ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.09.2021Справа № 910/576/21
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомФізичної особи-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни
доЖитлово-будівельного кооперативу "Нептун"
простягнення 278 261 грн 00 коп.
та за зустрічним позовомЖитлово-будівельного кооперативу "Нептун"
доФізичної особи-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни
простягнення 51 505 грн 70 коп.
Представники:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Орловська В.А. - представник на підставі ордера
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): Золотопуп С.В. - представник на підставі ордера
15.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни з вимогами до Житлово-будівельного кооперативу "Нептун" про відшкодування шкоди у розмірі 278 261 грн 00 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок залиття приміщення 22.05.2020 та 26.05.2020, орендованого у відповідача, позивачу була завдана шкода у розмірі 257 261 грн 00 коп. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15 000 грн 00 коп. витрат за виконання робіт з незалежної оцінки майна та 6 000 грн 00 коп. моральної шкоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 відкрито провадження у справі № 910/576/21, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.02.2021.
28.01.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
15.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.
15.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Житлово-будівельного кооперативу "Нептун" з вимогами до Фізичної особи-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни про стягнення 51 505 грн 70 коп. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 03.07.2018 № 03/07/2018-02, в тому числі: 50 100 грн 00 коп. основної заборгованості, 606 грн 25 коп. пені та 799 грн 45 коп. 3 % річних, а також виселення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 03.07.2018 № 03/07/2018-02 не сплачує орендні платежі, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 50 т100 грн 00 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідач на свою користь 606 грн 25 коп. пені та 799 грн 45 коп. 3 % річних, а також виселити відповідача з орендованого нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2019 зустрічну позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 відкрито провадження у справі та об'єднано зустрічну позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу "Нептун" з вимогами до Фізичної особи-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни про стягнення 51 505 грн 70 коп. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 03.07.2018 № 03/07/2018-02, в тому числі: 50 100 грн 00 коп. основного боргу, 606 грн 25 коп. пені та 799 грн 45 коп. 3 % річних та виселення в одне провадження з первісним позовом Фізичної особи-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни з вимогами до Житлово-будівельного кооперативу "Нептун" про відшкодування шкоди у розмірі 278 261 грн 00 коп.
У підготовчому засіданні 15.02.2021 судом оголошено перерву до 22.03.2021.
12.03.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) надійшов відзив.
22.04.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) надійшла відповідь на відзив.
Підготовче засідання, призначене на 22.03.2021, не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 підготовче засідання призначено на 08.07.2021.
У підготовчому засіданні 08.07.2021 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.08.2021.
У судовому засіданні 16.08.2021 судом оголошено перерву до 13.09.2021.
25.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) надійшла заява про уточнення позову, у зв'язку із допущенням технічної помилки при складанні зустрічного позову.
У судове засідання 13.09.2021 з'явилися представники сторін та надали пояснення.
У судовому засіданні 13.09.2021 судом прийнято до розгляду заяву відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) про уточнення позову.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені первісні позовні вимоги та просить суд їх задовольнити, у задоволенні зустрічних позовних вимог заперечив та просить суд відмовити.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечив проти заявлених первісних позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, та просить суд відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі, та підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
У судовому засіданні 13.09.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
03.07.2018 між Житлово-будівельним кооперативом "Нептун" (орендодавець за договором) та Фізичною особою-підприємцем Лісовол Олександрою Вікторівною (орендар за договором) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 03/07/2018-02 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення підвального поверху багатоквартирного будинку № 20 по вул. Русанівська набережна у місті Києва (надалі - орендоване приміщення) загальною площею 40,00 метрів квадратних, позначене літерами «А» (площею 34,0 кв. м), «Б» (площею 3,0 кв. м), «В» (площею 3,0 кв. м) в плані орендованого приміщення, що є невід'ємною частиною цього договору, а орендар зобов'язується прийняти це приміщення, використовувати його і сплачувати орендну плату та повернути його орендодавцю на умовах цього договору.
Орендоване приміщення належить на праві власності Житлово-будівельному кооперативу "Нептун" на підставі ч. 3 ст. 19 Закону України "Про кооперацію", ч. 1 ст. 384 Цивільного кодексу України (пункт 1.2. договору).
