61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
23.09.2021 Справа № 905/196/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Парахотіна Ю.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промколія», м. Костянтинівка, Донецька область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оквін-5», м. Костянтинівка, Донецька область
про стягнення заборгованості у сумі 434535,62грн, 3% річних у сумі 25929,24грн, інфляційних втрат у сумі 32242,50грн, всього 492707,36грн
За участю представників сторін:
від позивача: Гусакова О.Б., адвокат за ордером від 18.12.2020 серія АЕ №1051569 (брала участь в судовому засіданні режимі відеоконференції; після виходу суду з нарадчої кімнати встановлення відеоконференцзв'язку з судом представником позивача не забезпечено)
від відповідача: Колісниченко А.С., адвокат за ордером від 28.07.2021 серія АХ №1056255; Чижик К.М., адвокат за ордером від 03.01.2021 серія АХ №1043098
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промколія», м. Костянтинівка, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оквін-5», м. Костянтинівка, Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 434535,62грн (285240,87грн - основні роботи + 149294,75грн - додаткові роботи), 3% річних у сумі 25929,24грн, інфляційних втрат у сумі 32242,50грн, всього 492707,36грн.
Зі змісту позовної заяви в новій редакції (вх.№5463/21 від 22.03.2021) вбачається, що позовними вимогами позивач визначає стягнення з відповідача 492707,36грн, з яких: сума заборгованості - 434535,62грн (382089,00грн - основні роботи + 52446,62грн - додаткові роботи), 25929,24грн - 3% річних та 32242,50грн - інфляційних втрат. Вказану заяву суд розцінив як пояснення щодо розрахунку суми позовних вимог; розгляд справи здійснюється з її урахуванням.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду №20/04 від 20.04.2018 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем підрядних робіт (основних та додаткових). Позивач зазначає, що за наслідком виконання робіт ним був складений акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018 на суму 2236585,69грн з ПДВ. Ухилення відповідача від підписання виконавчої документації за договором позивач вважає безпідставним.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на невідповідність складеного позивачем акту №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідки Кб-3 за грудень 2018 умовам договору підряду №20/04 від 20.04.2018 та локальному кошторису №5-1-1. Також відповідач зазначає, що певна кількість робіт, зазначена в акті приймання виконаних будівельних робіт, позивачем фактично не виконана.
Справу розглянуто судом в порядку загального позовного провадження. Провадження у справі №905/196/21 відкрито ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.02.2021; підготовчі засідання проведені 25.02.2021, 11.03.2021, 24.03.2021, 14.04.2021, 21.04.2021, 11.05.2021; ухвалою суду від 24.03.2021 строк підготовчого провадження за ініціативою суду продовжено на тридцять днів.
З метою з'ясування відповідності складеної позивачем виконавчої документації (акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018) за договором №20/04 від 20.04.2018 за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та проектно-кошторисній документації (локальному кошторису №5-1-1), в тому числі в частині визначення розбіжностей вартісного вираження робіт, ухвалою суду від 11.05.2021 призначено інженерно-технічну експертизу у справі №905/196/21; проведення експертизи доручено експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз; обов'язок зі сплатити витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи було покладено на позивача; провадження у справі №905/196/21 зупинено на час судової інженерно-технічної експертизи у справі №905/196/21; 24.05.2021 матеріали справи №905/196/21 скеровано до експертної установи.
12.08.2021 від експертної установи повернулись матеріали справи №905/196/21 з повідомленням №3179 від 06.08.2021 про залишення ухвали Господарського суду Донецької області від 11.05.2021 про призначення судової інженерно-технічної експертизи без виконання у зв'язку з відсутністю оплати за експертизу.
Ухвалою суду від 26.08.2021 провадження у справі №905/196/21 поновлено; підготовче засідання призначено на 06.09.2021.
Як пояснено позивачем судова експертиза не була оплачена через відсутність фінансової можливості. Відповідач повідомив про відмову від сплати вартості експертизи, посилаючись на те, що експертизу було призначено за ініціативою позивача, відповідач в призначенні експертизи потреби не вбачав, однак і не заперечував проти її проведення.
Ухвалою суду від 06.09.2021 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 23.09.2021.
У судовому засіданні 23.09.2021 представник позивача взяв участь в режимі відеоконференції; підтримав позовні вимоги; представники відповідача у судовому засіданні 23.09.2021 заперечили проти позову. Після виходу суду з нарадчої кімнати для оголошення рішення встановлення відеоконференцзв'язку з судом представником позивача не забезпечено.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
20.04.2018 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Промколія» (підрядник), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Оквін-5» (замовник), був укладений договір підряду №20/04, відповідно до п.1.1 якого підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту: «Реконструкція вулиці Соборна та благоустрій прилеглої до неї території у місті Дружківка I черга», а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані підрядником відповідно до проектно-кошторисної документації роботи.
