"22" вересня 2021 р. Справа № 922/3462/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Семенова О.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача: Парахіна В.В., довіреність №01-15/291 від 18.12.2020;
від відповідача: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод", м. Харків, (вх. №1895 Х/2),
на рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 (повний текст складено 27.05.2021) у справі № 922/3462/20 (суддя Кухар Н.М.),
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків,
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод", м. Харків,
про стягнення 2517357,46 грн.,
28.10.2020 Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (надалі - ПрАТ "Харківенергозбут") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" (надалі - ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод") про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №17УП від 01.01.2019 у розмірі 2517357046 грн., з яких: заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2461183,92 грн.; пені в розмірі 29533,16 грн.; 3% річних у розмірі 15771,23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови Договору №17УП від 01.01.2019 та приписи чинного законодавства в частині виконання взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за електричну енергію у період з січня 2019 по вересень 2020 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі №922/3462/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №17УП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 2517357,46 грн, а саме: заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 2461183,92 грн.; пеню в розмірі 29533,16 грн.; 3% річних у розмірі 15771,23 грн.; індекс інфляції в розмірі 10869,15 грн. Також, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 37760,36 грн.
Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та правомірності заявлених позовних вимог. Поряд з цим суд відхилив доводи відповідача про те, що вказана у позові заборгованість є реструктуризованою та штрафні санкції не можуть бути стягнуті двічі за одне правопорушення, оскільки, за висновком суду, Договір про реструктуризацію заборгованості №47 від 07.02.2020, яким реструктуризовано заборгованість за період з 01.03.2019 по 01.01.2020 року за Договором № 17УП про постачання електричної енергії, припинив свою дію 01.08.2020 в силу п. 7 цього Договору, однак, реструктуризована заборгованість залишилася несплаченою.
Не погодившись із вищевказаним рішенням місцевого суду, ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі №922/3462/20.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає про неналежну оцінку місцевим судом обставин справи, зокрема неврахування того, що на виконання умов Договору №17УП про постачання електричної енергії ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" зобов'язано надавати електроенергію через трансформаторні підстанції та через власні електричні мережі для побутового споживання виключно на власні побутові потреби житлового масиву (Додаток 2 до Договору), а це становить 13 житлових будинків. Відповідач вказує, що незважаючи на наявність рішення Харківської міської ради 22 сесії 7 скликання №1251/18 "Про комунальну власність м. Харкова" від 17.10.2018, яким передано електромережі та трансформаторні підстанцій на баланс АТ "Харківобленерго", останнє до цього часу ухиляється від виконання приписів органу місцевого самоврядування, що спричиняє для відповідача понесення значних збитків, пов'язаних з технологічними та комерційними втратами електроенергії населення.
Разом з тим, за твердженням скаржника, у своїй позовній заяві ПрАТ "Харківенергозбут" просить стягнути пеню, нараховану за період з 01.10.2019 по 12.2019, 3% річних - з 16.04.2019 по 30.09.2020 та інфляційні втрати - з 01.05.2019 по 31.10.2020, частина з яких була реструктуризована на підставі укладеного між сторонами Договору про реструктуризацію заборгованості №47 від 07.02.2020 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №17УП від 01.01.2019, у зв'язку з чим, на думку скаржника, має місце подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення, що є неприпустимим згідно зі ст. 61 Конституції України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.06.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Бородіна Л.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 апеляційну скаргу ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі №922/3462/20 залишено без руху, встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2021, у зв'язку із відпусткою судді Бородіної Л.І. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі №922/3462/20 та призначено справу до розгляду на 18.08.2021 о 14:15 год.
