ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19740/21
провадження № 1-кс/753/3908/21
"29" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12021100020001973 від 3 липня 2021 року, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Шепетівка Хмельницької області, громадянина України, українця, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року за частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України,
до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12021100020001973 від 3 липня 2021 року, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 .
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за №12021100020001973 від 3 липня 2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що 3 липня 2021 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_6 перебував на території Дарницького кладовища, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 2, де зустрів раніше не відомого йому не встановленого чоловіка, що лежав на траві.
В цей час між ОСОБА_6 та не встановленим чоловіком виник словесний конфлікт, в ході якого, ОСОБА_6 , керуючись раптово виниклим умислом, направленим на умисне вбивство, передбачаючи і бажаючи настання смерті іншої людини, тобто не встановленого чоловіка, взявши в руки дерев'яний могильний хрест, що лежав поруч, та став наносити ним численні удари в область голови не встановленого чоловіка, спричинивши таким чином останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з множинними переломами кісток черепу та пошкодженням головного мозку. Після цього, ОСОБА_6 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, взявши в руки предмет, що має колючо-ріжучі властивості, став наносити ним численні хаотичні удари в область голови, шиї, тулуба, рук та ніг, спричинивши таким чином тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото різаних ран тулуба з ушкодженням внутрішніх органів та крововтратою.
Від отриманих тілесних ушкоджень невстановлена особа померла на місці.
У вчиненні даного злочину підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Шепетівка, Хмельницької обл., українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимий 19 серпня 2020 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Слідчий зазначає, що наявність підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
протоколом огляду місця події від 3 липня 2021 року; протоколом огляду місця події (трупа) від 3 липня 2021 року; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_7 від 4 липня 2021 року; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_8 від 4 липня 2021 року; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_9 від 4 липня 2021 року; рапортом від 4 липня 2021 року;
протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 4 липня 2021 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 4 липня 2021 року;
протоколом огляду речей від 4 липня 2021 року;
протоколом затримання ОСОБА_11 в порядку ст. 208 КПК України від 4 липня 2021 року;
протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 4 липня 2021 року; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 від 4 липня 2021 року;
іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
5 липня 2021 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 2 вересня 2021 року.
20 серпня 2021 року постановою керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування продовжений до трьох місяців, а саме до 4 жовтня 2021 року.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 серпня 2021 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , в межах продовженого строку досудового розслідування, а саме до 4 жовтня 2021 року включно.
Проте, як зазначено у клопотання, закінчити досудове розслідування у цій строки не виявляється наразі можливим, з огляду на те, що необхідно отримати результати молекулярно-генетичної експертизи, комплексні дактилоскопічні та молекулярно-генетичні експертизи, судово-медичну експертизу трупа, цитологічну та імунологічну експертизи, надати доступ підозрюваному та захисту до матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК України та ухвалити рішення, відповідно до статті 283 КПК України, а тому виникає потреба у продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК на цей час не перестали існувати.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування найбільш суворого запобіжного заходу без права на внесення застави, посилаючись на ризики, визначені статтею 177 КПК України, а саме - переховування від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення. Зазначив, що заявлені ризики не зменшилися, і не перестали існувати, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на підозрюваного обов'язків.
Крім того, прокурор у судовому засіданні надав суду копію вступної та резолютивної частини ухвали суду від 29 вересня 2021 року, якою строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців.
Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання, зауважив, що підозра абсолютно необґрунтована, досудовим слідством протягом тривалого часу так і не встановлено достатніх та належних доказів на вчинення його підзахисним інкримінованого йому кримінального правопорушення, незрозуміло чому тривалий час так і не проведено призначені стороною обвинувачення експертизи. Крім того, зауважив, що визначені прокурором та слідчим ризики за статтею 177 КПК України не обґрунтовані, оскільки тяжкість покарання не може бути однозначною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав, що його підзахисний має зареєстроване місце проживання у Хмельницькій області, а отже не можна стверджувати того, що його підзахисний не має постійного місця проживання та що це вказує на те, що він буде переховуватись від органів досудового розслідування. Зауважив, що стороною обвинувачення не обґрунтовано ризик вчинити інший злочин, з огляду на те, що той злочин, що інкримінується підзахисному не є майновим, стосовно тиску на свідків, захист зауважив, що свідки обвинувачення нічого конкретного не повідомили на підтвердження вини його підзахисного, а отже відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_6 буде впливати на них з метою зміни їх показів. Враховуючи викладене, просив застосувати до ОСОБА_6 особисте зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника, вказав, що не вчиняв злочину, немає наміру переховуватись від органів досудового розслідування та просив застосувати до нього особисте зобов'язання.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, зокрема, міркування прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, думки підозрюваного та його захисника, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Як вбачається з матеріалів клопотання 4 липня 2021 року ОСОБА_6 о 15 годині 09 хвилин (час фактичного затримання 4 липня 2021 року о 12 годині 55 хвилин) затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
4 липня 2021 року ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12021100020001973 від 3 липня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
5 липня 2021 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 2 вересня 2021 року.