Згідно з п.3.1 договору обсяг, вартість та термін виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт і договірною ціною, які є невід'ємною частиною договору. Договірна ціна складає 2237376,00грн, у тому числі ПДВ 372896,00грн.
Розрахунки за договором проводяться шляхом оплати за фактично виконані роботи (п.4.1 договору).
За умовами п.4.2 договору підрядник підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3.
Облік та оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акту виконаних підрядних робіт, складеного за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складеної за формою КБ-3 (п.4.3 договору).
Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником згідно з ДБН А.3.1-5-2009, ДСТУ БД.1.1.-1:2013 (із змінами) та передаються замовнику (п.4.4 договору).
Замовник зобов'язаний здійснювати розрахунки за виконані підрядні роботи після надання оформлених підрядником та підписаних замовником актів по формі КБ-2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, складеної за формою КБ3, актів приймання-передачі обладнання (6.1.5 договору).
Підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені календарним графіком виконання робіт строки роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, ДБН та іншої нормативної документації (п.6.3.1 договору).
Відповідно до п.11.6.1 договору підрядник до 20 числа поточного місяця надає замовнику акт виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3, до якого повинні додаватись описи виконаних робіт, сертифікати на матеріали, виконавча документація, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, акти випробування обладнання та інша документація згідно з чинним законодавством.
Після отримання письмового повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття (п.11.6.5 договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018 (п.10.1 договору).
Згідно з поясненнями сторін календарний графік виконання робіт і договірна ціна як невід'ємні частини договору сторонами не підписувались. Виконання підрядних робіт проводилось відповідно до складеного сторонами Локального кошторису №5-1-1.
Слід зазначии, що поданий до матеріалів позовної заяви в копії Локальний кошторис №4-1-1 з огляду на подане позивачем на підставі п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України клопотання про виключення Локального кошторису №4-1-1 з числа доказів суд до уваги не бере як документ, що викликає сумніви в його достовірності. Розгляд справи здійснюється на підставі інших доказів, зокрема Локального кошторису №5-1-1, достовірність якого не заперечується як позивачем, так і відповідачем.
У виконання договору від 20.04.2018 №20/04 відповідачем на користь позивача на підставі рахунку-фактури №СФ-0000005 від 20.04.2018 платіжним дорученням №1245 від 20.04.2018 на суму 1500000,00грн та платіжним дорученням №1245 від 04.05.2018 на суму 354496,97грн перераховано попередню оплату в загальній сумі 1854496,97грн.
На підтвердження виконання робіт за договором від 20.04.2018 №20/04 позивачем складено та підписано зі свого боку акт приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в №1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат Кб-3 за грудень 2018 від 28.12.2018 на суму 2236585,69грн.
Позивач зазначає, що ним також виконувались додаткові роботи за договором №20/04 від 20.04.2018 на суму 52446,62, вартість яких увійшла до рахунку-фактури №СФ-000022 від 28.12.2018.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-000021 від 28.12.2018 на суму 285240,88грн (основні роботи) та №СФ-000022 від 28.12.2018 на суму 149294,75грн (додаткові роботи).
Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат Кб-3 за грудень 2018 від 28.12.2018, рахунки-фактури були направлені відповідачу. Отримання вказаних документів відповідач не заперечує.
За результатами розгляду акту №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в за грудень 2018 від 28.12.2018 відповідачем складені заперечення від 09.01.2019 про прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018. Вказаними запереченнями відповідач відмовився від підписання акту виконаних будівельних робіт, посилаючись на невідповідність обсягу та вартості фактично виконаних робіт локальному кошторису на будівельні роботи №5-1-1.
Як стверджує відповідач заперечення проти підписання акту були спрямовані позивачу листом з описом вкладення 09.01.2019. Факт направлення заперечень проти підписання акту позивач не визнає.
Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з приписами ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір №20/04 від 20.04.2018 є договором будівельного підряду, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 1 ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як встановлено ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ст.857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом відповідачем на користь позивача була перерахована попередня оплата платіжними дорученнями №1245 від 20.04.2018 на суму 1500000,00грн та №1245 від 04.05.2018 на суму 354496,97грн, в загальній сумі 1854496,97грн.
Матеріали справи не свідчать про підтвердження використання коштів отриманої підрядником попередньої оплати шляхом підписання обома сторонами відповідної виконавчої документації - актів виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в, і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3. Водночас відповідач не заперечує проти виконання відповідачем робіт за договором підряду №20/04 від 20.04.2018 на суму перерахованої відповідачем попередньої оплати - 1854496,97грн з ПДВ. Спір між сторонами з цього приводу відсутній.