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 04.08.2021 від ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод", позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін. Позивач посилається на безпідставність доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позову, мотивуючи це тим, що: по-перше, споживання ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" електроенергії за Договором №17УП від 01.01.2019 здійснюється за адресою: м. Харків, просп. Московський, 277, а не за точками, які передані на баланс АТ "Харківобленерго" (по вул. Миру та просп. Індустріальному). Взаємовідносини між відповідачем та АТ "Харківобленерго" не мають жодного відношення до заборгованості за спожиту електричну енергію відповідача перед ПрАТ "Харківенергозбут". Що стосується доводів про реструктуризацію заборгованості, то позивач вказує, що дійсно, 07.02.2020 між сторонами було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості №47 від 07.02.2020 до Договору №17УП від 01.01.2019, однак, у зв'язку з тим, що відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження виконання зобов'язань за Договором №47, строк дії якого на даний час вже сплив (01.08.2020), тому у позивача існує право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, пені, 3% річних та індексу інфляції, в т.ч. реструктуризованих, але не слпачених за договором.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2019, у зв'язку із відпусткою судді Гези Т.Д. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.
18.08.2021 на адресу апеляційного суду від ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з тим, що з 18.08.2021 по 20.08.2021 суддя - доповідач Мартюхіна Н.О. знаходилась на лікарняному, судове засідання 18.08.2021 не відбулося.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 розгляд справи призначено на 22.09.2021 о 14:15 год.
20.09.2021 на адресу апеляційного суду від ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що представник відповідача - Божко Т.В., не може взяти участь у розгляді справи, оскільки перебуває у відпустці, та не має можливості належним чином представляти інтереси відповідача у судовому засіданні.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої, зокрема, підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, якщо сторона має намір взяти участь у судовому засіданні, але не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки. У випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки явка представника не визнавалася обов'язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів неможливості участі іншого представника у розгляді справи.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце судового засідання у Східному апеляційному господарському суді, та оскільки, у випадку перебування представника ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" у відпустці, він не був позбавлений можливості забезпечити участь в цьому судовому засіданні іншого представника ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" відповідно до вимог ст. 56 ГПК України, то у суду відсутні підстави для визнання причин неявки представника ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" в судове засідання 22.09.2021 поважними та відкладення розгляду справи з цієї причини.
Представник позивача у судовому засіданні 22.09.2021 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Представники відповідача (апелянта) у судове засідання 22.09.2021 не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ГПК України, участь представників учасників справи у судовому засіданні апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Крім того, суд враховує, що позиція ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" щодо оскарження рішення господарського суду першої інстанції від 25.05.2021 викладена позивачем письмово в апеляційній скарзі.
Беручи до уваги те, що згідно положень ГПК України явка представників учасників справи до суду апеляційної інстанції не є та не визнавалася судом обов'язковою, а також те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач, ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг та здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 в порядку, визначеному правилам роздрібного ринку, та на умовах договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут" zbutenergo.kharkov.ua.
На підставі заяви-приєднання відповідач, ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" приєднався до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17УП за вказаними у заяві об'єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго".
За умовами п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.
Умовами публічної комерційної пропозиції передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу” посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду (п. 3 комерційної пропозиції).
Також, пунктом 4 комерційної пропозиції визначено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Відповідно до п. 6.2 Договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Згідно з переданими даними від Акціонерного товариства “Харківобленерго” позивачем проведені нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовані рахунки за електричну енергію з січня 2019 року по вересень 2020 року:
Рахунок за березень 2019 року в розмірі 162874,32 грн (рахунок надано 08.04.2019, строк сплати - 15.04.2019). В березні сплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 162874,32 грн.
Рахунок за квітень 2019 року в розмірі 159285,84 грн (рахунок надано під підпис 07.05.2019, строк сплати - 14.05.2019). В квітні сплат не надходило, загальна сума богу на кінець місяця 322160,16 грн.
Рахунок за травень 2019 року в розмірі 147396,48 грн (рахунок надано під підпис 10.06.2019, строк сплати - 18.06.2019). В травні сплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 469556,64 грн.
Рахунок за червень 2019 року в розмірі 130530,96 грн (рахунок надано під підпис 08.07.2019, строк сплати - 15.07.2019). В червні сплачено 100000,00 грн за березень 2019, загальна сума боргу на кінець місяця 500087,60 грн.
