пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
04 жовтня 2021 року Справа № 903/628/21
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу №903/628/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторітрансгруп”, с. Гірка Полонка, Луцького району, Волинської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Птахокомплекс “Губин”, м. Луцьк
про стягнення 18 000 грн.,
30.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікторітрансгруп” звернулося з позовною заявою б/н від 28.07.2021 до Господарського суду Волинської області, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Птахокомплекс “Губин” 18 000 грн. заборгованості за надані на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №Пр/П/3Б/Е/221 від 26.10.2020 послуги з перевезення.
Ухвалою суду від 04.08.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; запропонувати відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; запропонувати позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача, протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.
Ухвалу суду від 04.08.2021 було надіслано сторонам у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідач - ТзОВ “Птахокомплекс “Губин” ухвалу суду отримав 06.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301039743447.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Як передбачено ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Проте, відповідач не подав відзиву на позов.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач відзиву на позов не подав справу на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю з огляду на наступне.
26.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікторітрансгруп” як перевізником і Товариством з обмеженою відповідальністю “Птахокомплекс “Губин” як замовником було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №Пр/П/ЗБ/Е/221, згідно з умовами п. 1.1. якого перевізник зобов'язався протягом терміну дії договору надавати замовнику автотранспортні послуги по перевезенню вантажів і інших матеріальних цінностей, які не заборонені до перевезення законодавством України та законодавством Європейського Союзу, в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Вид вантажу вказується в поданих заявках на завантаження.
Відповідно до п. 3.1. договору розмір плати за перевезення вантажів визначається сторонами у кожному конкретному випадку і зазначається у заявці.
У відповідності до п.п. 3.2.-3.3. договору замовник оплачує вартість виконаних перевезень вантажів, згідно виставлених перевізником рахунків, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника.
Замовник здійснює оплату наданих послуг протягом 10 робочих днів з моменту отримання оригіналів товаро-супровідних документів від перевізника та надання акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).
Протягом 2 (двох) робочих днів після закінчення кожного календарного тижня, протягом якого здійснювались перевезення, перевізник зобов'язаний надати замовнику оформлені належним чином оригінали наступних документів: рахунка, податкової накладної, акта виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортної накладної, належним чином оформлених документів, які підтверджують факт отримання вантажу вантажоотримувачем (видаткові накладні, доручення на отримання вантажу, акти приймання-передачі та інші, передбачені договором та/або законом супровідні документи).
До договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №Пр/П/ЗБ/Е/221 від 26.10.2020 було укладено додаток - заявку на перевезення вантажу №8 від 06.01.2021.
Відповідно до заявки на перевезення вантажу №8 від 06.01.2021 дата та час завантаження: 06.01.2021, 14:00, м. Нововолинськ; маршрут перевезення - м. Нововолинськ, вул. Сокальська, 30 - с. Мотижин, Київська область - м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; оголошена вартість перевезення - 18 000 грн. з ПДВ на момент отримання вантажу вантажоодержувачем.
Заявка підписана представниками обох сторін.
Як зазначає позивач в позовній заяві, на виконання умов договору №Пр/П/ЗБ/Е/221 від 26.10.2020 та умов заявки №8 від 06.01.2021 позивач здійснив перевезення вантажу за вказаним у заявці маршрутом на загальну суму 18 000 грн.
На підтвердження здійснення перевезення позивач подає копії: рахунку на оплату №7 від 08.01.2021, акту надання послуг №7 від 08.01.2021, податкової накладної, товарно-транспортної накладної №ПОБГУ000594 від 06.01.2021.
В позовній заяві позивач вказав, що необхідні для оплати документи були направлені на адресу відповідача 20.05.2020; 22.06.2021 позивач на адресу відповідача направив претензію №2 з вимогою розрахуватися за надані послуги; на підтвердження надіслання претензії посилається на копію фіскального чеку від 24.06.2021.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно із ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Як зазначає позивач в позовній заяві, свої зобов'язання на підставі укладеного договору №Пр/П/ЗБ/Е/221 від 26.10.2020 та заявки №8 від 06.01.2021 він виконав належним чином, здійснивши перевезення за вказаним маршрутом.
Відповідно до умов п. 3.3. договору замовник здійснює оплату наданих послуг протягом 10 робочих днів з моменту отримання оригіналів товаро-супровідних документів від перевізника та надання акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).
Протягом 2 (двох) робочих днів після закінчення кожного календарного тижня, протягом якого здійснювались перевезення, перевізник зобовязаний надати замовнику оформлені належним чином оригінали наступних документів: рахунка, податкової накладної, акта виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортної накладної, належним чином оформлених документів, які підтверджують факт отримання вантажу вантажоотримувачем (видаткові накладні, доручення на отримання вантажу, акти приймання-передачі та інші, передбачені договором та/або законом супровідні документи).
Проте, позивач не надав суду доказів на підтвердження надіслання відповідачу оригіналів товаро-супровідних документів. З доданого до позовної заяви фіскального чеку від 20.05.2021 не вбачається, яка саме кореспонденція чи документи направлялись відповідачу.
У претензії №2 від 22.06.2021 позивач вказує про те, що документи для сплати були вручені відповідачу - ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» особисто 15.01.2021; в т.ч. підписаний акт виконаних робіт, який з незрозумілих причин не повернутий перевізнику.
Проте, доказів вручення товаро-супровідних документів відповідачу особисто позивач також не подає.
За таких обставин позивач не довів факту настання строку виконання відповідачем зобов'язань з оплати, яке згідно із п. 3.3. договору №Пр/П/ЗБ/Е/221 від 26.10.2020 залежить від отримання відповідачем оригіналів товаро-супровідних документів та акту виконаних робіт (наданих послуг).
В матеріалах справи міститься копія акту надання послуг №7 від 08.01.2021, який не підписаний замовником.
В податковій накладній в графі опис (номенклатура) товарів/послуг продавця зазначено: транспортні послуги по маршруту: м. Нововолинськ - с. Княжичі (Київська область) - м. Київ (Гончарук О. ДАФ АС 4871ВТ/ НОМЕР_1 ).
В той час, як вбачається із заявки № 8 від 06.01.2021 послуги з перевезення вантажу надавалися за маршрутом: м. Нововолинськ, вул. Сокальська, 30 - с. Мотижин, Київська область - м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; автомобіль ВОЛЬВО НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 .
В абзаці 2 п. 3.3. договору №Пр/П/ЗБ/Е/221 від 26.10.2020 зазначено про те, що перевізник зобовязаний надати замовнику оформлені належним чином оригінали наступних документів: рахунка, податкової накладної, акта виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортної накладної, належним чином оформлених документів, які підтверджують факт отримання вантажу вантажоотримувачем (видаткові накладні, доручення на отримання вантажу, акти приймання-передачі та інші, передбачені договором та/або законом супровідні документи).
Як вбачається з товарно-транспортної накладної №ПОБГУ000594 від 06.01.2021 підпис вантажоодержувача про прийняття товару відсутній.
Отже, докази, які подає позивач на обгрунтування своїх вимог, складені односторонньо, не підтверджують факту надання ним послуг з перевезення за замовленням відповідача.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виключно за умови відповідності доказів зазначеним критеріям, наведеним у ст. ст. 76, 79 ГПК України докази можуть бути покладені в обґрунтування судового рішення.
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані позивачем докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 000 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу є безпідставними, а відтак не підлягають до задоволення, оскільки у встановленому законом порядку позивач не довів обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог витрати, пов'язані з оплатою судового збору, на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено: 04.10.2021.
Суддя І. О. Якушева