Справа №524/7304/21
Провадження №2/524/3849/21
01 жовтня 2021 року м. Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого судді Погрібняк О.М.,
секретар судового засідання - Тараненко А.Г..,
учасники справи та їх представники:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Басай М.М.
відповідач - товариство з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс»,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс» про захист прав споживача транспортних послуг,
встановив:
03.08.2021 адвокат Басай М.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс» про захист прав споживача транспортних послуг, в якому просив визнати незаконними дії товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс» в частині відмови ОСОБА_1 у наданні послуг з пасажироперевезення на пільгових умовах у вигляді безплатного проїзду за маршрутом «Кременчук-Київ», що мало місце 04.11.2019; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 246,70 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 04.11.2019 року касир автостанції "Кременчук" проігнорувала пред'явлене ОСОБА_1 посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та відмовилася надавати йому як споживачу послуги з пасажирського перевезення на пільгових умовах у вигляді безплатного проїзду за маршрутом "Кременчук-Київ". З метою своєчасного прибуття до м. Київ ОСОБА_1 довелося власним коштом купувати квиток за вказаним маршрутом, вартість якого становила 246,70 грн. Також ОСОБА_1 просив надати йому пільговий або іменний квиток, чим відновити його права, проте йому було відмовлено. Внаслідок вказаних дій відповідача стан здоров'я ОСОБА_1 погіршився, через що йому довелося проходити лікування.
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.08.2021 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні суду не подавалися.
23.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Посилався на те, що автостанція не надає послуг з безпосереднього перевезення пасажирів як автомобільний перевізник. Між відповідачем та ТДВ «Ковельське АТП» укладений договір про надання агентських послуг №1 від 14.08.2017. За цим договором відповідач є лише агентом з продажу перевезень. Автостанція продає квитки від імені та за рахунок перевізника. При цьому обов'язок по перевезенню пасажира відповідно до проданого автостанцією квитка та відповідальність за перевезення в тому числі пільгової категорії пасажирів покладається на перевізника.
27.09.2021 від представника позивача адвоката Басай М.М. надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що твердження відповідача про те, що він є виключно агентом та не може нести відповідальність за порушення умов перевезення пільгових категорій пасажирів не може братись до уваги, оскільки саме відповідач здійснює продаж квитків та, відповідно, бронювання місць, за якими здійснюється подальше перевезення пасажирів.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позивача, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ТДВ «Полтаваавтотранс» є власником автостанцій, що розташовані в різних районах Полтавської області, у тому числі автостанції у м. Кременчук за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТДВ «Полтаваавтотранс» є допоміжне обслуговування наземного транспорту (код КВЕД 52.21).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №187289 від 05.03.2015 та посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Автозаводської районної ради м. Кременчука від 17.03.2015 ОСОБА_1 має другу групу інвалідності з 25.02.2015, що пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
04.11.2019 ОСОБА_1 придбав квиток у ТДВ «Полтаваатотранс» на автобусний рейс сполученням «Маріуполь-Гдиня» до Київ АС. В зазначеному документі вказано перевізника ТДВ «Ковельське АТП».
Відповідно до відповіді ТДВ «Полтаваавтотранс» №3.08 від 24.12.2019 на лист позивача між перевізником ТДВ «Ковельське АТП» та ТДВ «Полтаваавтотранс», як власником автостанцій, укладено Договір № 1/14.08.17 про надання агентських послуг, п.4.2 якого передбачено «Реалізація пасажирських перевезень здійснюється Агентом за тарифами, зазначеними у системі Z-TIME на сайті та діючими на дату відповідної реалізації». Рейс за маршрутом «Маріуполь - Гдиня» з часом відправлення 13-00, який обслуговує ТДВ «Ковельське АТП», є міжнародним, тому касир запропонувала ОСОБА_1 пільговий квиток на наступний міжобласний маршрут загального користування «Кременчук-Київ» з часом відправлення 14 год. 10 хв. У системі Z-TIME немає технічної можливості видачі іменних квитків. Порушення зі сторони працівників АС Кременчук не виявлено.
Судом встановлено, що 14.08.2017 між ТДВ «Ковельське АТП» та ТДВ «Полтаваавтотранс», як власником автостанцій, укладено Договір № 1/14.08.17 про надання агентських послуг. (далі - Договір)
За п.п. 1.1. Договору цим договором регулюються відносини, які виникають між сторонами у зв'язку із тим що агент зобов'язується за винагороду надати Принципалу послуги з реалізації пасажирських автобусних перевезень через систему Z-Time на сайті на маршрути перевізників, а Принципал зобов'язується прийняти надані агентом послуги у порядку та на умовах, визначених цим договором регулярні в тому числі міжнародні автобусні маршрути (надалі «Маршрути») від імені в інтересах під контролем і за рахунок перевізників, здійснюючи реалізацію послуг з пасажирських перевезень через систему Z-Time на сайті на маршрути перевізників у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
За п.п. 1.2 Договору під наданням Принципалу послуг з реалізації пасажирських автобусних перевезень розуміється реалізація Агентом від імені, в інтересах, під контролем Перевізника пасажирських автобусних перевезень через систему Z-Time на сайті з наступним оформленням маршрутного листа, проїзного документа або квитка шляхом сплати пасажиром послуги перевезення, у тому числі через банківські платіжні термінали на умовах і в порядку, передбаченому даним договором, а також вчинення інших юридичних та фактичних дій які передбачені умовами цього договору.
