Рішення від 02.09.2021 по справі 160/8205/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року Справа № 160/8205/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Першотравенського відділу обслуговування громадян (сервісний центр), управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

23 червня 2021 року від позивача, на усунення недоліків позову, подано уточнений позов із зазначенням у новій редакції позовної заяви належного відповідача, з урахуванням уточнень від 23 червня 2021 року, позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), щодо призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), зарахувати до пільгового стажу періоди роботи та навчання:

- з 12.06.2000 року по 28.08.2000 рік в ДП ш/у «Луганське» ГХІ «Луганськвугілля» за професією «Прохідник»;

- з 05.04.2004 року по 18.07.2005 рік на ш/у «Луганське»;

- з 27.07.1998 року по 02.06.2000 рік на шахті «Словяносербська» ГХІ ЛУ» гірничим прохідником;

- з 24.02.2003 року по 25.03.2004 рік на ОП «Шахта XIX з'їзду КПСС»: з 21.07.1995 року по 07.08.1995 рік, з 08.08.1995 року по 14.09.1995 рік, з 15.09.1995 року по 14.05.1996 рік, з 08.06.2000 року г 14.06.2000 рік на шахті «Черкаська» п/о ЛУ;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на пільгових умовах.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що ознайомившись з матеріалами пенсійної справи позивач встановив, що Першотравневським відділом обслуговування громадян (сервісний центр), управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було враховано до його пенсійного стажу і не взято до уваги довідки, що виданні і підписані посадовими особами так званої «Луганської Народної Республіки» (окупована територія України). Не прийнято до уваги довідки про підтвердження пільгового трудового стажу: № 21/10 від 16.10.2018 року, № 1371 від 18.10.2018 року, № 11/к 494 від 24.10.2018 року, № 11/к 495 від 24.10.2018 року, № 11/к 489 від 24.10.2018 року, № 11/к 490 від 24.10.2018 року, № 11/к 492 від 24.10.2018 року, № 11/к 491 від 24.10.2018 року, № 612 від 15.10.2018. 24.01.2019 року Відділом з питань призначення та перерахунку пенсії № 19, управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було надано інформацію, що надані позивачем довідки про підтвердження пільгового стажу, є недійсними відповідно до ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VІІ від 15.04.2014 року. Відділом з питань призначення та перерахунку пенсії № 19, Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було встановлено стаж роботи позивача: з 01.01.2002 року по 24.09.2002, з 24.02.2003 року по 25.03.2004 рік, з 05.04.2004 року по 18.07.2005 рік на підприємстві ДВАТ «Шахта «Черкаська» ДП ДКХ «Луганськвугілля», Відокремлений підрозділ «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС», ДП «Луганськвугілля», ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», який зараховано за даними, наявними в Реєстрі. Позивач не погоджується з вищевказаним рішенням Першотравенського відділу обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування вищезазначеного трудового стажу при призначенні пенсії. 11.12.2020 року позивач повторно звернувся з заявою, до Першотравенського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через Головне управління Пенсійного фонду України , в якій просив переглянути документи, зарахувати до пільгового трудового стажу час роботи на підприємствах, що підтверджується довідками 1-9 та здійснити перерахунок пенсійного стажу і врахувати не зарахований пільговий пенсійний стаж при призначенні пенсії. 22.01.2021 року позивачем отримано лист від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.01.2021 року № 567-25544/М-01/8-0400/21 відповідно до якого, за результатами розгляду звернення та документів позивача підтверджено загального стажу - 20 років 11 місяців 18 днів, а пільгового стажу - 16 років 5 місяців 15 днів. Не погоджуюсь з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивач 10.03.2021 року звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України. 16.04.2021 року позивачем отримано лист від Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ № 10784-8208/М-03/8-2800/21 від 07.04.2021 року в якому повідомлялося, що за даними Державного реєстру пільговий стаж позивача становить 16 років 5 місяців 14 днів. У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи у призначенні пенсії на пільгових умовах, згідно поданої 15.01.2019 заяви, позивачу відмовлено. Позивач не погоджується з вищевказаним рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 12.01.2021 року та Пенсійного фонду України від 07.04.2021 року, посилаючись на ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», основним документом , що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів. Верховний суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Щодо тверджень відповідача про те, що довідки видані на тимчасово окупованій території позивач не погоджується з ним, оскільки до зазначених правовідносин мають застосовуватися винятки Міжнародного суду ООН. Зазначені винятки передбачають, що документи, які видаються на окупованих територіях чи окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання тягне за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Практика Європейського суду з прав людини також підтверджує принцип визнання рішень окупаційної влади, якщо вони впливають на інтереси громадян. За таких обставин, позивач просить визнати протиправною відмову відповідача щодо призначення та виплати пенсії позивачу та зарахувати до пільгового стажу спірні періоди роботи та навчання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8205/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою суду, витребовано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Також, відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У строк, встановлений судом, відповідач надав на адресу суду відзив (вх. № 6067/21 від 20.07.2021 року), у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Свою позицію відповідач мотивує тим, що 15.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління з заявою про призначення пенсії за віком. Відповідно до рішення 047350000981 від 05.02.2019 заявнику було відмовлено в призначенні пенсії за віком. 15.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління з заявою від 11.12.2020 про перерахунок пенсійного стажу, на яку Головним управлінням надано відповідь, оформлену листом від 12.01.2021 3567-25544/М-01/8-0400/21. Для підтвердження стажу роботи до заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи: трудова книжка серії НОМЕР_2 , диплом серії НОМЕР_3 про здобуття освіти в Брянківському професійно-технічному училищі № 60 та довідки видані та завірені підприємствами, що знаходяться на території Луганської області (ЛНР). Трудова книжка позивача не містить відомостей про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються періоди роботи та інші відомості, що визначають пільговий характер роботи. Документи, видані підприємствами, що знаходяться на не підконтрольній території України (ЛНР) Головним управлінням не взято до уваги, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства». Враховуючи наведене, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані підприємствами з територій, які не підконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. Враховуючи вище викладене, Головне управління не має законних підстав прийняти документи, видані на не підконтрольній території України, для підтвердження пільгового характеру робіт та зарахувати відповідні періоди до пільгового стажу. Через відсутність підтверджувальних документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства, Головне управління не має законних підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи на шахті «Черкаська» п/о «Луганськвугілля» з 21.07.1995 по 14.05.1996 та з 08.06.2000 по 31.12.2001; на шахті «Словяносеберська'ГКХ «Луганськвугілля» з 27.07.1998 по 02.06.2000. Щодо зарахування періоду навчання до загального та пільгового стажу, згідно записів трудової книжки та диплому позивач з 01.09.1992 по 01.06.1995 проходив навчання в Брянківському професійно-технічному училищі № 60, диплом серії НОМЕР_3 про навчання в Брянківському професійно-технічному училищі № 60 видано на ім'я ОСОБА_1 , в той час коли в паспорті серії НОМЕР_4 , виданому Слов'яносербським РВ УМВС України в Луганській області, зазначено ПІП - ОСОБА_1 . Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. Щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу, відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійну-технічну) освіту, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Відповідно до запису трудової книжки № 2 від 21.07.1995 після проходження навчання в Брянківському професійно-технічному училищі № 60 за професією «машиніст бульдозера, скрепера, грейдера, причіпного» позивача було прийнято на роботу учнем підземного гірничого робітника на шахту «Черкаська» п/о «Луганськвугілля». Оскільки, після проходження навчання позивач працював не за набутою професією, відсутні законні підстави для зарахування періоду навчання до пільгового стажу. Згідно витягу з програмного комплексу ППВП ПФУ станом по 15.01.2019 загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 20 років 11 місяців 18 днів, пільговий стаж 16 років 5 місяців 15 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 статті 114 Закону № 1058 (20 років). Таким чином, прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача.