20 серпня 2021 року постановою керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування продовжений до трьох місяців, а саме до 4 жовтня 2021 року.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 серпня 2021 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 4 жовтня 2021 року.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до п'яти місяців.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
протоколом огляду місця події від 3 липня 2021 року; протоколом огляду місця події (трупа) від 3 липня 2021 року; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_7 від 4 липня 2021 року; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_8 від 4 липня 2021 року; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_9 від 4 липня 2021 року; рапортом від 4 липня 2021 року;
протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 4 липня 2021 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 4 липня 2021 року;
протоколом огляду речей від 4 липня 2021 року;
протоколом затримання ОСОБА_11 в порядку ст. 208 КПК України від 4 липня 2021 року;
протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 4 липня 2021 року; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 від 4 липня 2021 року;
іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у статтях 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів):
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу;
3) обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Так, відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Тобто, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
Підозра ОСОБА_6 ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.
Доводи захисника, наведені на підтвердження його позиції щодо необґрунтованості пред'явленої підозри, суд оцінює критично, оскільки на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 згідно із статтею 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи те, що останній не має місця реєстрації в м. Києві, не має постійного місця проживання в Києві, а також він офіційно непрацевлаштований, немає сім'ї (дружини, дітей), що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
п.3 незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні;
п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення, так ОСОБА_6 вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року був визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України та йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік із застосування іспитового строку на 1 рік.
Таким чином, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме, те що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та / або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину та у разі визнання його винним йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а тому очікування можливого суворого вироку може мати значення для вірогідного ризику переховування, який слідчий суддя вважає цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі. Крім цього, слідчий суддя враховує, що такий ризик є змінюваним в залежності від стадії досудового розслідування та зібраних у кримінальному провадженні доказів, що підтверджують причетність підозрюваного до інкримінованих йому злочинів, в той час як метою застосування запобіжних заходів є запобігання певним ризикам саме у майбутньому.
Підозрюваний не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, відсутні інші стримуючі фактори задля запобігання вказаному ризику.
В той же час, враховуючи особи свідків, які були допитані у цьому кримінальному провадженні та особу підозрюваного, стороною обвинувачення не доведено суду ризик можливості впливу підозрюваного на свідків з метою зміни ними своїх показів.
Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, надають підстави для продовження запобіжного заходу відносно такого підозрюваного.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369 / 86, 26 червня 1991 року).
Водночас, практика Європейського суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання чи продовження запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
При цьому слідчий суддя враховує те, що відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою - є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у частині другій статті 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до положень статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним стороною обвинувачення існування обставин, які свідчать про те, що заявлені в клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді під варту ризики не зменшилися.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до частини четвертої статті 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтею 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
З урахування встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що прокурор довів дійсні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу, зважаючи на особу підозрюваного, його роль у вчиненні злочину та наслідки такого злочину, а саме: тримання під вартою без права на внесення застави, який забезпечить належну процесуальну поведінку вказаного підозрюваного з урахуванням обставин правопорушення та його особи.
Інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належну поведінку, зважаючи на його особу.
Слідчий суддя приймає до уваги надані захисником у судовому засіданні та зазначені вище дані про особу підозрюваного, але зваживши на усі обставини справи, вважає на цьому етапі досудового розслідування ці дані є такими, що не переважують встановлені у судовому засіданні ризики того, що підозрюваний може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підстави, які унеможливлюють перебування підозрюваного ОСОБА_6 в умовах ізоляції за станом здоров'я, протягом 60 діб, слідчим суддею не встановлено.
За вказаних обставин, надавши оцінку усім наданим сторонами доказам, та з урахуванням даних про особу підозрюваного, його стану здоров'я, сімейного і матеріального стану, його ролі у скоєному злочині, а також наслідків вчинення такого злочину, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд,
клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах продовженого строку досудового розслідування, а саме до 27 листопада 2021 року включно.
Строк дії ухвали - до 12 год. 55 хв. 27 листопада 2021 року.
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_6 не визначати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 4 жовтня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1