Відповідно до п.п. 2.1. Договору Агент зобов'язується здійснювати реалізацію пасажирських перевезень на маршруті перевізників у системі Z-Time через сайт www.z-time.ua у порядку та на умовах визначених розділом 4 даного договору.
Згідно з п.п. 4.1. - 4.2. Договору реалізація пасажирських перевезень здійснюється через систему Z-Time на сайті у відповідності до правил використання системи Z-Time, умов перевезень та угоди публічної оферти, що розміщені на сайті; реалізація пасажирських перевезень здійснюється Агентом за тарифами, зазначеними у системі Z-Time на сайті та діючими на дату відповідної реалізації.
Відповідно до п.п. 2.10 Договору на підставі цього договору та відповідно до його умов, Правил, Умов перевезення та Угоди публічної оферти Агент має право здійснювати оформлення і приймання оплати за тарифами, зазначеними на сайті у системі Z-Time за послуги автобусних перевезень від імені перевізників із наступним оформлення маршрутного листа або квитка, у тому числі і за замовленнями, що сплачуються через банківський платіжний термінал. Агент не має право вносити будь-які зміни до Умов перевезення, Угоди публічної оферти.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
Соціальні гарантії реалізуються у відповідності до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 (в редакції постанови 26 вересня 2007 №1184), пунктом 1 яких визначено, що порядок проїзду міським пасажирським автомобільним транспортом і його оплати, права та обов'язки пасажирів, а також відносини автомобільних перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду, визначаються Правилами користування міським пасажирським автомобільним транспортом, що затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування.
Діяльність автостанцій в Україні регулюється ЦК України, ГК України, Законом України «Про автомобільний транспорт», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997 № 176, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій» від 27.09.2010 № 700 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
ТДВ «Полтаваавтотранс» не є автомобільним перевізником і перевезень не здійснює, а виступає в якості посередника між пасажиром і перевізником.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для регулярних пасажирських перевезень для пасажира є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про автомобільний транспорт» пасажир зобов'язаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєструвати електронний квиток.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - з моменту реєстрації електронного квитка.
Таким чином, Законом України «Про автомобільний транспорт» встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред'явивши водієві автобусу посвідчення встановленого зразка.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»:
автостанція - споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під'їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів;
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно зі статтею 32 Закону України «Про автомобільний транспорт» власники автостанцій зобов'язані укласти договір з автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, тільки за наявності в нього договору із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування про організацію перевезення на автобусних маршрутах загального користування чи дозволу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування маршрутів загального користування, що пролягають через цю автостанцію.
Предметом укладених ТДВ «Полтаваавтотранс» з перевізниками договорів про надання послуг автостанцією перевізника є надання власником за завданням перевізника на території автостанцій комплексу обов'язкових та передбачених законодавством послуг, пов'язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом перевізника, продажем проїзних квитків та квитанцій на перевезення багажу, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» і Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.
Ураховуючи положення статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка регулює договори щодо перевезення пасажирів, діяльність автостанцій з продажу квитків підпадає під правове регулювання посередницької діяльності.
Правове регулювання посередницької діяльності визначене статтями 243, 1003 ЦК України, відповідно до яких комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Комерційна посередницька (агентська) діяльність в Україні врегульована главою 31 ГК України, відповідно до положень якої угода, укладена від імені суб'єкта, якого представляє комерційний агент, без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження, вважається схваленою цим суб'єктом за умови, якщо він не відхилить перед третьою особою дії комерційного агента (стаття 298).
Автомобільний пасажирський перевізник вправі встановлювати автостанції як його комерційному агенту, обсяги здійснення угод - продажу квитків. При цьому, зазначена діяльність не є монопольною у розумінні статті 299 ГК України, оскільки відповідно до пункту 115 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту продаж квитків здійснюється власником автостанції, автомобільним перевізником, водієм чи іншим суб'єктом господарювання, уповноваженим на це автомобільним перевізником чи власником автостанції.
Отже, кількість комерційних посередників перевізника є необмеженою, а чинне законодавство заборон щодо встановлення перевізниками обсягів продажу квитків автостанціями не містить.
Аналіз наведених нормативних актів дає підстави для висновку про те, що позивач як особа з інвалідністю другої групи внаслідок війни має право на пільговий проїзд автобусними маршрутами загального користування, проте законом обов'язок із забезпечення пільгового перевезення відповідної категорії громадян покладений саме на перевізника. Відносини між автостанцією (автовокзалом) і перевізником регулюються відповідними договорами. ТДВ «Полтаваавтотранс» не є автомобільним перевізником і не здійснює перевезень.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10.05.2018 у праві № 646/9604/16-ц (провадження № 61-722св18)
Таким чином, відповідач діяв в межах своїх повноважень, здійснюючи посередницьку діяльність з реалізації проїзних квитків, отже він не є належним відповідачем по заявленим ОСОБА_1 вимогам.
Керуючись ст. ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс» про захист прав споживача транспортних послуг відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука в 30-денний термін з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 01 жовтня 2021 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - товариство з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс», адреса місцезнаходження: 36028, м. Полтава, вул. Великотирнівська буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 03118127.
Головуючий суддя О.М. Погрібняк