Також, разом з відзивом на виконання вимог ухвали суду від 29 червня 2021 року представником відповідача до суду надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

28 липня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, зокрема, що на день звернення позивачем до відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 19 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позивачу виповнилося 41 рік 10 місяців. Станом на 15.01.2019 року позивач має стаж роботи 20 років 11 місяців 18 днів, що дає право на пенсію, незалежно від віку при безпосередній зайнятості на професіях затверджених постановою КМУ від 31.03.1994 року № 2020. Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Пунктами 1,2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Позивач не має можливості отримати інші документи, що підтверджують наявність пільгового трудового стажу у будь-який інший спосіб. Неможливість надати документи, що підтверджують наявність пільгового трудового стажу позбавляє позивача його Конституційних прав на соціальний захист, визначених статтею 46 Конституції України. Право особи на гарантоване Конституцією і Законами України пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування певних документів, відсутніх не з вини такої особи, збереження яких не може нею контролюватись, тому на цю особу не може покладатись відповідальність за їх збереження.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.01.2019 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Першотравенського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

До вказаної заяви позивачем подано пакет документів на підтвердження загального трудового і страхового стажу: диплом про навчання, довідка про зміну назви організації, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи, документи про стаж, що визначенні Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (на 26 аркушах), заява про призначення пенсії, паспорт/посвідка, трудова книжка або документи про стаж (розписка повідомлення Першотравенського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, прийнято 15.01.2019 року і зареєстровано за № 51).

