Справа № 308/12088/21
1-кп/308/1054/21
27 вересня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 та його адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071030001068 від 30.07.2021 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стужиця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого складачем потягів ПАТ «Укрзалізниця», не одруженого, вважається судимим ,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК У країни ,-
10.09.2021 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12021071030001068, відомості про яке 30.07.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, ч.3 ст. 186 КК України.
Ухвалою від 14.09.2021 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив постановити ухвалу про призначення справи до судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Також просив продовжити обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляд тримання під вартою на 60 днів, з підстав того, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу продовжують існувати і на даний час. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України та вразі зміни запобіжного заходу, може намагатися уникнути кримінальної відповідальності, а саме існує реальна загроза його переховування від суду, та враховуючи наведене також наявний ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілу та свідків, чи вчинення нового правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . Зазначає, що прокурор не довів, що більш м'який запобіжний захід, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого. У зв'язку з наведеним, просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Що стосується призначення справи до судового розгляду, то не заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи наявна її заява про проведення підготовчого судового засідання без її участі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення справи до судового розгляду.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, такий складений відносно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, угоди не укладені, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.
Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Частиною 3 статті 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як встановлено судом, під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_4 , згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.07.2021року (справа № 308/10062/21), застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 45 400, 00 грн.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, як вбачається із змісту зазначеної ухвали, слідчий суддя виходив із тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений, перебуваючи на волі та усвідомлюючи можливе покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні даного злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього, враховано, тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_4 .
Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.
Злочин, передбачений ч.3 ст. 186 КК України, у відповідності до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021071030001068, на які посилається сторона обвинувачення.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Суд враховує особу обвинуваченого, зокрема вік підозрюваного та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця проживання та місця роботи і джерела доходу, майновий стан, наявність у нього судимостей, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення умисного злочину проти життя та здоров'я особи, а саме: вироком Перечинського районного суду Закарпатської області, за ч.1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років.
Також, суд бере до уваги тяжкість покарання за ч.3 ст. 186 КК України, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вказаному злочині, враховує те, що докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено, та з урахуванням наведених даних, суд вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Доводи сторони захисту зазначених висновків суду не спростовують.
Крім цього, суд вважає, що застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією ОСОБА_4 від суспільства буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.
За таких обставин, виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та з огляду на тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу обвинуваченого, суд вважає, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_4 та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, слід відмовити.
Крім цього, суд вважає, що застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією ОСОБА_4 від суспільства буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Тобто, законодавцем визначено, у даному випадку право суду, а не обов'язок визначати розмір застави.
Як встановлено судом, під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_4 , згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.07.2021року (справа № 308/10062/21), застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 45 400, 00 грн.
На думку суду, вказаний, визначений судом розмір застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому такий, на даний час не підлягає до зміни.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 25.11.2021 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених КПК України - у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що відповідно становить 45 400 грн. 00 коп. (сорок п'ять тисяч чотириста гривень 00 копійок).
Роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України ОСОБА_4 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, ОСОБА_4 , зобов'язати прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування та прокурора, а також виконувати наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою у цьому кримінальному провадженні.
Також роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Кримінальне провадження № 308/12088/21 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071030001068 від 30.07.2021 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, призначити до судового розгляду, у відкритому содовому засіданні, на 10 год. 00 хв., 06.10.2021 року.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілу.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1