06 вересня 2021 року Справа № 160/6886/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/6886/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
29.04.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа - Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-косультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради", в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити позивачу щорічну грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі №160/6886/21 вищезазначену позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
До суду надійшла направлена ОСОБА_1 на виконання вимог означеної ухвали суду заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 46559/21), до якої додано позовну заяву з додатками у новій редакції, в якій позовні вимоги заявлені до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" (далі - КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» ДОР», відповідач-2) та викладені таким чином:
- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020, 2021 роки;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" здійснити перерахунок та виплатити позивачу щорічну грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком у розмірі 6800, 00 грн. за 2020 рік та 7354, 00 грн. за 2021 рік.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він має статус учасника бойових дій, у зв'язку з чим згідно із приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ від 22.10.1993 має право на разову грошову допомогу, що виплачується щорічно до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Водночас позивач стверджує, що відповідачем було виплачено означену допомогу у меншому розмірі, ніж це передбачено положеннями означеного Закону. Крім того, позивач посилається на те, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано Рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Бюджетного кодексу України від 27.02.2020 №3-р/2020, що призвело до виплати спірної допомоги у неналежному розмірі. З огляду на викладене, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/6886/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
06.08.2021 до суду надійшов від Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Департамент, відповідач-1) відзив на позовну заяву (вх. №67037/21), в якому відповідач-1 заперечив проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що у відповідності до положень чинного бюджетного законодавства головним розпорядником коштів за КПКВК 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" є Міністерство соціальної політики України. Місцеві органи праці та соціального захисту населення, як розпорядники коштів нижчого рівня здійснюють видатки по відповідним програмам в межах доведених до них Міністерством соціальної політики України, як головним розпорядником коштів Державного бюджету, обсягів бюджетних призначень за напрямками та розмірами, визначеними Паспортом бюджетної програми. При цьому, відповідач-1 зауважив, що в Департаменті наявні тільки транзитні розрахункові рахунки за КПКВК 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни", призначення яких - перерахування сум коштів Комунальному закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" та децентралізованим місцевим (міським, районним) структурним підрозділам з питань соціального захисту населення місцевих органів влади, які мають реєстраційні особові розрахункові рахунки і безпосередньо виконують перерахування відповідних сум коштів фізичним особам. Крім того, відповідач-1 наголосив, що ним не ведеться персональний облік отримувачів допомоги по містах та районах області, не здійснюється персональне нарахування та виплати усіх видів допомоги. Також відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що з 01.01.2011 набув чинності Бюджетний кодекс України, - частиною 2 статті 4 якого передбачено, що Бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно - правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України. Оскільки джерелом виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня є кошти Державного бюджету України, під час їх нарахування та виплати слід керуватися виключно приписами Бюджетного кодексу України, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" і Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та прийнятими на їх виконання постановами Кабінету Міністрів України, а також статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Станом на 06.09.2021 відповідачем-2 не надано до суду відзиву на позовну заяву, як і заперечень або пояснень.
Згідно із ч. 4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України). Заяв або клопотань від КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР" до суду також не надходило.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.04.2016.
Позивач звертався до відповідачів із заявами про перерахунок разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" у розмірі 5-ми прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.
Відповідач-2 листом за вих. №Ф-1412/01/3368-01-08 від 29.12.2020 відмовив позивачу у проведенні перерахунку відповідної допомоги та повідомив останнього, що у 2020 році йому виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020, а саме: 1390, 00 грн.
Департамент відповіді на вищезазначену заяву позивача не надав, що не спростовано відповідачем-1.
При цьому, щодо перерахунку разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року у відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" у розмірі 5-ми прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб ОСОБА_1 до відповідачів не звертався, зважаючи на відсутність доказів протилежного.
Фактичні обставини справи свідчать, що позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" за №112 від 19.02.2020 та за №325 від 08.04.2021, а саме: у 2020 році в сумі 1638, 00 грн. та у 2021 році в сумі 1491, 00 грн.
Нарахування та виплата позивачу вищезазначених сум у відповідному розмірі підтверджується матеріалами справи.
З метою захисту власних прав та інтересів ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 2 статті 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551-XII).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено частиною четвертою такого змісту:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
У подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у квітні 2020 року одноразової грошової допомоги, діяла ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 Травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати, зокрема, розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та Перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та Перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З огляду на Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) є безпідставними посилання відповідача на виплату спірної допомоги у розмірі, встановленою постановою Кабінету Міністрів України №325 від 19.02.2021.
Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), яке передбачає, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845 грн. (1769 грн. х 5). Відповідно, до виплати позивачеві належала сума 7354 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14.11.2019 встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становила 8190 грн. (1638 грн. х 5).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 у справі № 440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Отже, у зв'язку з тим, що разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 і 2021 роки позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Стосовно питання дотримання або пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цим позовом в частині позовних вимог щодо нарахування і виплати позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №522/6810/17 вказано, що строк звернення до суду слід обчислювати з моменту отримання відмови суб'єкта владних повноважень у здійсненні належних позивачу соціальних виплат.
Окрім того, суд зауважує, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами.
У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на перерахунок пенсії у визначеному законодавством порядку), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 295/3897/17.
Так, в означеній постанові суд касаційної інстанції також зазначив, що процесуальний закон у частині визначення строків звернення до суду не містить особливостей стосовно спорів у сфері соціального захисту, зокрема, тих, що стосуються регулярних (щомісячних тощо) виплат, які держава в особі її уповноважених суб'єктів владних повноважень з власної вини протягом тривалого часу не виплачувала такій фізичній особі пенсію або виплачувала у неповному розмірі.
Разом з тим, право на отримання позивачем належної йому за Законом соціальної виплати підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки якщо за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплати та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні виплати доти, доки право на таку виплату передбачено чинним законодавством України.
Протиправне нездійснення соціальної виплати, яке сталося з вини держави в особі її компетентних органів, а саме, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України, може бути віднесене до триваючих правопорушень, оскільки суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) стосовно позивача, чим порушує його/її право на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак, суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.
Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18, в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно здійснення соціальної виплат у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Отже, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання соціальних виплат та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду з позовною заявою.
Щодо суб'єкта владних повноважень, яким має бути здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає таке.
Пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №423 від 17.06.2015 (далі - Положення) визначено, що Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (п.п. 41 п. 4 Положення).
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України за №112 від 19.02.2020, Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких встановлених розмірах.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України за №112 від 19.02.2020 установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Відповідно до наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації «Про передачу функцій» за №ОД-11/0/209-18 від 25.01.2018, передано до Дніпропетровського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК.
Відповідно до наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації "Про передачу функцій" за №ОД-65/0/209-19 від 22.03.2019, передано до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК.
При цьому, відповідно до Статуту Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно - консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради №492-17/VII від 16.08.2019, Заклад здійснює вхідний облік та контроль документів з питань призначення соціальної допомоги, інших грошових виплат, які надходять від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих органів влади, підприємств, організацій та установ (п. 6.1.2); перевіряє правильність визначення структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих органів влади права на призначення соціальної допомоги, інших видів грошових виплат. Забезпечує оформлення виплатних документів та їх відправку на виплату відповідно до погоджених графіків (п.6.1.3); передає структурним підрозділам з питань соціального захисту населення місцевих органів влади документи з питань виплати соціальної допомоги, інших грошових виплат (п. 6.1.4); проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв'язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів (п. 6.1.8).
Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що безпосередньо виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій, у квітні 2020 року в розмірі 1390,00 грн. та у квітні 2021 року в розмірі 1491, 00 грн. було здійснено КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» ДОР».
З огляду на викладене, суд вважає протиправними дії КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультаційної допомоги з питань соціального захисту населення» ДОР» щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік і за 2021 рік у розмірі менше п'яти мінімальних пенсій за віком.
Суд звертає увагу на те, що саме КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» ДОР» здійснювалася виплата грошової допомоги до 5 травня позивачу, у зв'язку з чим саме КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» ДОР» є належним відповідачем у справі, оскільки вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Таким чином, належним відповідачем у даній справі є КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР".
Разом з тим, суд зазначає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги до відповідача -1 є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги здійснював саме відповідач-2, який і є належним відповідачем у цій справі.
Таким чином, із заявлених до суду позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищенаведене та те, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» ДОР» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік відповідно, зобов'язання КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» ДОР» нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік відповідно, з урахуванням попередньо виплачених сум.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно зі приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги фактичні обставини у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та ним не були понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 139, 242 - 246, 247, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 25946540), Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 42643875) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік відповідно.
Зобов'язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за кожний рік відповідно, з урахуванням попередньо виплачених сум.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення складений 06.09.2021.
Суддя О.В. Царікова