вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.09.2021м. ДніпроСправа № 904/5046/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблан", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у сумі 3 635 101,06 грн.
Представники:
від позивача Голуб С.О.
від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Монблан" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 2 780 000,00 грн., що складають суму заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги № 13/11-19 від 13.11.2019 та № 18/11-19 від 18.11.2019; 588 015,73 грн. - пені, 267 085,33 грн. - інфляції грошових коштів.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договорами про надання поворотної фінансової допомоги № 13/11-19 від 13.11.2019 та № 18/11-19 від 18.11.2019.
У межах визначеного законом строку сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 07.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.07.2021, з наступним відкладенням до 21.07.2021.
Ухвалою суду від 21.07.2021 підготовче провадження продовжено на 30 днів до 06.09.2021, та відкладено до 31.08.2021.
Представник відповідача в підготовче засідання 31.08.2021 не з'явився.
Відповідач про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника останнього на повідомленні про відкладення розгляду справи (а.с. 105).
Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв'язку з чим господарським судом завершено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.09.2021, про що постановлено ухвалу суду.
У судове засідання 22.09.2021 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
22.09.2021 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є факт неналежного виконання умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги, відповідальність за допущенні порушення.
13.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Монблан" уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "КВМШ" Договір № 13/11-19 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) (далі Договір).
В п. 1 даного договору сторонами узгоджено, що Позикодавець (Позивач - у даній справі) зобов'язується надати Позичальнику (Відповідачу) безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується її повернути у визначений договором строк.
У пункті 2 договору встановлено, що сума поворотної фінансової допомоги становить - 1 500 000,00 грн.
Позикодавець зобов'язується надати фінансову допомогу до 15 листопада 2019 (включно) (п.3 договору).
Фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок Позичальника (пункт 4 договору).
В пункті 5 договору сторони дійшли згоди про те, що поворотна фінансова допомога надається на строк до 15 грудня 2019 року. Цей строк може бути продовжений шляхом підписання додаткової угоди.
Позичальник зобов'язується повернути суму фінансової допомоги не пізніше останнього дня, зазначеного п.5 даного договору (пункт 6 договору).
За прострочення повернення суми позики, сторони в договорі встановили відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від розміру неповернутої суми поворотної фінансової допомоги, за кожний день прострочення (пункт 9 договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами діє до 15.12.2019.
Крім того, 18.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Монблан" також уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "КВМШ" Договір № 18/11-19 про надання поворотної фінансової допомоги (далі Договір).
В п. 1 вказаного договору сторонами узгоджено, що Позикодавець (Позивач - у даній справі) зобов'язується надати Позичальнику (Відповідачу) безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується її повернути у визначений договором строк.
У пункті 2 договору встановлено, що сума поворотної фінансової допомоги становить - 1300 000,00 грн.
Позикодавець зобов'язується надати фінансову допомогу до 20 листопада 2019 (включно) ( п.3 договору).
Фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок Позичальника ( пункт 4 договору).
В пункті 5 договору сторони дійшли згоди про те, що поворотна фінансова допомога надається на строк до 20 грудня 2019 року. Цей строк може бути продовжений шляхом підписання додаткової угоди.
Позичальник зобов'язується повернути суму фінансової допомоги не пізніше останнього дня, зазначеного п.5 даного договору (пункт 6 договору).
За прострочення повернення суми позики, сторони в договорі встановили відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від розміру неповернутої суми поворотної фінансової допомоги, за кожний день прострочення (пункт 9 договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонамиі діє до 20.12.2019.
На виконання умов вказаних вище договорів, Позивач перерахував на поточний рахунок Відповідача 2 800 00,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 398 від 11.11.2019 та №677 від 18.11.2019.
В строки вказані в зазначених вище договорах, відповідач зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги не виконав.
Лише 01.04.2021, відповідачем здійснено повернення фінансової допомоги в сумі 20000 грн.
Позивач надсилав на адресу відповідача претензію від 06.05.2021, у якій вимагав перерахувати на поточний рахунок Позивача основний борг за діючими договорами між підприємствами.
Відповідач, отримавши претензію, вимог заявлених Позивачем не виконав.
Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договорів, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За визначенням, викладеним у пункті 14.1.257 статті 14 ПК України, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Поворотна фінансова допомога в ЦК України відповідає договору позики, особливості укладення та виконання якого повинні відповідати умовам ст. 1046 - 1053 ЦК України.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтями 216-217, 230-231 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У статтях 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статей 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказів, які б свідчили про повернення фінансової допомоги за спірними договорами в сумі 2 780 000 грн., на момент розгляду даної справи, відповідач не надав.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлено інфляцію грошових коштів з січня 2020 по квітень 2021 в сумі 267085,33 грн.
Розрахунок інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, вказана суми підлягає до примусового стягнення.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За прострочення повернення суми позики, сторони в договорі встановили відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від розміру неповернутої суми поворотної фінансової допомоги, за кожний день прострочення (пункт 9 договору).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлено пеню за період з 15.12.2019 по 19.05.2021 (за договором від 13.11.2019) та за період з 20.12.1111112019 по 01.04.2021 (за договором від 18.11.2019) на загальну суму 588015,73 грн.
Розрахунки суми пені, що підлягає до стягнення позивачем завищено, з огляду на те, що останнім не враховані вимоги статті 232 Господарського кодексу України, частина 6 якої, передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняються через шість місяців, від дня коли зобов'язання мало бути виконаним.
Крім того, в порушення статті 253 Цивільного кодексу України, позивачем не вірно визначені періоди початку перебігу строку прострочення виконання зобов'язання.
Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що пеня за договором від 13.11.2019 нараховується за період прострочення з 16.12.2019 по 16.06.2020; за договором від 18.11.2019 - за період - 21.12.2019 по 21.06.2020 та складає суму 292118,76 грн., яка і підлягає до примусового стягнення
Згідно зі статтею 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 193, 216, 217, 230-232 Господарського кодексу України, статтями 11, 525, 526, 549, 610, 611, 625,1046 Цивільного кодексу України, статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ" (50006, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, буд. 5, код ЄДРПОУ 32410750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблан" (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, буд. 39, код ЄДРПОУ 30499266) 2 780 000,00 грн. - основного боргу; 267 085,33 грн. - інфляції грошових коштів, 292 118,76 грн. - пені; 50 088,06 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового
Повне рішення складено 04.10.2021.
Суддя І.Ф. Мельниченко