривши відповідність заявлених прав поданим документам, проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на строк, що є відмінним від узгодженого сторонами. Звертає увагу на те, що позивач не був заявником оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні вчинені за заявою іншої особи, а тому такий спір є спором про цивільне право.
У зв”язку з викладеним просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2021 року залишити без змін.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином буди повідомлені про день і час слухання справи.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено наступні обставини.
Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №337451 від 11 березня 2009 року, виданого Управлінням Держкомзему у Збаразькому районі, ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2.05 га, кадастровий номер 6122410100:01:001:0191, яка розташована на території Збаразької міської ради Тернопільської області (а.с.8).
06 березня 2009 року між ОСОБА_2 та ПАП «Збаразьке» укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач передав в оренду відповідачу ПАП «Збаразьке» належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №337451 земельну ділянку площею 2.0454 га., строком на 10 років. Даний договір зареєстрований у Збаразькому районному відділі Тернопільської регіональної філії центру державного земельного кадастру про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 квітня 2009 року №040964800442 (а.с.121-122).
08 квітня 2019 року між ОСОБА_2 та ПАП «Збаразьке» укладена додаткова угода до договору оренди землі, відповідно до якого позивач передав в оренду відповідачу ПАП «Збаразьке» належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №337451 земельну ділянку площею 2.0454 га., строком на 6 місяців (а.с.125-126).
13 травня 2019 року між ПАП «Збаразьке» та ТОВ «Олишківецьке» укладений договір суборенди земельних ділянок, відповідно до якого відповідач ПАП «Збаразьке» передало в суборенду відповідачу ТзОВ «Олишківецьке» земельні ділянки, які він орендує в ОСОБА_2 , в строк до 31 грудня 2020 року (а.с.127-129).
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що рішенням державного реєстратора Великогаївської сільської ради Тернопільського району Брусь О.С. №46535861 від 18 квітня 2019 року внесено запис про речове право оренди №31240669 від 10.04.2019 року та зазначено строк дії 08 жовтня 2029 року, тобто строк дії 10 років змінено на строк дії договору оренди - 08 жовтня 2029 року.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 07 червня 2019 року державним реєстратором Нижчелуб'янської сільської ради Збаразького району Ярошко А.В. на підставі рішення №47324289 від 12 червня 2019 року проведено державну реєстрацію іншого речового права - права суборенди №31971789 за ТзОВ «Олишківецьке» на підставі договору суборенди від 13 травня 2019 року та зазначено строк дії договору суборенди 31 грудня 2020 року (а.с.10-11).
Як вбачається із змісту позову на час вирішення спору спірна земельна ділянка перебуває в оренді у ТОВ «Олишківецьке».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).
Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
У відповідності до ч. 4 ст. 124, ст.125 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
З аналізу положень статей 761, 774 ЦК України вбачається, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду. Відтак договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
За положеннями ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання правочину (угоди) недійсним.
Частиною 1 ст.27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів.
З матеріалів справи вбачається, що державним реєстратором Великогаївської сільської ради Тернопільського району неправомірно здійснено реєстрацію речового права право оренди, згідно додаткової угоди від 08 квітня 2019 року на 10 років 6 місяців - до 08 квітня 2029 року всупереч умовам додаткової угоди, у якій зазначено, що строк дії договору оренди продовжено на 6 місяців, тобто до 08 жовтня 2019 року.
Судом вірно встановлено неправомірність рішення державного реєстратора Нижчелуб'янської сільської ради Збаразького району про державну реєстрацію №47324289 від 12 червня 2019 року про внесення запису про речове право суборенди №31971789 від 07 червня 2019 року, строк дії якого зазначено до 31 грудня 2020 року, оскільки строк дії суборенди - до 31 грудня 2020 року, перевищує строк дії оренди - до 08 жовтня 2019 року.
Отже, 10 квітня 2019 року державним реєстратором, не перевіривши відповідність заявлених прав поданим документам, проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на строк, що є відмінним від узгодженого сторонами.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що одна й та ж сама земельна ділянка не може бути об'єктом оренди та суборенди землі, укладених з різними орендарями, а тому позов підлягає до задоволення.
Доводи апелянта про те, що в даній справі при наявності реєстратора як відповідача рішення якого оспорюються, спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.
Скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.
Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року по справі № 823/2042/16.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не був заявником оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні вчинені за заявою іншої особи, а тому такий спір є спором про цивільне право.
Голослівними та безпідставними є твердження апелянта про те, що суд не дослідив умови договору оренди землі від 06 березня 2009 року та додаткової угоди від 08 квітня 2019 року, оскільки вказаним правочинам судом дана належна оцінка.
У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зодовольняючи позов, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» - залишити без задоволення.
Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 04 жовтня 2021 року.
Головуючий
Судді