Відповідно до пункту 1.4. договору орендоване приміщення передається в оренду з метою його використання виключено для здійснення діяльності із забезпечення фізичного комфорту.
Згідно з пунктом 2.1. договору прийом-передача приміщення від орендодавця орендарю здійснюється комісією, до складу якої входять орендар і представник (представники) орендодавця, та оформляється актом приймання-передачі в дату укладення цього договору.
За змістом пунктів 3.1. - 3.4. договору цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Строк оренди орендованого приміщення за цим договором визначається з моменту прийняття орендованого приміщення орендарем до 31.12.2020.
Строк оренди може бути продовжено виключно за взаємною згодою сторін, про що укладається додаткова угода до цього договору у формі єдиного документа.
У разі, якщо сторонами не буде укладено додаткову угоду про продовження строку дії цього договору договір припиняється в термін, зазначений у пункті 3.2. цього договору.
Відповідно до акта приймання-передачі нежитлового приміщення по договору від 03.07.2018 № 03/07/2018-02 орендар передав орендодавцю приміщення першого поверху багатоквартирного будинку № 20 по вул. Русанівська набережна у місті Києва (надалі - орендоване приміщення) загальною площею 40,00 метрів квадратних, позначене літерами «А» (площею 34,0 кв. м), «Б» (площею 3,0 кв. м), «В» (площею 3,0 кв. м) в плані орендованого приміщення.
В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Первісний позов обґрунтовано тим, що внаслідок залиття приміщення 22.05.2020 та 26.05.2020, орендованого позивачем, останньому була завдана шкода у розмірі 257 261 грн 00 коп., яку відповідач, як власник приміщення, повинен відшкодувати. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15 000 грн 00 коп. витрат за виконання робіт з незалежної оцінки майна та 6 000 грн 00 коп. моральної шкоди.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 22.05.2020, комісією у складі: голови правління ЖБК "Нептун", членів правління ЖБК "Нептун", слюсаря-монтажника (сантехніка) складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), відповідно до якого встановлено, що 22.05.2020 у будинку № 20 по вул. Русанівська набережна, у нежитловому приміщенні підвального поверху загальною площею 40 кв. м, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни на підставі договору оренди від 03.07.2018 № 03/07/2018-02 трапилось залиття, в результаті якого було затоплено водою підлогу тамбуру при вході в орендоване приміщення площею близько 1- 1,5 кв. м в результаті потрапляння води з суміжних підвальних приміщень будинку. Інших руйнувань та пошкоджень майна та обладнання в орендованому приміщення не виявлено. Причиною залиття стала аварія в мережі водовідведення офісного приміщення першого поверху будинку, розміщеної в суміжному з орендованим приміщення. Вказаний акт підписаний головою правління ЖБК "Нептун", членами правління ЖБК "Нептун", слюсарем-монтажником (сантехніком), а також О.В.Лісовол (22.07.2020).
В подальшому, 28.05.2020, комісією у складі: голови правління ЖБК "Нептун", членів правління ЖБК "Нептун", слюсаря-монтажника (сантехніка), складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), відповідно до якого встановлено, що 26.05.2020 у будинку № 20 по вул. Русанівська набережна, у нежитловому приміщенні підвального поверху загальною площею 40 кв. м, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни на підставі договору оренди від 03.07.2018 № 03/07/2018-02, трапилось залиття, в результаті якого орендоване приміщення було затоплене водою по усій площі шаром від 3 до 5 см, що призвело до замокання по всій площі приміщення лінолеумного покриття підлоги, руйнування і обвалення окремих ділянок та елементів облаштування орендованого приміщення, що виготовлені із солі внаслідок ввібрання сіллю води і водних випарувань, замокань прилеглих до підлоги частин дерев'яних вхідних дверей, листів стінового гіпсокартону. В акті вказано, що причину залиття комісії встановити не виявилося можливим, оскільки слідів потрапляння води до затопленого приміщення не виявлено. Висновки і рекомендації комісії: винні в залитті особи та причини залиття не встановлені. Рекомендації комісії: до встановлення причини залиття, для запобігання повторенню пошкодження майна, рекомендувати орендарю приміщення Лісовол О.В. суворо дотримуватися цільового використання орендованого приміщення у відповідності до умов договору оренди, не використовувати орендоване приміщення для зберігання цінних речей, а також майна, яке має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, забезпечити постійний догляд за станом приміщення для своєчасного реагування та негайного повідомлення про виникнення аварій та запобігання збільшенню шкоди від їх наслідків. Вказаний акт підписаний головою правління ЖБК "Нептун", членами правління ЖБК "Нептун", слюсарем-монтажником (сантехніком), а також О.В.Лісовол (22.07.2020).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі
Відповідно частин 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Нормами статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з нормами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
За правилами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.
Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.
Судом встановлено, що позивачем не доведено факту заподіяння відповідачем збитків, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що залиття приміщення трапилось внаслідок дій або бездіяльності відповідача.
Та обставина, що відповідач є власником орендованого приміщення, не означає, що останній повинен відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок залиття.
З акта залиття від 22.05.2020 вбачається, що причиною залиття стала аварія в мережі водовідведення офісного приміщення першого поверху будинку, розміщеної в суміжному з орендованим приміщення.
Відповідно до акта залиття від 28.05.2020 причину залиття комісії встановити не виявилося можливим, оскільки слідів потрапляння води до затопленого приміщення не виявлено. Висновки і рекомендації комісії: винні в залитті особи та причини залиття не встановлені.
Вказані акти підписані О.В.Лісовол без заперечень та зауважень
Відтак, вина відповідача у залитті приміщення не встановлена та не підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.
Наданий позивачем висновок експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 21.09.2020 № 1019/09-2020 підтверджує розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття приміщення, однак не встановлює, що така шкода була заподіяна відповідачем, а також причини залиття.
До того ж, в матеріалах справи наявний лист від 09.02.2021 № 139/21 ТОВ "Вдомалад", яким повідомлено, що внутрішньобудинкові мережі центрального опалення, холодного, гарячого водопостачання та водовідведення багатоквартирного житлового будинку ЖБК "Нептун" № 20 по вул. Русанівська набережна знаходяться на обслуговування у ТОВ "Вдомалад". У період з 23.05.2020 по 28.05.2020 до диспетчерської служби не надходило заявок по аварійній ситуації або витоки зі загально будинкових мереж опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення за вказаною адресою. У підвальних приміщеннях вищевказаного будинку в період з 23.05.2020 по 28.05.2020 не було виявлено витоків із загальнобудинкових мереж опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до пунктів 8.3.2., 8.3.3. договору орендодавець не несе відповідальність за шкоду заподіяну майну орендаря, яка відбулася не з вини орендодавця, а також за шкоду, заподіяну належним орендарю цінним речам, а також майну, яке має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність.
У пункті 12.8. договору зазначено, що ризик випадкового пошкодження орендованого приміщення, його оздоблення і обладнання в період з моменту його прийняття і до повернення за відповідним актом несе орендар.
Таким чином, посилання позивача на те, що у зв'язку із залиттям орендованого нежитлового приміщення підвального поверху багатоквартирного будинку № 20 по вул. Русанівська набережна у місті Києві (надалі - орендоване приміщення) загальною площею 40,00 метрів квадратних, позначене літерами «А» (площею 34,0 кв. м), «Б» (площею 3,0 кв. м), «В» (площею 3,0 кв. м) в плані орендованого приміщення за договором від 03.07.2018 № 03/07/2018-02, укладеним із Житлово-будівельним кооперативом "Нептун" , позивачу було завдано збитків на суму 257 261 грн 00 коп., яку відповідач, як власник приміщення, повинен відшкодувати, визнаються судом не обґрунтованими.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 15 000 грн 00 коп. витрат за виконання робіт з незалежної оцінки майна та 6 000 грн 00 коп. моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про стягнення збитків.
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач як власник приміщення повинен відшкодувати позивачу 257 261 грн 00 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття орендованого приміщення, судом не встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, наявності протиправної поведінки відповідача, наявності вини відповідача у завданні збитків, та в свою чергу причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, понесеними позивачем.
