Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/4797/21
04.10.2021 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню Єдиний реєстр досудових розслідувань №12021071080000392 від 01 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, без освіти, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, -
Слідчий СВ відділення поліції № 1 Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України ОСОБА_4 .
Подане клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 01 жовтня 2021 року о 17 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_7 , з метою викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи умисно, з особистих корисливих спонукань проник через незачинену на-замок хвіртку на територію вищевказаного дворогосподарства, де зачинив її металевим засувом та в подальшому через незачинені вхідні двері проник до середини будинку, де був виявлений власницею будинку ОСОБА_7 , яка повернулась до будинку з огороду.
Після цього, ОСОБА_4 схопив потерпілу ОСОБА_7 за верхній одяг та заштовхав до підсобного приміщення утримуючи останню, почав вимагати грошові кошти, однак ОСОБА_4 довести свої злочинні дії на заволодіння грошовими коштами до кінця не зміг, з причин, які не залежали від його волі, так як на місці вчинення кримінального правопорушення був викритий свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, про що його повідомлено 02.10.2021 року.
У відповідності до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, тобто не з'являтись на виклики слідчого, прокурора, суду, виїхати за межі Закарпатської області або ж за межі території України, як з метою переховування від органу досудового розслідування, впливати на свідків у даному кримінальному провадження, щоб останні змінили покази на його користь, які безпосередньо вилинуть на об'єктивне повне та всебічне дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином та існує ризик його протиправної поведінки, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт підозрюваного будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із тримання під вартою.
Існування ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Більше того, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків даного кримінального правопорушення, без дозволу слідчого, прокурора та суду, з метою пошуку роботи, може виїхати з місця постійного проживання, переховуючись при цьому від органів слідства, прокурора, суду та враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не одружений, внаслідок чого не має соціальних чинників, які б прив'язували його до постійного місця проживання.
Водночас, відповідно до характеристики наданої Пийтерфолвівською сільською радою ОСОБА_4 в останній час проживає на території сільської ради та показав себе з негативної сторони, неодноразово поступали усні скарги на останнього, за характером не спокійний, не врівноважений, зловживає спиртними напоями, участі у громадському житті села не приймає.
Вказані обставини свідчать про неможливість застосування особистого зобов'язання, особистої поруки та домашнього арешту, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , так як такі ним дотримані не будуть.
В свою чергу майновий стан та відсутність будь - яких відомостей про наявність ОСОБА_10 , постійного місця роботи, позбавляють можливості обрати щодо останнього, запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі викладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також враховуючи, що підозрюваний ніде не працює, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, а також те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжкого.
У судовому засіданні прокурор, слідчий клопотання підтримали.
Підозрюваний та його захисник проти клопотання заперечували, вважали, що запобіжний захід не пов”язаний з триманням під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'яти років.
Положеннями ч. 1 ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Органом досудового слідства - СВ відділення поліції № 1 Берегівського районного ВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження Єдиний реєстр досудових розслідувань №12021071080000392 від 01 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.
Прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України.
Вказаний висновок підтверджується копією повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, яка 02 жовтня 2021 року з дотриманням положень ст. 278 КПК України йому вручена та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та іншими матеріалами зібраними в ході досудового розслідування.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Стороною обвинувачення доведено існування ризиків того, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим, внаслідок відсутності міцних соціальних зв”язків за місцем проживання та постійного місця роботи, вчинити інше правопорушення.
Так, відповідно до характеризуючих даних ОСОБА_4 байдуже ставиться до дотримання правових норм, ігнорує громадські інтереси.
Запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання, поруки, домашнього арешту, застави будуть недостатньо ефективними для запобігання ризикам порівняно із тримання під вартою.
Таким чином мотиви сторони захисту слідчий суддя відхиляє.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, з урахуванням характеру діяння, яке інкримінується підозрюваному, яке класифікується як тяжке, відповідно до ст. 12 КК України, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує від 3 до 6 років позбавлення волі у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується до особи.
В даному випадку запобіжний захід у виді тримання під вартою позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також вчинити інше правопорушення, як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.
Обраний відносно підозрюваного запобіжний захід з урахуванням його тривалості - 60 діб не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, тяжкістю покарання, яке йому загрожує згідно санкції статті, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними, і вони виключають, на даний час, можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не пов”язаного з позбавленням волі.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоровя підозрюваного; міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Також слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, запобіжний захід у виді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий-суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан, відсутність постійного місця роботи, зареєстрованого майна, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані які вказують на те, що у цьому кримінальному провадженні відносно підозрюваного запобіжний захід не обирався і такий не порушувався. Враховує також і те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов”язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК), а тому підозрюваному слід визначити мінімальну заставу, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, починаючи з 04.10.2021 року по 02.12.2021 року (включно).
Датою закінчення дії запобіжного заходу є 03.12.2021 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 47 580 гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії ухвали, тобто до 03.12.2021 року.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду протягом дії запобіжного заходу у виді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у кримінальному провадженні.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 03.12.2021 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає до негайного виконання органом досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1