27 вересня 2021 року м. Ужгород№ 260/706/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю:
позивача: представник - не з'явився,
відповідача: представник - Блага О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнанння дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просять: 1) визнати протиправними дії начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області І. Матьола щодо складання та підписання податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2020 року №0001543201; 2) скасувати податкове повідомлення-рішення начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області І. Матьола від 19 липня 2020 року №0001543201 щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 17000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в лютому 2021 року у зв'язку з отримання податкової вимоги вона дізналася про наявність в неї податкового боргу у розмірі 17000,00 грн. за порушення у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. В подальшому нею було з'ясовано, що такий податковий борг виник за наслідками нібито проведеної посадовими особами контролюючого органу у липні 2020 року фактичної перевірки за місцем здійснення нею підприємницької діяльності. Разом з тим, фактично така перевірка в її присутності не проводилася, акт не складався та від підпису такого вона не відмовлялася.
02 червня 2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги вважає безпідставними. Зокрема, зазначає, що у зв'язку з надходженням від фізичної особи ОСОБА_2 заяви про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про обіг алкогольних напоїв, посадовими особами контролюючого органу було проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача. Заявляє, що така була здійснена у присутності позивача, однак від підпису направлення та акту перевірки остання відмовилася, що було зафіксовано у встановленому законодавством порядку. За результатами проведеної перевірки було виявлено факт зберігання в магазині 33 алкогольних напоїв за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Незважаючи на скерування на адресу позивача акту перевірки, жодних заперечень чи пояснень щодо незгоди з висновками такого ОСОБА_1 до контролюючого органу не направляла.
06 серпня 2021 року позивач надіслала до суду заперечення на відзив, в яких повторно наголошує на тому, що будь-якої перевірки працівниками контролюючого органу відносно неї проведено не було, а тому підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення у відповідача не було.
23 вересня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про проведення розгляду справи за її відсутності. Окрім того, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Позивач у судове засідання 27 вересня 2021 року не з'явилася.
Представник відповідача в засіданні суду 27 вересня 2021 року проти позову заперечив, аргументуючи обставинами, наведеними у відзиві.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у зв'язку з надходженням до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) від громадянина ОСОБА_2 заяви про порушення ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) вимог законодавства при здійсненні торгівельної діяльності в належному їй магазині, наказом №597 від 03.07.2020 на підставі пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України призначено проведення фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (об'єкт торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 ) з 06 липня 2020 року терміном 10 діб.
На підставі наказу №597 від 03.07.2020 та направлення №1194/32-01 від 03.07.2020 та №1195/32-01 від 03.07.2020 06 липня 2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській область проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, що роздратований за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1 з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним.
Від підпису про ознайомлення з направленнями на фактичну перевірку ОСОБА_1 відмовилася, що підтверджується складеним посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області актом від 06.07.2020.
За результатами проведеної перевірки складено акт №000247 (реєстраційний №0380/07/16/32/ НОМЕР_1 від 08.07.2020), від підписання якого ОСОБА_1 також відмовилася, що засвідчується актом від 07.07.2020.
Згідно з висновками акту перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» №481/95-ВР від 19.12.1995.
Такі висновки ґрунтуються на фіксації під час проведення перевірки факту зберігання у магазині алкогольних напоїв, зокрема, пива на загальну суму 1221,00 грн. При цьому до перевірки не було представлено ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та довідку про внесення місця зберігання алкогольних напоїв за адресою магазину до Єдиного державного реєстру.
Факт вчинення правопорушення зафіксовано засобами фотофіксації.
Вказаний акт перевірки був скерований на адресу ОСОБА_1 супровідним листом №6460/С/07-16-32-01-14 від 08.07.2020 засобами поштового зв'язку, що позивач особисто підтвердила в тексті позовної заяви.
За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001543201 від 29.07.2020, яким до ОСОБА_1 за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодекс України, ст. 17 Закону України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 17000,00 грн.
З метою з'ясування змісту та правових наслідків отриманих нею акту та податкового повідомлення-рішення з огляду на не володіння ОСОБА_1 державною мовою, остання надіслала до ГУ ДПС в Закарпатській області та Державної податкової служби України скарги. У відповідь на такі контролюючими органами роз'яснено ОСОБА_1 підстави прийняття податкового податкове повідомлення-рішення №0001543201 від 29.07.2020 та відсутність підстав для його скасування.
Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення позивач обґрунтовує тим, що посадові особи ГУ ДПС у Закарпатській області за місцем здійснення нею господарської діяльності для проведення фактичної перевірки не з'являлися, з актом її не ознайомлювали, а тому підстав для застосування до неї штрафних санкцій у відповідача не було.
Фактичною, в розумінні ст. 75 Податкового кодексу України від №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Нормами ст. 80 ПК України врегульовано порядок проведення фактичних перевірок.
Так, відповідно до п. 80.1 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ПК України).
Нормами п. 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Матеріалами справи підтверджено, що фактична перевірка ОСОБА_1 була призначена згідно з нормами ПК України. Відмова позивача від ознайомлення з направленням на проведення перевірки була оформлена відповідно до ст. 81 ПК України.
Згідно п. 81.2 ПК України у разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Відмова позивача від підписання акту фактичної перевірки зафіксована відповідним актом.
Більше того, факт проведення перевірки та виявлення порушень законодавства зафіксовані засобами фотофіксації, що долучені відповідачем в якості доказу до матеріалів справи. Підстав вважати такі неналежними в розмінні норм ст. 73 КАС України в суду відсутні.
З огляду на що суд вважає необґрунтованими доводи позивача про не здійснення посадовими особами контролюючого органу фактичної перевірки за місцем знаходження господарської одиниці.
Стосовно суті виявлених під час перевірки порушень законодавства в контексті наявності підстав для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення суд зазнає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України встановлюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон).
Порядок здійснення імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами регламентується нормами ст. 15 Закону.
Так, зазначеною статтею Закону передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ст. 15 Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Окрім того, ст. 15 Закону передбачено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Отже нормами чинного законодавства забороняється здійснення зберігання суб'єктами господарювання алкогольних напоїв в місцях, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.
Судом встановлено, що контролюючим органом було застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв без здійснення реєстрації місця такого зберігання в Єдиному державному реєстрі.
Так, в розумінні норм ст. 1 Закону «місцем зберігання» є місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
За результатами проведеної фактичної перевірки встановлено факт зберігання ОСОБА_1 алкогольних напоїв в сумі 1221,00 грн. в місці здійснення господарської діяльності - магазині без реєстрації такого місця зберігання у визначеному Законом порядку. Вказана обставина підтверджена фотознімками, зафіксованими посадовими особами під час здійснення фактичної перевірки, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Доказами в адміністративному судочинстві, в розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд вважає, що надані відповідачем докази належним чином підтверджують вчинення ОСОБА_1 порушення вимог ст. 15 Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Ч. 2 ст. 17 Закону передбачена відповідальність суб'єктів господарювання у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та встановлені обставини справи, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001543201 від 29.07.2020, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн., є правомірним та скасуванню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 39393632) про визнанння дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01 жовтня 2021 року.
СуддяР.О. Ващилін