Враховуючи вищезазначене, позивач не довів, що дії або бездіяльність відповідача призвели до спричинення позивачу майнової шкоди, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 257 261 грн 00 коп., а також 15 000 грн 00 коп. витрат за виконання робіт з незалежної оцінки майна та 6 000 грн 00 коп. моральної шкоди є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
В обгрунтування заявлених зустрічних позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 03.07.2018 № 03/07/2018-02 не сплачує орендні платежі, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 50 100 грн 00 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідач на свою користь 606 грн 25 коп. пені та 799 грн 45 коп. 3 % річних, а також виселити відповідача з орендованого нерухомого майна.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до норм частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Як встановлено судом вище, 03.07.2018 між Житлово-будівельним кооперативом "Нептун" (орендодавець за договором) та Фізичною особою-підприємцем Лісовол Олександрою Вікторівною (орендар за договором) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 03/07/2018-02 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орнедарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення підвального поверху багатоквартирного будинку № 20 по вул. Русанівська набережна у місті Києва (надалі - орендоване приміщення) загальною площею 40,00 метрів квадратних, позначене літерою «А» (площею 34,0 кв. м) «Б» (площею 3,0 кв. м), «В» (площею 3,0 кв. м) в плані орендованого приміщення, що є невід'ємною частиною цього договору, а орендар зобов'язується прийняти це приміщення, використовувати його і сплачувати орендну плату та повернути його орендодавцю на умовах цього договору.
Орендоване приміщення належить на праві власності Житлово-будівельному кооперативу "Нептун" на підставі ч. 3 ст. 19 Закону України "Про кооперацію", ч. 1 ст. 384 Цивільного кодексу України (пункт 1.2. договору).
За змістом пунктів 3.1. - 3.4. договору цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Строк оренди орендованого приміщення за цим договором визначається з моменту прийняття орендованого приміщення орендарем до 31.12.2020.
Строк оренди може бути продовжено виключно за взаємною згодою сторін, про що укладається додаткова угода до цього договору у формі єдиного документа.
У разі, якщо сторонами не буде укладено додаткову угоду про продовження строку дії цього договору договір припиняється в термін, зазначений у пункті 3.2. цього договору.
У пунктах 4.1., 4.2. договору зазначено, що розмір щомісячної орендної плати становить 4 000 грн 00 коп. за один місяць.
Орендна плата сплачується орендарем орендодавцю в безготівковому порядку щомісячно останнього числа кожного розрахункового місяця.
Відповідно до акта приймання-передачі нежитлового приміщення по договору від 03.07.2018 № 03/07/2018-02 орендар передав орендодавцю приміщення першого поверху багатоквартирного будинку № 20 по вул. Русанівська набережна у місті Києва (надалі - орендоване приміщення) загальною площею 40,00 метрів квадратних, позначене літерами «А» (площею 34,0 кв. м), «Б» (площею 3,0 кв. м), «В» (площею 3,0 кв. м) в плані орендованого приміщення.
02.11.2018 між сторонами складено акт за договором від 03.07.2018 № 03/07/2018-02, відповідно до якого встановлено, що 01.11.2018 відбулося залиття орендованого Лісовол О.В. приміщення, де нею на орендованій площі була побудована соляна шахта. Так, 01.11.2018 було проведено включення опалення у будинку № 20. Під час робіт з видалення повітря із системи опалення будинку, слюсарем було залишено відкритим вентель для продувки системи опалення у підвалі будинку № 20 на п'ятому будівельному стояку. В результаті вищезазначеного, відбулося залиття через стіну, яка прилягає до приміщення соляної шахти.
01.11.2018 між сторонами складено акт за договором від 03.07.2018 № 03/07/2018-02, в якому сторонами встановлено, що з 01.11.2018 у приміщенні загального користування - холі першого поверху перед орендованим приміщення орендодавцем виконуються будівельно-ремонтні роботи, пов'язані з утворенням будівельного пилу, тимчасово зберігаються будівельні матеріали, що тимчасово унеможливлюють використання орендарем орендованого приміщення. На підставі пункту 4.6. договору орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого орендоване приміщення не може бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, з 01.11.2018 до складання сторонами акту про припинення вищевказаних будівельно-ремонтних робіт. У пункті 5 акту зазначено, що орендар відмовляється від майнових та немайнових вимог до орендодавця, які можуть бути обумовлені залиттям орендованого приміщення 01.11.2018, а орендодавець приймає таку відмову.