Рішенням від 24.01.2019 року за № 110/03 23-26 Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 19 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на заяву від 15.01.2019 року повідомило позивачу про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного пільгового стажу (20 років).

15.12.2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Першотравенського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій просив визнати дійсними довідки про підтвердження пільгового стажу, що видані і підписані посадовими особами Луганської народної республіки та провести перерахунок пенсійного стажу і врахувати незарахований пільговий пенсійний стаж.

Рішенням від 12.01.2021 року за № 567-25544/М-01/8-0400/21 Відділом перерахунків пенсій № 6 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на заяву від 15.12.2020 року повідомило позивачу про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного пільгового стажу (20 років).

Означене рішення відповідача обґрунтоване наступним.

ОСОБА_1 надані довідки про підтвердження пільгового стажу № 21/10 від 16.10.2018 року, № 1371 від 18.10.2018 року, № 11/к 494 від 24.10.2018 року, № 11/к 495 від 24.10.2018 року, № 11/к 489 від 24.10.2018 року, № 11/к 490 від 24.10.2018 року, № 11/к 492 від 24.10.2018 року, № 11/к 491 від 24.10.2018 року, № 612 від 15.10.2018, що є недійсними відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VІІ від 15.04.2014. Згідно до пункту 3 статті 114 розділу ХІV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію незалежно від віку мають працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, затвердженим КМУ від 31.03.1994 року № 202, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. На день звернення позивачу виповнився 41 рік 10 місяців. Станом на 15.01.2019 року підтверджено загального стажу 20 років 11 місяців 18 днів, пільгового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості по професіях затверджених постановою КМУ від 31.03.1994 року № 202, 16 років 5 місяців 15 днів (робота на провідних професіях). 21.01.2019 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно із пунктом 3 статті 114 розділу ХІV «Про пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Органи Пенсійного фонду України в своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин, що підтверджують наявність або відсутність правових підстав для відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди навчання та роботи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які мають пільгових характер роботи, визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XIІ (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі- Закон № 1058-IV).

Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788.

Відповідно до положень п.16 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до п.3 ст.114 Закону №1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.14 Закону № 1788, а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за №110, встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивача вказаного у його трудовій книжці, з підстав того, що вона не містить відомостей про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи та інші відомості, що визначають пільговий характер роботи.

Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, або за Списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та відповідно до яких особи мають право на пенсію незалежно від віку, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація

Згідно із пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до записів трудової книжки, серії НОМЕР_2 виданої 21 травня 1997 року, щодо спірних періодів навчання, роботи позивача, відповідно до яких ОСОБА_1 працював:

- 21.07.1995 рік - 14.05.1996 рік - учнем підземного гірника і спрямований для теоритичного навчання по професії гірник підземний на шахті «Черкаська» п/о «Луганськвугілля» (наказ № 131 від 08.08.1995 року);

- 27.07.1998 рік - 02.06.2000 рік - підземним прохідником 3 розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Словяносербська» ГКХ «Луганськвугілля» (наказ № 28/к від 27.07.1998 року);

- 08.06.2000 рік - 24.09.2002 рік - на шахті «Черкаська» ГУК «Луганськвугілля» (наказ № 103 від 14.06.2000 року); з 08.06.2000 рік - 15.06.2000 рік - направлений на курси прохідника, з 21.07.2000 рік - 28.08.2000 рік - переведений учнем гірника з повним робочим днем під землею;

- 24.02.2003 рік - 25.03.2004 рік - підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею на ОП «Шахта ХІХ з'їзду КПСС ГКХ «Луганськвугілля» (наказ № 28 к від 21.01.2003 року);

- 05.04.2004 рік - 18.07.2005 рік - підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею на шахті Управління ЛДП «Луганськвугілля» (наказ № 363 від 07.04.2004 року).

