18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
15 вересня 2021 року Черкаси справа №925/902/18
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О. В., за участю представників:
від стягувача Андрійко Є.Л., Конопліцький А.В., адвокати, від Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» Лук'яненко Г.О., адвокат, від Смілянської міської ради Сілко О.І., за посадою, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест», треті особи на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» та Смілянська міська рада про стягнення 33 552 723,49 грн
Рішенням суду від 12.12.2018 повністю задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» 14504207,74 грн заборгованості, 2554420,07 грн пені, 1537113,76 грн три відсотки річних, 14956981,92 грн інфляційних, 503290,85 грн судового збору.
11.01.2019 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 12.12.2018 видано наказ.
Ухвалою суду від 06.06.2019 задоволено заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником та замінено у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/902/18 боржника з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» на його правонаступника - Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.06.2019 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 21.10.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.06.2019 змінено, заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником задоволено частково, замінено у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 11.01.2019 у справі №925/902/18 боржника з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» на його правонаступника - Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» в частині стягнення 14504207,74 грн заборгованості, 2554420,07 грн пені, 1537113,76 грн 3% річних, 14956981,92 грн інфляційних.
Додатковою постановою Верховного Суду від 19.12.2019 присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 28,39 грн та витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 28,39 грн.
08.01.2020 на виконання додаткової постанови Верховного Суду від 19.12.2019 видано наказ.
08.02.2021 до суду надійшла заява Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» від 29.01.2021 №176 про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні з Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» на первісного боржника у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест», у зв'язку з тим, що правочин на підставі якого Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» замінило боржника у виконавчому провадженні - визнано судом недійсним.
Ухвалою суду від 03.03.2021 задоволено заяву Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 11.01.2019 у справі №925/902/18. Замінено боржника - Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» на первісного боржника у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест».
09.08.2021 до суду надійшла заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про заміну сторони у виконавчому провадженні (боржника) з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 11.01.2019 її правонаступником, у якій заявник просить суд здійснити заміну боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» його правонаступником Комунальним підприємством «Смілакомунтеплоенерго».
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.08.2021 заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні її правонаступником призначено до розгляду 19.08.2021.
Протокольною ухвалою у судовому засіданні 19.08.2021 суд відклав розгляд заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про заміну сторони у виконавчому провадженні до 15.09.2021.
27.08.2021 від представника Смілянської міської ради до суду надійшли заперечення на заяву про заміну сторони її правонаступником, у яких міська рада не погоджується з доводами заявника та просить відмовити у задоволенні заяви, мотивуючи це тим, що заявник не надав суду жодних доказів, що комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» стало правонаступником за кожною із заявлених у даній справі позовних вимог, і що комунальне підприємство визнало ці боргові зобов'язання. Доказів на підтвердження спільних зобов'язань (солідарну відповідальність) по договору купівлі-продажу заявником також не надано. Відповідачі не були учасниками договору купівлі-продажу природного газу №1695/14-БО-36 від 26.11.2013, не надавали дозволу на його укладення та будь-яких гарантій по його виконанню заявнику, вказаний договір не укладений від імені учасників спільної діяльності. Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» вже брало участь у виконавчому провадженні і даній справі, а саме ухвалою суду від 06.06.2019 у справі №925/902/18 було замінено боржника з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» на його правонаступника - Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» на підставі договору про переведення боргу №14/3523/18 від 26.12.2018, який у подальшому було визнано недійсним рішенням суду від 09.09.2020. Звернення вдруге до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником на підставі договору переведення боргу, який визнано судом недійсним, суперечить принципу «заборони суперечливої поведінки» та є самостійною підставою для відхилення таких доводів.
08.09.2021 від представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до суду надійшла відповідь на заперечення Смілянської міської ради, у якій заявник вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного. За дорученням Смілянської міської ради, а саме на підставі рішення №47-2/V, Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» укладаючи договір про спільну діяльність з первісним боржником, погодило, що спільна діяльність здійснюється шляхом використання майна та устаткування, у тому числі фінансових ресурсів, з метою виробництва житлово-комунальних послуг у м.Сміла. Оператором вказаного договору є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест», тому Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» є учасником договору №1695/14-БО-36 від 26.11.2013, оскільки останній укладено з метою виготовлення теплової енергії для передачі бюджетним установам та організаціям. Згідно з актом приймання-передачі від 12.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» передало, а Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» прийняло майно на баланс. Отже, передача цілісного майнового комплексу Комунальному підприємству «Смілакомунтеплоенерго» є підставою для застосування правонаступництва на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про теплопостачання». Крім того, Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» у результаті здійснення спільної діяльності з первісним боржником, яка була досліджена судом у справах №925/1613/15 та №925/459/17, на підставі статті 1141 Цивільного кодексу України відповідає солідарно за усіма зобов'язаннями.
15.09.2021 до суду надійшли пояснення Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго», у яких підприємство зазначило про відсутність правових підстав для здійснення правонаступництва у справі №925/902/18, мотивуючи це тим, що вільного волевиявлення на прийняття від третьої особи як основного боргу так і штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго», не має. При дослідженні доказів у справі №925/459/17, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» право користування майном комунальної власності у виді цілісного комплексу з виробництва,транспортування та постачання тепла кінцевим споживачам не набуло. Акт приймання-передачі від 12.01.2018, на який посилається заявник, складений відповідно до умов договору відповідального зберігання, де Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» виключно приймає на відповідальне зберігання майно, доказів того, що вказане майно було задіяне у виробництві енергії заявником не надано. Договір купівлі-продажу №1695/14-БО-36 укладений виключно від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест», а не від імені усіх учасників спільної діяльності, у даному договору визначено, що саме Товариство зобов'язується прийняти та оплатити природний газ, на умовах договору. Даний договір не містить доказів того, що він укладений з метою виконання умов договору про спільну діяльність №47-2V або від імені уповноваженої особи такого договору. Отже, матеріали справи не містять доказів виникнення у комунального підприємства спільного зобов'язання з оплати придбаного первісним боржником природного газу а тому комунальне підприємство не може нести солідарну відповідальність за неналежне виконання умов договору №1695/14-БО-36.
Разом із поясненнями представник Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» подав до суду заяву про зупинення провадження по справі, у якій просив суд зупинити провадження у справі до моменту набрання законної сили вироку у кримінальному провадженні №12015250230002035 на підставі статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Протокольною ухвалою від 15.09.2021 суд відмовив у задоволенні заяви про зупинення провадження по справі, у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.
Суд, розглянувши надані учасниками справи докази, заслухавши їх пояснення зазначає, що згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 зазначено, що стаття 52 Господарського процесуального кодексу України вміщена до розділу І «Загальні положення» глави 4 «Учасники судового процесу» цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов'язків тощо. Натомість стаття 334 Господарського процесуального кодексу України розташована у розділі V «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах», що присвячений врегулюванню відносин, пов'язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.
З аналізу наведеного нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
З наданих заявником документів та викладених у заяві доводів судом не встановлено чи відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/902/18 від 11.01.2019.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Частиною другою, п'ятою статті 15 цього Закону встановлено, що боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису.
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у своїй заяві та відповіді на заперечення посилається на те, що передача цілісного майнового комплексу від Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» для здійснення спільної діяльності, який досліджений у справі №925/459/17, та повернення такого майна на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» є підставою для застосування інституту правонаступництва у порядку частини 3 статті 22 Закону України «Про теплопостачання».
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).
Ця норма передбачає особливий вид правонаступництва за борговими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, новим суб'єктом господарювання, який одержав таке майно в користування. При цьому вагомим є визначення конкретних видів зобов'язань суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, якими є саме зобов'язання з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання.
Суд зазначає, що суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність.
Згідно частини 1 статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (стаття 1135 Цивільного кодексу України).
Правомірність укладення договору про спільну діяльність та акт приймання-передачі майна від 12.01.2018 неодноразово досліджувався судом при розгляді господарських справ, зокрема, у справі №925/902/18. Вказаним рішенням було встановлено, що Акт приймання-передачі від 12.01.2018 складений відповідно до умов договору відповідального зберігання, де Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» приймає на відповідальне зберігання майно, доказів того, що Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» використовувало його для виробництва теплової енергії у 2014 році заявником не подано, а у рішенні суду не встановлено. Відтак, суд дійшов висновку, що посилання заявника на частину 3 статті 22 Закону України «Про теплопостачання» передбачено у даному випадку є безпідставним, оскільки дана норма передбачає правонаступництво за борговими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, а таких доказів суду заявником не надано та у матеріалах справи вони відсутні.
Більш того, навіть якщо відбувся перехід комунального майна з господарського відання та балансу комунального підприємства у спільне користування усіх учасників договору про спільну діяльність, то сам по собі факт не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному відношенні.
За загальним правилом, покладення обов'язку боржника на третю особу є можливим лише з волі такої особи або в результаті універсального правонаступництва (переходу прав та обов'язків).
Крім того, як вбачається з договору купівлі-продажу природного газу №1695/14-БО-36 від 26.11.2013, його сторонами є Публічне акціонерне товариство «Національна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (покупець), ніяких погоджень щодо укладення цього договору іншими учасниками договору про спільну діяльність №47-2V від 05.05.2010 умови договору купівлі-продажу газу - не містять. Отже, вказаний договір укладено від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» і сам по собі факт наявності договору про спільну діяльність не свідчить про наявність солідарної відповідальності Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» перед Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», за договором про постачання газу.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що питання правонаступництва Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» за договірними зобов'язаннями, які виникли за договором купівлі-продажу природного газу №1695/14-БО-36 від 26.11.2013 вже було предметом судового розгляду. Так, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.06.2019 у цій справі було задоволено заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про заміну сторони у виконавчому провадженні та замінено у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/902/18 боржника з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» на його правонаступника - Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго». При зверненні з цією заявою до суду Публічним акціонерним товариством «Національна компанія «Нафтогаз України» не ставилося питання щодо солідарної відповідальності боржника, у зв'язку з укладенням договору про спільну діяльність. Отже, повторний розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому провадження з підстав, які існували на момент розгляду попередньої заяви Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» суперечить принципу «заборони суперечливої поведінки» та є самостійною підставою для відхилення таких доводів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 233-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 04.08.2021 про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області №925/902/18 від 11.01.2021.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею чинності.
Повна ухвала складена 04.10.2021.
Суддя О.І.Кучеренко