ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/1646/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №311/1542/21Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
29 вересня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2021 року про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185 КК України,
Вказаною ухвалою районного суду на 60 днів продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі захисник, посилаючись на відсутність в матеріалах провадження належних доказів існування вказаних прокурором ризиків, а також підстав вважати неможливим застосування менш суворого запобіжного заходу, просив ухвалу районного суду скасувати та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_2 .
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог та просив ухвалу районного суду залишити без змін, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З представлених матеріалів провадження вбачається, що до Василівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185 КК злочинів.
Суд, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченого, виходив з того, що прокурором доведено існування у даній справі ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст.177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За змістом ст.199 КПК, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Крім того, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК, зобов'язаний оцінити та врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв'язків, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи та дані, які його характеризують.
На переконання колегії суддів рішення суду про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою ґрунтується на зазначених вимогах процесуального закону.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК, суд першої інстанції правильно встановив, що заявлені ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілих і свідків об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 .
На підтвердження існування вказаних ризиків свідчать ті обставини, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів різної тяжкості, зокрема у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, вбивстві іншої людини з корисливих мотивів, а також таємному викраденні чужого майна. Покарання за вчинення кримінальних правопорушень, що ставиться в провину ОСОБА_8 передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, або довічне позбавлення волі. Крім того, відсутні відомості про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, які б могли слугувати стримуючими факторами та сприяти дотриманню ним належної процесуальної поведінки.
Наведені обставини дають достатні підстави для висновку, що ОСОБА_8 , будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим, опинившись на волі, потенційно може ухилитися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Крім того, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність в нього постійного джерела доходу, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості. У даній справі ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів в період випробувального терміну. З урахуванням чого, колегія суддів вважає доведеним ризик того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також колегією суддів враховано і те, що розгляд кримінального провадження триває. А тому, з огляду на обставини вчинення інкримінованих злочинів, які поставлено у вину обвинуваченому ОСОБА_8 , є достатні підстави стверджувати про існування ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків, адреси проживання яких відомі.
Відтак, з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, колегія суддів, усупереч доводам захисника, вважає, що прокурор довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого ОСОБА_8 перебувати на волі, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання зазначених вище ризиків.
На переконання колегії суддів, рішення суду про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Твердженню захисника щодо можливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту була надана оцінка судом під час розгляду заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання останнього під вартою, з якою погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Захисником в апеляційній скарзі не наведено переконливих доводів на користь зазначеної вимоги, крім того, наявність у ОСОБА_8 місця реєстрації само по собі не є достатньою підставою для застосування відносно нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Адже встановлені у даному провадженні обставини свідчать про те, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Отже колегія суддів, виходячи з наведених в апеляційній скарзі захисника мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому за наслідками апеляційного розгляду.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою безумовне скасування ухвали суду першої інстанції, при апеляційному розгляді не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2021 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу 29.09.2021 Справа № 311/1542/21