просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
28 вересня 2021 року м. Харків Справа № 913/519/21
Провадження № 3/913/519/21
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Селіверстової Н.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом
ОСОБА_1 , м. Ніжин Чернігівської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр металопрокату", м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 1 326 580 грн 00 коп.
в присутності представників учасників справи:
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідача - представник не прибув.
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр металопрокату" про стягнення вартості частки у статутному капіталі в розмірі 1 326 580 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної фірми "Інжен", яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр металопрокату", вартість частки майна в товаристві в розмірі 1 326 580 грн 00 коп. не сплачена, що стало підставою для звернення до суду.
Також позивач у позовній заяві повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складає: 19 898 грн 71 коп. - сума судового збору, 6 000 грн 00 коп. - витрати на правову допомоги.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/519/21, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому провадженні на 07.09.2021 та встановлено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
25.08.2021 від позивача у справі надійшло клопотання від 20.08.2021 № б/н про приєднання до матеріалів справи копії Статуту, в редакції, чинній на момент виходу позивача із складу учасників, копії Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості корпоративних прав, а також заява від 20.08.2021 № б/н про проведення судового засідання, призначеного на 07.09.2021, та всіх послідуючих судових засідань в режимі відеоконференції в приміщенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.08.2021 заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції передано на розгляд судді Секірському А.В.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату від 25.08.2021 № 213-р у зв'язку з перебуванням судді Секірського А.В. у відпустці з 19.08.2021 по 03.09.2021 був проведений повторний автоматизований розподіл заяви, яка розподілена судді Голенко І.П.
Ухвалою суду від 25.08.2021 заява ОСОБА_1 від 20.08.2021 № б/н задоволена в частині проведення судового засідання, яке призначене на 07.09.2021, в режимі відеоконференції в приміщенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
У судовому засіданні позивач приймав участь в режимі відеоконференції.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 . Проте, копія відповідної ухвали повернулась 19.08.2021 до суду неврученою з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою суду від 07.09.2021 закрито підготовче провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 28.09.2021.
15.09.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від позивача у справі - ОСОБА_1 надійшла заява від 08.09.2021 № б/н, в якій останній просить провести судове засідання, призначене на 28.09.2021 об 11 год. 00 хв., в режимі відеоконференції в приміщенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
Ухвалою суду від 16.09.2021 вказана заява позивача задоволена.
У судовому засіданні позивач приймав участь в режимі відеоконференції.
Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом надіслання копії ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 . Проте, копія відповідної ухвали повернулась 21.09.2021 до суду неврученою з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Позивачем у судовому засіданні заявлено усне клопотання про стягнення адвокатських витрат та поштових витрат.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" зареєстровано в якості юридичної особи 16.03.1993, місцезнаходження: вул. Геологів, будинок 30, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 (аркуш справи 24-27).
17.05.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен", номер запису 1000631070037000303 (аркуші справи 28-32).
Відповідно до вказаного запису вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр металопрокату" та місцезнаходження на: проспект Перемоги, будинок 117, м. Лисичанськ, Луганська область, 93120.
Згідно із засновницькою угодою про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" від 03.02.1993, одним з учасників товариства був ОСОБА_2 , яким відповідно до довідки від 18.03.2003 № 2 внесена частка в статутний фонд товариства в розмірі 5 грн 90 коп.
21.03.2003 державним нотаріусом Ніжинської міської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим номером № 1-445 на ім'я ОСОБА_1 , відповідно до якого остання успадкувала після чоловіка ОСОБА_2 частку активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" вартістю 120 828 грн 87 коп., у тому числі частку в статутному фонду вартістю 5 грн 90 коп., належних спадкодавцю на підставі довідки, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен", від 18.03.2003 № 1.
Отже, ОСОБА_1 є спадкоємицею учасника товариства ОСОБА_2 .
Згідно з п. 1.6 Статуту товариства (аркуші справи 41-52 (в редакції, яка діяла до моменту виходу позивача зі складу учасників)), учасниками товариства є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . Для забезпечення діяльності товариства створений статутний капітал у розмірі 30 грн 30 коп., який внесений грошовими коштами та відповідно поділений між учасниками товариства: ОСОБА_3 вніс частку у розмірі 10 грн 10 коп., що становить 1/3 від загального розміру статутного капіталу; ОСОБА_4 вніс частку у розмірі 10 грн 10 коп., що становить 1/3 від загального розміру статутного капіталу; ОСОБА_1 внесла частку у розмірі 10 грн 10 коп., що становить 1/3 від загального розміру статутного капіталу (п. 6.1 Статуту, в редакції, яка діяла до моменту виходу позивача зі складу учасників).
Відповідно до п. 5.1.14 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" учасники товариства мають право вийти з товариства у встановленому порядку.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50%, має право вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників товариства (п. 15.2 Статуту).
Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу (п. 15.5 Статуту).
Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (п. 15.6 Статуту).
Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки (п. 15.7 Статуту).
Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника (п. 15.8 Статуту).
За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов'язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов'язанням із передачі майна (п. 15.9 Статуту).
Товариство зобов'язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів для визначення вартості його частки (п. 15.10 Статуту).
ОСОБА_1 , будучи учасником та маючи частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" в розмірі 33,33%, 15.03.2019 склала заяву про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен", яка відповідає вимогам чинного законодавства, та повідомила товариство про свій вихід (аркуш справи 9).
Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен", оформленим протоколом від 27.03.2019 № 134, задоволено заяву ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства та виключено ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" з дня державної реєстрації, тобто з 21.03.2019. Також вирішено здійснити визначення вартості частки колишнього учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" ОСОБА_1 та виплатити їй вартість її частки згідно вимог діючого законодавства України станом на день, що передував дню подання ОСОБА_1 відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України, тобто 20.03.2019; виплату вартості частки колишньому засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" ОСОБА_1 здійснити протягом одного року з дня, коли товариству стало відомо про вихід ОСОБА_1 зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен", тобто 21.03.2020 (аркуш справи 10).
Таким чином, ОСОБА_1 вважається такою, що вийшла з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен", з дня державної реєстрації її виходу - 21.03.2019, номер запису 10631050030000303.
Відповідачем визначено вартість частки ОСОБА_1 , яка станом на 20.03.2019 становить 1 326 580 грн 00 коп. (33,33% від статутного капіталу товариства), про що позивача повідомлено листом від 03.06.2019 № 119, до якого додані копії документів відповідно до п. 8 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та звіт про незалежну оцінку ринкової вартості корпоративних прав у вигляді частки розміром 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен", з метою визначення частки у розмірі 33,33% статутного капіталу, яка належить учаснику ОСОБА_1 , що вийшла з товариства (аркуш справи 11-12, 52-122).
Отже, право на вихід з товариства є безумовним суб'єктивним правом учасника, яке не залежить від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого має наслідком припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. При цьому на учасника покладається обов'язок повідомити товариство про свій вихід шляхом подання або вручення відповідної заяви.
Учасник, який виходить з товариства, має право на отримання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі, яке виникає в останнього під час його виходу зі складу учасників товариства шляхом подання відповідної заяви та державної реєстрації його виходу.
Оскільки Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" стало відомо про вихід ОСОБА_1 зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" 21.03.2019 (з дня державної реєстрації її виходу), то виплату вартості частки колишньому засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" ОСОБА_1 необхідно було здійснити протягом одного року до 21.03.2020.
Відповідачем не виконано передбаченого законом обов'язку щодо виплати позивачу вартості частини майна при виході учасника із товариства, чим було порушено право позивача на одержання коштів, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення з відповідача вартості частини майна товариства у зв'язку з виходом учасника.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями статей 83, 88 ЦК України товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
Відповідно до ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
За приписами ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Статтею 116 ЦК України унормовано права учасників господарського товариства. Так, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, вийти з товариства.
Закон України від 06.02.2018 № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі за текстом - Закон), який набрав чинності з 17.06.2018, визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.
Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.
З огляду на наведені вище норми права на вихід з товариства у відповідний період законодавчо врегульовано як безумовне суб'єктивне право учасника, яке не залежало від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого мала наслідком припинення участі в товаристві.
Тобто, вихід з товариства є одностороннім правочином його учасника, вчиненим у письмовій формі у вигляді заяви про вихід з товариства, підписаної учасником.
Такий правочин, хоч і вчиняється за волевиявленням однієї особи, спричиняє юридичні наслідки для інших осіб, зокрема, виникнення у товариства обов'язку виплатити колишньому учаснику вартість його частки у встановлений строк. Тому неодмінною умовою для реалізації учасником вчиненого ним волевиявлення на припинення участі в товаристві є повідомлення товариства про прийняте рішення.
Відтак, вихід з товариства є безпосередньою дією учасника, спрямованою на припинення корпоративних відносин з товариством з ініціативи учасника товариства, вчинення якої реалізується учасником шляхом подання до товариства заяви в письмовій формі, підписаної учасником.
У зв'язку із цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/7674/18.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен" отримало нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 від 15.03.2019 про вихід зі складу учасників товариства. Державна реєстрації виходу учасника проведена 21.03.2019, номер запису 10631050030000303.
Отже, з 21.03.2019 позивач вважається таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен".
За приписами частин 6, 7, 8 ст. 24 Закону не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
Враховуючи наведені правові норми учасник товариства, який реалізував своє право на вихід з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
Відповідачем порушено право позивача на одержання коштів. Відтак, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати стягнення з відповідача вартості частини майна товариства у зв'язку з виходом.
Як встановлено судом, з метою здійснення оцінки майна товариства, відповідач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності - Приватного підприємства "Бюро Маркуса", відповідно до звіту якого станом на 20.03.2019 ринкова вартість об'єкту оцінки - корпоративні права у вигляді частки розміром 33,33% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен", яка належить учаснику ОСОБА_1 , що вийшов з товариства, становить 1 326 580 грн 00 коп. без ПДВ, на підставі розрахунку ринкової вартості 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційна фірма "Інжен", яка становить 3 980 139 грн 00 коп. без ПДВ. (аркуші справи 52-122).
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача вартість частки у статутному капіталі товариства в розмірі 1 326 580 грн 00 коп., яка відповідачем станом на час подання позову не виплачена.
Приписами ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи не містять доказів сплати товариством частки у статутному капіталі ОСОБА_1 в розмірі 1 326 580 грн 00 коп.
Враховуючи, що обґрунтування нарахованої суми підтверджується наявними у справі доказами, а відповідачем, в свою чергу, не спростовано встановлених судом фактичних обставин, а також з огляду на відсутність між сторонами спору в частині визначення вартості частки, що підлягає сплаті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача в сумі 19 898 грн 70 коп.
Щодо витрат позивача на правову допомогу, то суд зазначає наступне.
За приписами п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складає: 19 898 грн 71 коп. - сума судового збору, 6 000 грн 00 коп. - витрати на правову допомоги.
За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу не надано. Відповідна заява про те, що докази понесених витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, позивачем зроблена не була.
Таким чином, питання щодо розподілу витрат позивача на правову допомогу судом не розглядається та не вирішується.
Щодо усного клопотання позивача про стягнення поштових витрат, то суд зазначає, що про такі судові витрати позивач в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат не зазначав, доказів понесення таких витрат не подавалось та вимога про їх стягнення у позовній заяві не зазначалась, а тому така вимога не є предметом вирішення і витрати не розподіляються, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр металопрокату" про стягнення 1 326 580 грн 00 коп. задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр металопрокату", місцезнаходження: проспект Перемоги, будинок 117, м. Лисичанськ, Луганська область, 93120, ідентифікаційний код 14230198 на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 вартість частки у статутному капіталі в розмірі 1 326 580 грн 00 коп., судовий збір в сумі 19 898 грн 70 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
4.Повне рішення складено - 04.10.2021.
Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