01.10.2019 між сторонами складено акт за договором від 03.07.2018 № 03/07/2018-02, в якому сторонами встановлено, що 01.10.2019 у приміщенні загального користування - холі першого поверху перед орендованим приміщення орендодавцем завершено будівельно-ремонтні роботи, які були пов'язані з утворенням будівельного пилу, при виконанні яких тимчасово зберігались будівельні матеріали, що тимчасово унеможливлювало використання орендарем орендованого приміщення. На підставі пункту 4.6. договору орендар був звільнений від орендної плати за весь час, протягом якого орендоване приміщення не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, з 01.11.2018 до складання сторонами цього акту про припинення вищевказаних будівельно-ремонтних робіт від 01.10.2019.
За змістом пункту 4.6. договору орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого орендоване приміщення не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, відповідно до двосторонніх актів, складених орендодавцем і орендарем.
Отже, орендна плата за період з 01.11.2018 по 01.10.2019 не нараховувалась.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору оренди від 03.07.2018 № 03/07/2018-02 та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендних платежів, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 50 100 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів на суму 50 100 грн 00 коп. за період з липня 2018 року по жовтень 2018 року, та з жовтня 2019 року по грудень 2019 року, а також 2020 рік.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів за договором оренди від 03.07.2018 № 03/07/2018-02 та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на суму 50 100 грн 00 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 606 грн 25 коп. пені та 799 грн 45 коп. 3 % річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За порушення грошових зобов'язань щодо пені застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.1.1. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню за увесь період прострочення у розмірі одного проценту від простроченої суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 100 % суми заборгованості.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 8.1.1. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за договором оренди від 03.07.2018 № 03/07/2018-02, вимоги позивача про стягнення з відповідача 606 грн 25 коп. пені та 799 грн 45 коп. 3 % річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.
Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Також, позивачем заявлено вимогу про виселення орендаря з орендованого приміщення.
За змістом пунктів 3.1. - 3.4. договору цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Строк оренди орендованого приміщення за цим договором визначається з моменту прийняття орендованого приміщення орендарем до 31.12.2020.
Строк оренди може бути продовжено виключно за взаємною згодою сторін, про що укладається додаткова угода до цього договору у формі єдиного документа.
У разі, якщо сторонами не буде укладено додаткову угоду про продовження строку дії цього договору договір припиняється в термін, зазначений у пункті 3.2. цього договору.
Судом встановлено, що сторонами не укладалися додаткові угоди про продовження строку оренди. Відповідні докази в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, строк договору оренди закінчився 31.12.2020.
Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
У пункті 7.1. договору вказано, що повернення приміщення здійснюється в день припинення цього договору комісією, до складу якої входять орендар і представник (представники) орендодавця. Про повернення приміщення складається акт приймання-передачі.
Таким чином, у зв'язку із закінченням строку оренди 31.12.2020 за договором від 03.07.2018 № 03/07/2018-02, відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням не має, позовні вимоги про виселення орендаря із займаного приміщення визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні первісного позову Фізичної особи-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни з вимогами до Житлово-будівельного кооперативу "Нептун" про відшкодування шкоди у розмірі 278 261 грн 00 коп. відмовити повністю.
2. Зустрічний позов Житлово-будівельного кооперативу "Нептун" з вимогами до Фізичної особи-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни про стягнення 51 505 грн 70 коп. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 03.07.2018 № 03/07/2018-02, в тому числі: 50 100 грн 00 коп. основної заборгованості, 606 грн 25 коп. пені та 799 грн 45 коп. 3 % річних та виселення задовольнити.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Нептун" (вул. Русанівська набережна, 20, м. Київ, 02154, ідентифікаційний код 22870405) 50 100 (п'ятдесят тисяч сто) грн 00 коп. основної заборгованості, 606 (шістсот шість) грн 25 коп. пені, 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) грн 45 коп. 3 % річних та судовий збір у розмірі 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп.
4. Зазначити в рішенні про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
5. Виселити Фізичну особу-підприємця Лісовол Олександри Вікторівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з нерухомого майна - нежитлового приміщення підвального поверху багатоквартирного будинку № 20 по вул. Русанівська набережна у місті Києві, загальною площею 40,00 метрів квадратних, позначене літерами «А» (площею 34,0 кв. м), «Б» (площею 3,0 кв. м), «В» (площею 3,0 кв. м) в плані орендованого приміщення.
6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено: 01.10.2021
Суддя Н.Плотницька