Вимоги позивача зумовлені неповною сплатою відповідачем вартості виконаних позивачем робіт, загальна вартість яких, за твердженням позивача, становить 2236585,69грн з ПДВ. За розрахунком позивача сума недоплати становить 382089,00грн.
На підтвердження виконання робіт за договором від 20.04.2018 №20/04 позивачем складено та підписано зі свого боку акт приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в №1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат Кб-3 за грудень 2018 від 28.12.2018 на суму 2236585,69грн.
Позивачем також виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-000021 від 28.12.2018 на суму 285240,88грн (основні роботи) та №СФ-000022 від 28.12.2018 на суму 149294,75грн (додаткові роботи).
Акт приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в №1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат Кб-3 за грудень 2018 та рахунки-фактури відповідачем отримані, що не є спірним.
За результатами розгляду акту №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в за грудень 2018 від 28.12.2018 відповідач відхилив та заперечив проти його підписання; склав заперечення від 09.01.2019 про прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018 (договір підряду №20-04 від 20.04.2018), з посиланням на невідповідність акту виконаних робіт за грудень договірній ціні, локальному кошторису на будівельні роботи №5-1-1; зазначив, що значна кількість робіт за договором та кошторисом підрядником не виконана або виконана у меншій кількості.
У запереченнях визначено такі зауваження: 1) згідно з п.1 акту - не відповідає вартість одиниці з кошторисом, адже згідно з кошторисом вартість робіт /розбирання колії з рейок трамвайного та залізничного профілю/ визначена у сумі 22903,13грн, а в акті зазначається у сумі 47695грн - витрати /фактично 274111,12грн/; 2) роботи, вказані у п.2 акту відсутні у кошторисі; 3) п.3 акту - не відповідає нормам і обсягам роботи з кошторисом, згідно з кошторисом обсяг робіт /розроблення ґрунту з навантаженням на автомобілі-самоскиди екскаваторами/ визначений у кількості 0,171*1000куб.м., тоді як у акті вказано 0,2133*1000куб.м. Вартість робіт у акті та кошторисі також не збігається: у кошторисі визначена у сумі 5001,71грн, у акті - 9050грн; 4) п.4 акту - не відповідає нормам і обсягам роботи з кошторисом, згідно з кошторисом обсяг робіт /перевезення ґрунту до 15км/ визначений у кількості 359,1тон, у акті вказано про 215тон. Роботи вказані у п.п.5,6,7 відсутні в кошторисі. Відомості про виконання робіт, визначених у п.2-27 кошторису - у акті відсутні, що унеможливлює визначити відповідність фактично виконаним роботам їх кількісним/якісним характеристиками та вартість безпосередньо виконаних робіт.
Направлення позивачу заперечень відповідача від 09.01.2019 про прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018 за договором підряду №20-04 від 20.04.2018 вбачається з наданої відповідачем накладної (том.2, арк. справи 9, 80) та опису вкладення у цінний лист (том.1, арк. справи 208), який містить штамп АТ «Укрпошта» про відправлення поштової кореспонденції 09.01.2019.
Доводи позивача щодо неналежності доказів направлення відповідачем заперечень від 09.01.2019, суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Згідно з абз.27 п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до п.п.59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином належним доказом направлення поштової кореспонденції є розрахунковий документ (касовий чек, поштова квитанція, накладна), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відправлення відділенням зв'язку разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.
Відповідно до ч.2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
В якості доказу направлення заперечень від 09.01.2019 відповідачем надано копії та оригінали накладної від 09.01.2019 та опису вкладення до цінного листа, що підтверджує зміст поштового відправлення, який містить відбиток календарного штемпеля з датою відправлення 09.01.2019, що співпадає з датою відправлення на накладній; нечітке відображення дати відправлення в накладній не впливає на належність поданого доказу. При цьому судом враховано те, що з боку позивача не надано доказів отримання іншої поштової кореспонденції за накладною №84346767378, ніж зазначено в описі вкладення в цінний лист, а саме: заперечення проти прийняття робіт за актом виконаних робіт за грудень 2018 (договір підряду №20-04 від 20.04.2018), на чому наполягає відповідач.
Отже матеріали справи свідчать про наявність зауважень відповідача до складеною позивачем виконавчою документацією, ґрунтовність яких позивач не спростовує. Будь-яких пояснень на зауваження відповідача з приводу завищення вартості робіт у п.1, п.3 акту №1 за грудень 2018 порівняно з договірною ціною, зазначеною в кошторисній документації, позивачем не надано.