В якості доказу підтвердження зайнятості на посадах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, позивачем до пенсійного органу, окрім трудової книжки були надані наступні довідки: № 21/10 від 16.10.2018 року, № 1371 від 18.10.2018 року, № 11/к 494 від 24.10.2018 року, № 11/к 495 від 24.10.2018 року, № 11/к 489 від 24.10.2018 року, № 11/к 490 від 24.10.2018 року, № 11/к 492 від 24.10.2018 року, № 11/к 491 від 24.10.2018 року, № 612 від 15.10.2018.

Так, відповідно до довідки № 11/к 491 від 24.10.2018 року, яка видана філіалом «Словяносербська» ГХКЛУ» ОСОБА_1 , з 21.07.1995 року по 07.08.1995 рік - працював на посаді підземного прохідника; з 08.08.1995 року по 14.09.1995 рік - навчання на курсах підземного гірничого робітника; з 15.09.1995 року по 14.05.1996 рік -гірничий підземний працівник; з 08.06.2000 року по 14.06.2000 рік - гірничий підземний працівник;

- згідно довідки № 11/к 489 від 24.10.2018 року, яка видана філіалом «Словяносербська» ГХКЛУ» ОСОБА_1 , в якій вказуються, що з 01.03.2018 року правонаступником архівних документів філіалу шахти «Черкаська» ГУП ЛНР «Центрвугілля» є філія «Словяносербська» ГУП ЛНР «Центрвугілля»;

-згідно довідки № 11/к 490 від 24.10.2018 року, яка видана філіалом «Словяносербська» ГХКЛУ» ОСОБА_1 , в якій вказуються, що документи (особова картка ф. Т-2, накази на прийом, звільнення, перевод, розрахункові - платіжні відомості…) знаходяться в архіві підприємства філіал «Словяносербська» ГХКЛУ», прошиті, пронумеровані, знаходяться у місті Зимогір'є;

- згідно довідки № 11/к 494 від 24.10.2018 року, яка видана філіалом «Словяносербська» ГХКЛУ» ОСОБА_1 , в якій вказуються, що з 01.03.2018 року правонаступником архівних документів філіалу шахти «Черкаська» ГУП ЛНР «Центрвугілля» є філія «Словяносербська» ГУП ЛНР «Центрвугілля»;

- згідно довідки № 11/к 495 від 24.10.2018 року, яка видана філіалом «Словяносербська» ГХКЛУ» ОСОБА_1 , в якій вказуються, що документи (особова картка ф. Т-2, накази на прийом, звільнення, перевод, розрахункові - платіжні відомості…) знаходяться в архіві підприємства філіал «Словяносербська» ГХКЛУ», прошиті, пронумеровані, знаходяться у місті Зимогір'є;

- згідно довідки № 11/к 492 від 24.10.2018 року, яка видана філіалом «Словяносербська» ГХК ЛУ» ОСОБА_1 , з 27.07.1998 року по 02.06.2000 рік на шахті Словяносербська» ГХК ЛУ» - працював гірничим прохідником;

- згідно довідки № 21/10 від 16.10.2018 року, яка видана структурним підрозділом «Груповий навчальний центр» Державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Центрвугілля» ОСОБА_1 з 12.06.2000 року по 28.08.2000 рік навчання на курсах перепідготовки з відривом від виробництва у навчальному пункті ДП ш/у «Луганське» ГХК «Луганськвугіллля» за професією «Прохідник»;

- згідно довідки № 612 від 15.10.2018 року, яка видана ОП «Шахта ХІХ з'їзду КПСС» ОСОБА_1 , з 24.02.2003 року по 25.03.2004 рік на ОП «Шахта ХІХ з'їзду КПСС» - працював гірничим прохідником;

- згідно довідки № 1371 від 18.10.2018 року, яка видана структурним підрозділом «Груповий навчальний центр» Державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Центрвугілля» ОСОБА_1 з 05.04.2004 року по 18.07.2005 рік на ш/у «Луганське» - виконував гірські роботи на посаді прохідник;

Крім того, в матеріалах справи, в додатках до відповіді на відзив містяться наказ шахта «Черкаська» ЛВ «Луганськвугіллля» про атестацію робочих місць (гірник підземний) від 25.04.1995 р. №133-к; наказ ДП шахта «Черкаська» ГХК «Луганськвугіллля» про атестацію робочих місць (прохідник підземний, гірник підземний) від 19.07.2000 р. №159-к; наказ ДП шахта «Черкаська» ГХК «Луганськвугіллля» про атестацію робочих місць (прохідник підземний) від 20.07.2005 р. №226.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року встановлено факт належності ОСОБА_1 диплому серії НОМЕР_3 , реєстраційний номер 2523, виданого 01 червня 1995 року Брянським професійно-технічним училищем № 60, Луганської області про закінчення 01 червня 1995 року повного курсу технічного училища та присвоєння кваліфікації "Машиніста більдозера, скрепера, грейдера причіпного четвертого розряду" на ім'я ОСОБА_1 .

Рішення суду набрало законної сили 23.05.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії у відповідності до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зараховано періоди навчання та роботи на підставі наданих позивачем довідок: з 12.06.2000 року по 28.08.2000 рік в ДП ш/у «Луганське» ГХІ «Луганськвугілля» за професією «Прохідник», з 05.04.2004 року по 18.07.2005 рік на ш/у «Луганське», з 27.07.1998 року по 02.06.2000 рік на шахті «Словяносербська» ГХІ ЛУ» гірничим прохідником, з 24.02.2003 року по 25.03.2004 рік на ОП «Шахта XIX з'їзду КПСС»: з 21.07.1995 року по 07.08.1995 рік, з 08.08.1995 року по 14.09.1995 рік, з 15.09.1995 року по 14.05.1996 рік, з 08.06.2000 року г 14.06.2000 рік на шахті «Черкаська» п/о ЛУ, оскільки документи, видані підприємствами, що знаходяться на не підконтрольній території України (ЛНР).

Доводи відповідача щодо неможливості зарахування до трудового стажу роботи спірного періоду роботи позивача, оскільки довідки, накази та інші документи, які надані заявником для підтвердження пільгового характеру роботи, видані підприємством, яке зареєстроване на непідконтрольній Україні території, не мають юридичної сили, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, що мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 20.12.2018 року у справі №433/1240/17.

Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на належне пенсійне забезпечення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 17.07.2019 (справа № 654/1278/17), від 18.03.2020 (справа № 243/6299/17), від 03.06.2021 (справа № 264/1627/17).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відомості, які зафіксовані у довідках, випливають зі змісту документів, які були складені до тимчасової окупації території України. При цьому доказів щодо їх недостовірності відповідачем як суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, не надано.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не було зараховано ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1, періоди навчання та роботи з 12.06.2000 року по 28.08.2000 рік в ДП ш/у «Луганське» ГХІ «Луганськвугілля» за професією «Прохідник», з 05.04.2004 року по 18.07.2005 рік на ш/у «Луганське», з 27.07.1998 року по 02.06.2000 рік на шахті «Словяносербська» ГХІ ЛУ» гірничим прохідником, з 24.02.2003 року по 25.03.2004 рік на ОП «Шахта XIX з'їзду КПСС»: з 21.07.1995 року по 07.08.1995 рік, з 08.08.1995 року по 14.09.1995 рік, з 15.09.1995 року по 14.05.1996 рік, з 08.06.2000 року по 14.06.2000 рік на шахті «Черкаська» п/о ЛУ, що на переконання суду, є безумною підставою для зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 вказані періоди.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення іншої частини позовних вимог щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на пільгових умовах, з огляду на таке.

Так, у рішеннях у справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.01.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 908,00 грн., сплата якого підтверджується квитанцією № 0.0.2163729736.1 від 16.06.2021 року.

У зв'язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення постановлено в перший робочий день судді - 02 вересня 2021 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), щодо призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), зарахувати до пільгового стажу періоди роботи та навчання: з 12.06.2000 року по 28.08.2000 рік в ДП ш/у «Луганське» ГХІ «Луганськвугілля» за професією «Прохідник»; з 05.04.2004 року по 18.07.2005 рік на ш/у «Луганське»; з 27.07.1998 року по 02.06.2000 рік на шахті «Словяносербська» ГХІ ЛУ» гірничим прохідником; з 24.02.2003 року по 25.03.2004 рік на ОП «Шахта XIX з'їзду КПСС»; з 21.07.1995 року по 07.08.1995 рік, з 08.08.1995 року по 14.09.1995 рік, з 15.09.1995 року по 14.05.1996 рік, з 08.06.2000 року по 14.06.2000 рік на шахті «Черкаська» п/о ЛУ.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49123, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908,00 гривень (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко

Попередній документ
100068783
Наступний документ
100068785
Інформація про рішення:
№ рішення: 100068784
№ справи: 160/8205/21
Дата рішення: 02.09.2021
Дата публікації: 07.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (29.06.2021)
Дата надходження: 24.05.2021
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії