пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
28 вересня 2021 року Справа № 903/314/21
за позовом Приватного підприємства "ВІВЧАРИК", м.Чернівці
до відповідача: S.C "BENDERSCHI TRADE" S.R.L., Romania
про стягнення 2 425, 93 Євро.
Суддя Шум М.С.
Секретар судового засідання Вижовець М.О.
Представники сторін:
від позивача: Михальчук О.В.
від відповідача:
встановив: 28.04.2021 на адресу суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "ВІВЧАРИК" до S.C "BENDERSCHI TRADE" S.R.L про стягнення 2 425,93 Євро.
Позовна заява обґрунтована невиконанням відповідачем зобов'язань згідно умов договору №24/11-20 від 24.11.2020 на перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Ухвалою суду від 05.05.2021 позовну заяву Приватного підприємства "ВІВЧАРИК" до S.C "BENDERSCHI TRADE" S.R.L про стягнення 2 425,93 Євро залишено без руху. Запропоновано позивачу не пізніше 20-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду:- долучені до позовної заяви документи, перекладені на державну мову; - докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу (описи вкладення у цінний лист).
25.05.2021 на адресу суду надійшла заява Приватного підприємства "ВІВЧАРИК" за №8 від 24.05.2021 про усунення недоліків позовної заяви .
Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву прйнято до розгляду та відкритио провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено "28" вересня 2021 р. на 10:00.
Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2021 позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 31.05.2021 не виконав, додаткових пояснень, заяв, клопотань суду станом на 28.09.2021 не надав .
Ухвала суду від 31.05.2021 направлена відповідачу також і на електронну адресу відповідача.
Оскільки неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності відповідача, за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
24.11.2020 між Приватним підприємством "ВІВЧАРИК" (далі- перевізник, позивач) та S.C "BENDERSCHI TRADE" S.R.L (далі - експедитор, відповідач) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №24/11-20 ( контракт).
Відповідно до умов контракту Позивач прийняв зобовязання по організації та здійсненню перевезень автомобільним транспортом вантажів в тентованих та рефрижираторних причепах за письмовими заявками S.C "BENDERSCHI TRADE" S.R.L. по території України, країн членів СНД, ближнього зарубіжжя та Європи.
Відповідно до п.2.2.10. контракту, Замовник впродовж десяти банківських днів оплачує рахунки Перевізника, виставлені на підставі актів прийому - передачі наданих автотранспортних послуг з доданими до нього автотранспортних накладних з усіма необхідними відмітками, підтверджуючи факт виконання автоперевезень.
Згідно з п.3.2 Договору сторони узгодили, що оплата здійснюється після підписання акту приймання передачі наданих послуг на підставі рахунку.
З матеріалів справи слідує, що між сторонами була підписана та скріплена печатками заявка №24/11-20 від 24.11.2020 з транспортування вантажу за маршрутом с. Звірів, Волинська область, Україна - Romania, Jud/Ilfov, loc.Afumati, sos.Bucuresti-Urziceni, Doraly-pavilion №9, що підтверджено міжнародною автомобільною накладною CMR №1 від 24.11.2020 (а.с.9).
Відповідно до підписаного між сторонами акту надання послуг №473 від 30.11.2020 (а.с.7), згідно якого Позивачем надана, а Відповідачем прийнято послуг з перевезення вантажу на суму 1 200,00 Євро. Термін оплати 5 (п'ять) днів після надання послуг.
30.11.2020 Позивачем направлено Відповідачу рахунок на оплату послуг (invoice) №473 на суму 1 200, 00 Євро (а.с. 10).
Згідно заявки №27/11-20 від 27.11.2020 з транспортування вантажу за маршрутом с. Звірів, Волинська область, Україна - Romania, Jud/Ilfov, loc.Afumati, sos.Bucuresti-Urziceni, Doraly-pavilion №9, що підтверджено міжнародною автомобільною накладною CMR №1 від 28.11.2020 (а.с.13).
Відповідно до підписаного між сторонами акту надання послуг №473 від 30.11.2020 (а.с.7), згідно якого Позивачем надана, а Відповідачем прийнято послуг з перевезення вантажу на суму 1 200,00 Євро.Термін оплати 5 (п'ять) днів після надання послуг.
03.12.2020 Позивачем направлено Відповідачу рахунок на оплату послуг (invoice) №473 на суму 1 200, 00 Євро (а.с. 14).
Таким чином, на день розгляду справи сума основного боргу становить 2 400,00 Євро.
Відповідно до ст. 144 ГК України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Згідно положень ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу статей 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 307, 314 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та віддати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної) відповідно до вимог законодавства. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача сталися не з його вини.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень ст.ст. 908, 909 ЦК України, що кореспондується зі ст. 307 ГК України, - за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 25,93 Євро , суд зазначає таке.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Судом здійснено перевірку розрахунків 3% річних, які були надані позивачем та встановлено, що дана сума є вірною та підлягає до стягнення з відповідача в користь позивача.
Як вбачається з поштового штемпеля підприємства зв'язку на конверті, який адресований Господарському суду Волинської області, ПП "Вівчарик" судовий збір сплачено 22.04.2021.
Отже, ціна позову в національній валюті повинна визначатись з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, станом на 22.04.2021 (день сплати судового збору).
Так, станом на день сплати судового збору (22.04.2021), офіційний курс гривні до євро, визначений Національним банком України, становив 33,6986 грн. за один євро.
З огляду на викладене вбачається, що позивачем вірно визначена ціна позову в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день сплати судового збору, а саме: 81 750,44 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства "ВІВЧАРИК" до S.C "BENDERSCHI TRADE" S.R.L про стягнення 2 425,93 Євро за не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно контракту на перевезення вантажів №24/11-20 від 24.11.2020 підтверджуються належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. відповідно до ст.ст. 129, 130 ГПК України слід віднести на нього.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді (“Руїс Торіха проти Іспанії”).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (“Ван де Гурк проти Нідерландів)”.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (“Гірвісаарі проти Фінляндії”).
Згідно ж із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з S.C "BENDERSCHI TRADE" S.R.L (REG.COM.:J23/4324/2020 C.U.I.RO41756622 Romania, Jud.Ilfov, loc.Afumati, sos.Bucuresti-Urziceni, Doraly-pavilion №9) на користь Приватного підприємства "ВІВЧАРИК" (58013, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Комарова Володимира, 40 кв.81, код ЄДРПОУ 43345663) 2 425,93 Євро заборгованості, з яких: 2 400,00 Євро основного боргу, 25.93 Євро - 3% річних та 2 270.00 грн. - витрат зі сплати судового збору.
Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено
01.10.2021
Суддя М. С. Шум