Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
04 жовтня 2021 р. Справа №200/12902/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії за віком, як учаснику бойових дій;
- скасування рішення від 04.09.2019 року № 224 та від 16.08.2021 року № 10142-10227/Х-15/8-0500/21 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язання призначити пенсію за віком, як учаснику бойових дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього.
Позивачем не надано оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, що свідчить про порушення вимог ч. 7 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що в матеріалах справи взагалі відсутнє рішення про відмову в призначенні пенсії прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, натомість наявний лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.08.2021 року № 10142-10227/Х-15/8-0500/21, яким розглянуто звернення ОСОБА_1 та в якому зазначено, що відмовлено в призначенні пенсії та прийнято рішення від 28.07.2021 року.
Суд наголошує, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.08.2021 року № 10142-10227/Х-15/8-0500/21 не є рішенням про відмову в призначенні пенсії.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання рішення про відмову в призначенні пенсії прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 28.07.2021 року.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Судом встановлено, що позивач оскаржує також рішення про відмову в призначенні пенсії № 224 від 04.09.2019 року, проте не надає заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно матеріалів позовної заяви, відповідачем прийнято рішення № 224 від 04.09.2019 року про відмову в призначенні пенсії, відповідно до якого позивачу з 01.09.2019 року призупинено виплату пенсії, про що позивачу стало відомо ще у вересні 2019 року. Більш того, позивач вдруге звертався до відповідача за призначенням пенсії у серпні 2021 року, про що зазначає в позовній заяві тому його було відомо про припинення виплати пенсії. Отже, звернення до суду в вересні 2021 року з приводу оскарження дій пенсійного органу вчинених при призначенні пенсії позивачу та пов'язані із цим відносини є порушенням шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Як вказала Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року № 340/1019/19).
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Позивачем не надано суду доказів того, що позивач не мав об'єктивної можливості з 2019 року вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно із частиною першою статті 123 КАС України, якою передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, даний позов слід залишити без руху, на підставі положень частини першої статті 123 КАС України, із наданням позивачеві десятиденного строку, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку.
При цьому, суд зазначає, що рішення про продовження процесуальних строків суд ухвалює на підставі належних обґрунтувань та поданих стороною доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява подана позивачем без дотримання вимог ч. 6, 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання рішення від 28.07.2021 року про відмову у призначенні пенсії прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку.
Також слід роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 133, 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання рішення від 28.07.2021 року про відмову у призначенні пенсії прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку, роз'яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.Б. Голубова