Рахунок за липень 2019 року в розмірі 124876,08 грн (рахунок надано під підпис 06.08.2019, строк сплати - 13.08.2019). В липні сплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 624963,68 грн.
Рахунок за серпень 2019 року в розмірі 139932,24 грн (рахунок надано під підпис 05.09.2019, строк оплати - 12.09.2019). В серпні сплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 764895,92 грн.
Рахунок за вересень 2019 року в розмірі 138552,96 грн (рахунок надано під підпис 09.10.2019, строк оплати - 17.10.2019). В вересні сплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 903448,88 грн.
Рахунок за жовтень 2019 року в розмірі 168013,44 грн (рахунок надано під підпис 11.11.2019, строк оплати - 18.11.2019). В жовтні сплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 1071462,32 грн.
Рахунок за листопад 2019 року в розмірі 161088,48 грн (рахунок надано під підпис 09.12.2019, строк оплати - 16.12.2019). В листопаді сплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 1232550,80 грн.
Рахунок за грудень 2019 року в розмірі 170728,32 грн (рахунок надано під підпис 13.01.2020, строк оплати - 20.01.2020). В грудні сплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 1403279,12 грн.
07.02.2020 між ПрАТ "Харківенергозбут" та ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості № 47 від 07.02.2020, яким реструктуризовано заборгованість за період з 01.03.2019 по 01.01.2020 за Договором про постачання електричної енергії № 17УП на суму 1450360,32 грн, що складається з: 1353279,12 грн - електрична енергія, пеня - 78947,46 грн, 3% річних - 7264,59 грн, індекс інфляції - 10869,15 грн.
Рахунок за січень 2020 року в розмірі 164490,48 грн (рахунок надано під підпис 05.02.2020, строк оплати - 12.02.2020). В січні сплачено 50000,00 грн за жовтень 2019 року, загальна сума боргу на кінець місяця 1517769,60 грн.
Рахунок в лютому 2020 року в розмірі 151 653,60 грн (рахунок надано під підпис 10.03.2020, строк оплати - 17.03.2020). В лютому оплачено 165000,00 грн за березень 2019 року, січень 2020 року, грудень 2020 року, загальна сума боргу 1504423,20 грн.
Рахунок у березні 2020 року в розмірі 153442,80 грн. (надано під підпис 06.04.2020, строк сплати - 13.04.2020). В березні оплачено 149502,00 грн за січень та лютий 2020 року, загальна сума боргу на кінець місяця 1508364,00 грн.
Рахунок у квітні 2020 року в розмірі 172848,48 грн (надано під підпис 07.05.2020, строк сплати - 15.05.2020). В квітні оплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 16811212,48 грн.
Рахунок у травні 2020 року в розмірі 150900,96 грн (надано під підпис 09.06.2020, строк сплати - 16.06.2020). В травні оплачено 16642,08 грн за лютий 2020 року, загальна сума боргу на кінець місяця 1815471,36 грн.
Рахунок у червні 2020 року в розмірі 456566,88 грн (надано під підпис 09.07.2020, строк сплати - 16.07.2020). На підставі переданих АТ "Харківобленерго" даних в рахунку зазначений перерахунок (донарахування) за попередні періоди січень - лютий 2019 року в розмірі 322622,16 грн. В червні сплачено 20000,00 грн за березень 2019 року, загальна сума боргу на кінець місяця 2252038,24 грн.
Рахунок у липні 2020 року в розмірі 109344,48 грн (надано під підпис 07.08.2020, строк сплати - 14.08.2020). В липні сплачено 40000,00 грн за березень 2019 року, квітень 2019 року, загальна сума боргу на кінець місяця 2321382,72 грн.
Рахунок у серпні 2020 року в розмірі 97801,20 грн (надано під підпис 16.09.2020, строк сплати - 23.09.2020). В серпні сплачено 30000,00 грн за липень 2020 року, загальна сума боргу на кінець місяця 2389183,92 грн.
Рахунок у вересні 2020 року в розмірі 105000,00 грн (надано під підпис 08.10.2020, строк сплати - 16.10.2020). В вересні сплачено 33000,00 грн за вересень 2020 року, загальна сума боргу на кінець місяця 2461183,92 грн.
Остаточний акт звіряння розрахунків та рахунки на оплату пені та 3% річних за Договором про постачання електричної енергії №17УП від 01.01.2019 ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" отримано та підписано без зауважень.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за Договором № 17УП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період з січня 2019 року по вересень 2020 року становить 2461183,92 грн.
Відповідачем (споживачем), у свою чергу, кошти за електричну енергію за січень 2019 - вересень 2020 року оплачені не були, що не заперечується учасниками справи.
Звертаючись до господарського суду першої інстанції із позовом у цій справі, позивач зазначив, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії та не здійснив своєчасно та у повному обсязі оплату за електричну енергію, спожиту ним у січні 2019 - вересні 2020 року, у зв'язку з чим позивачем нараховано до стягнення 2517357046 грн., з яких: заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 2461183,92 грн.; пеня в розмірі 29533,16 грн.; 3% річних у розмірі 15771,23 грн.
З результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 25.05.2021 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/3462/20, яким позов задоволено повністю з підстав, зазначених вище.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За приписами ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Нормами ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як зазначалось вище, правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі Договору №17УП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язався оплатити позивачу вартість поставленої електроенергії.
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Наявними у справі доказами, а саме: копіями отриманих відповідачем рахунків за електричну енергію, актів приймання-передачі електричної енергії, рахунків на передоплату рахунків на оплату штрафних санкцій та пені, актів звіряння взаємних розрахунків, тощо; підтверджується факт надання позивачем на користь відповідача послуг з постачання електричної енергії за Договором №17УП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та їх вартість.
При цьому, строк оплати наданих послуг визначено умовами Договору та є таким, що настав.
В свою чергу відповідачем у встановленому законом порядку не доведено відсутності заборгованості за електричну енергію.
З огляду на встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку про те, що сума основного боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 2461183,92 грн., правомірно була стягнута судом першої інстанції.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойка, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з п. 9.1 Договору № 17УП за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
У разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати, споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.11 Договору).
Умовою 7 комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати електричної енергії, позивачем здійснено нарахування пені в загальному розмірі 29533,16 грн.; 3% річних у загальному розмірі 15771,23 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10869,15 грн.
Колегія вважає, що судом першої інстанції було правильно розраховано пеню, яка становить 29533,16 грн., що відповідає умовам укладеного договору та не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції правомірно стягнуто 3% річних у розмірі 15771,23 грн. та 10869,15 грн. інфляційний втрат, розрахунок яких є обґрунтованим та не суперечить чинному законодавству.
З огляду на викладене, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 2517357,46 грн., з яких: 2461183,92 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 29533,16 грн. пені, 15771,23 грн. - 3% річних та 10869,15 грн. інфляційних втрат.
Більш того, вищезазначений розмір заборгованості визнається відповідачем, про що свідчить підписаний ним остаточний акт звіряння розрахунків (а.с. 68-69).
Судом апеляційної інстанції не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги, наведені у якості висновку про відсутність підстав для виконання відповідачем зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії, про те, що на виконання умов Договору №17УП про постачання електричної енергії ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" зобов'язано надавати електроенергію через трансформаторні підстанції та через власні електричні мережі для побутового споживання виключно на власні побутові потреби житлового масиву - 13 житлових будинків (Додаток 2 до Договору).
Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" вимушено безоплатно обслуговувати електромережі та підстанції житлового масиву, у зв'язку з чим нести збитки, пов'язані з технологічними і комерційними втратами електроенергії. Посилаючись на наведенні обставини відповідач вказує, що не вважає за доцільне продовжувати за договором Договором № 17УП, що оскаржується.
Отже, із викладеного вбачається, що відповідач не заперечує проти нарахованої позивачем заборгованості, а виключно не погоджується саме із умовами Договору №17УП від 01.01.2019 та фактично (за текстом апеляційної скарги) його оскаржує з наведених підстав.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що предметом спору у справі, що розглядається є не визнання недійсним Договору № 17УП від 01.01.2019, а стягнення заборгованості за спожиту відповідачем за цим договором електричну енергію.
Судом апеляційної інстанції вставнолено, що 01.02.2021 ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" раніше вже зверталось до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до ПрАТ "Харківенергозбут" про визнання недійсним Договору №17УП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, укладеного між АТ "Харківенергозбут" та АТ "Харверст", та зобов'язання прийняти на баланс АТ "Харківобленерго" трансформаторну підстанцію №1 вул. Миру, 44-А, трансформаторну підстанцію №2 просп. Індустріальний, 11-В, трансформатор ТМ 400/10 У1 6/0,4, трансформатор силовий ТМ 320кВА, електричний кабель по вул. Миру, кабельні електромережі по вул. Миру.
В обґрунтування вказаною зустрічної позовної заяви ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" наведено аналогічні доводи тим, що викладені в цій частині апеляційної скарги.
Однак, ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2021 усправі №922/3462/20, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2021, повернуто зустрічну позовну заяву ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод".
Зі змісту статей 525, 526, 610, 628, 629 ЦК України слідує, що зобов'язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання (неналежне виконання).
Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що протягом дії Договору №17УП від 01.01.2019 відповідач споживав електричну енергію та погоджувався на її ціну, в тому числі за наявності підключених до установок та електричних мереж ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" будь-яких побутових споживачів, при цьому відповідач був обізнаний як щодо наявності об'єктів споживача (жилмасиву), так і щодо встановлених тарифів на електроенергію. Водночас наведені в апеляційній скарзі аргументи у розумінні ст. 617 ЦК України не є підставою для звільнення відповідача від виконання основного зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії, а також не звільняють відповідача від необхідності сплати передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань.
Таким чином, враховуючи презумпцію правомірності правочину, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недійсності зазначеного Договору №17УП від 01.01.2019 та не приймає до уваги твердження про відсутність підстав для невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.
Інші доводи скаржника, зокрема про те, що визначена у позові заборгованість є реструктуризованою та штрафні санкції не можуть бути стягнуті двічі за одне правопорушення, судом апеляційної інстанції також не приймаються до уваги, оскільки, як свідчать досліджені матеріали справи, відповідач в порушення умов Договору про реструктуризацію заборгованості №47 від 07.02.2020 станом на момент подання цього позову зобов'язань з повного погашення заборгованості за вказаним договором не виконав, а доказів виконання ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" зобов'язань за цим правочином до матеріалів справи не надано.
При цьому, судом враховується, що строк Договору про реструктуризацію заборгованості №47 від 07.02.2020, яким реструктуризовано заборгованість за період з 01.03.2019 по 01.01.2020 за Договором про постачання електричної енергії № 17УП від 01.01.2019, відповідно до п. 7 цього Договору закінчився 01.08.2020, однак, реструктуризована заборгованість так і залишилася несплаченою.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за Договором про реструктуризацію заборгованості № 47 від 07.02.2020, тому позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, пені, 3% річних та індексу інфляції реструктуризованих договором, строк дії якого сплив 01.08.2020, та який відповідачем не було виконано. Враховуючи той факт, що з 01.08.2020 дія договору про реструктуризацію припинена, а зобов'язання за цим договором так і залишилися не виконані відповідачем, тому посилання апелянта в цій частині не приймаються судом до уваги.
З огляду на викладене, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі № 922/3462/20 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі №922/3462/20 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі №922/3462/20- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя В.В. Лакіза
Суддя О.В. Плахов
Повний текст постанови складно 04.10.2021.