Слід окремо зазначити, що виконавча документація за договором від 20.04.2018 №20/04 (акту №1 приймання виконаних будівельних робіт та довідка Кб-3 за грудень 2018) містить посилання на складання позивачем відповідно до Локального кошторису №4-1-1, який виключений судом з числа доказів як документ, що викликає сумніви в його достовірності. Пояснень з приводу підстав складання виконавчої документації на підставі неналежного кошторису позивачем не надано.
Доказів відповідності складеної виконавчої документації (акт №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідка Кб-3 за грудень 2018) за договором №20/04 від 20.04.2018 за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та проектно-кошторисній документації (локальному кошторису №5-1-1) позивачем не надано.
Відповідно до ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно з ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.843 Цивільного кодексу України ціна роботи або способи її визначення встановлюються умовами договору підряду.
Як встановлено ст.844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим.
На підставі викладеного, з огляду на самовільне збільшення підрядником вартості робіт за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в за грудень 2018 від 28.12.2018, що були погоджені з замовником у проектно-кошторисній документації, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати складений позивачем та переданий відповідачеві на підписання акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018, та довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за грудень 2018, як належні докази виконання будівельних робіт за договором №20/04 від 20.04.2018 на суму 2236585,69грн.
Своєю чергою суд не розцінює відмову відповідача від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за 2018 як безпідставне ухилення відповідача як замовника від прийняття виконаних робіт за договором.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність належних доказів виконання позивачем підрядних робіт за договором від 20.04.2018 №20/04 саме на вказану в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 вартість у розмірі 2236585,69грн з ПДВ, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення вартості основних робіт у сумі 382089,00грн суд вважає недоведеними, з мотивів чого позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Позивач також зазначає, що ним були виконані додаткові роботи на суму 52446,62грн, які увійшли до рахунку-фактури №СФ-000022 від 28.12.2018 на суму 149294,75грн, та не були сплачені відповідачем.
Розглядаючи позов в частині вимог про стягнення вартості додаткових робіт, суд бере до уваги таке.
Згідно з ч.3 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Умовами договору від 20.04.2018 №20/04 встановлено, що підрядник зобов'язаний повідомити протягом 3 робочих днів замовника про обставини (якщо такі виникли), що призвели до виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, або інші підстави зміни вартості об'єкту та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. У разі, якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про вказані обставини, підрядник не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків (п.6.3.21 договору).
В разі виникнення під час будівництва потреби у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, підрядник зобов'язаний в установлені договором підряду строки повідомити про це замовника та оформити разом з замовником акт на додаткові роботи та договір на їх виконання. Якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків, якщо доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва (п.1.2 договору).
Доказів повідомлення замовника про обставини, які зумовили необхідність в проведенні додаткових робіт, внесення змін до проектно-кошторисної документації, погодження обсягу та вартості робіт, позивачем до матеріалів справи не надано.
Доказів складання позивачем первинної виконавчої документації за наслідком виконання додаткових робіт матеріали справи також не містять; розрахунків вартості цих робіт, навіть їх переліку позивачем не надано.
Наданий позивачем рахунок-фактури №СФ-000022 від 28.12.2018 на суму 149294,75грн суд не розцінює як доказ виконання позивачем додаткових робіт, оскільки рахунок є документом, який містить платіжні реквізити для перерахування коштів.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення вартості додаткових робіт у сумі 52446,62грн суд вважає безпідставними, підстав для їх задоволення суд не вбачає.
Стосовно посилання позивача на те, що віднесення відповідачем сум ПДВ за отриманими від позивача податковими накладними до податкового кредиту підтверджує обставини виконання робіт за договором від 20.04.2018 №320/04, суд зазначає таке.
Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу (товару).
Отже самі лише податкові накладні та податкові декларації сторін (за відсутності інших доказів реального здійснення господарських операцій) не є безумовними доказами підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази не можуть свідчити про виконання обов'язку підрядника з передання робіт замовнику, підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення такої господарської операції. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №910/14900/19.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у ст.129 Конституції України та ст. ст. 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, встановивши відсутність належних доказів в підтвердження обставин щодо виконання позивачем робіт за договором від 20.04.2018 №20/04 на заявлену до стягнення суму 434535,62грн, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
З огляду на відсутність встановлених судом підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором від 20.04.2018 №20/04 у сумі 434535,62грн, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 25929,24грн та інфляційних втрат у сумі 32242,50грн, які є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу, також задоволенню не підлягають.
З урахуванням відмови у задоволенні позову за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7390,61грн покладаються на позивача.
Враховуючи повідомлення обох сторін про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи, протягом п'яти днів після ухвалення рішення в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, питання розподілу цих витрат буде вирішено судом шляхом постановлення додаткового рішення.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову повністю.
В судовому засіданні 23.09.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова